Ухвала

від 19.08.2024 по справі 464/5103/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/5103/23

пр № 6/464/129/24

У Х В А Л А

19 серпня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Варениці Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2023 у справі №464/5103/23 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

29.07.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , про розстрочення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2023, починаючи з липня 2024 року до травня 2025 року, щомісячно, рівними платежами у розмірі 15821,61 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2023, що набрало законної сили 02.05.2024, з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради стягнуто безпідставно збережені кошти у розмірі 158216,09 грн. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та дохід останньої за звітній період з 01.01.2024 до 31.03.2024 становить 389331,08 грн., що надходить від здачі в оренду нерухомого майна. Водночас, утримання вказаного майна потребує додаткових витрат, зокрема обов`язкового обслуговування та сплати комунальних послуг, які фактично за звітній період склали витрати у розмірі 257305,79 грн. Вважає, що її матеріальний стан, за відсутності інших доходів, та вказані обставини унеможливлюють виконання рішення суду, шляхом стягнення одноразово повної суми грошових коштів, що також позбавить останню можливості продовжувати господарську діяльність та призведе до порушення законодавства щодо сплати обов`язкових платежів до державного бюджету. Враховуючи викладене, просить заяву задовольнити.

29.07.2024 через систему «Електронний суд» надійшли письмові заперечення, подані представником Львівської міської ради Гузюк Н.І., відповідно до яких просить відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що термін розстрочення виконання судового рішення, про який прохає заявник, є надмірним, з огляду на положення ч. 5 ст. 435 ЦПК України, а вимоги заяви такими, що не враховують балансу інтересів сторін.

Заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, від останньої через канцелярію суду надійшла заява про проведення розгляду справи без їх участі, доводи, викладені у заяві, підтримують в повному обсязі, просять заяву задовольнити.

Представник Львівської міської ради Гузюк Н.І. в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, щодо задоволення вимог заяви заперечує.

Враховуючи неявку сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, оглянувши матеріали цивільної справи №464/5103/23, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12,81 ЦПК України).

Оцінюючи долучену до матеріалів справи податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за перший квартал 2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, за що за звітній період отримала дохід у розмірі 389331,08 грн., з якого сплатила загальну суму єдиного податку у розмірі 19466,55 грн. При цьому, остання, як фізична особа-підприємець, як і отримує дохід, так і здійснює витрати, пов`язані з господарською діяльністю, що підтверджується виписками з банків.

Разом з тим, доказів того, що у відповідача ОСОБА_1 відсутні інші доходи, окрім як дохід від зайняття господарською діяльністю, до матеріалів заяви не долучено.

Таким чином, аналізуючи доводи заяви, суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 не наведено будь-яких обставин, які в силу ст. 435 ЦПК України, є винятковими обставинами, що істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.

Крім того, суд, при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення, враховує обставини, визначені ч. 4 ст. 435 ЦПК України, зокрема ступінь вини відповідача у виникненні даного спору.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви, у зв`язку із чим в задоволенні такої слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 435 ЦПК України, керуючись ст. ст. 247, 258-261, 268, 353-355 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2023 у справі №464/5103/23 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 19 серпня 2024 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч. ч. 5, 9 ст. 268 ЦПК України.

Головуюча Сабара Л.В.