Постанова

від 21.08.2024 по справі 911/1908/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. Справа№ 911/1908/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників: не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2024

у справі №911/1908/24 (суддя -Антонова В.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до Товариства з обмеженою відповідністю "Багрян"

про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю "Багрян", у якому просило:

- визнати за Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" право іпотеки на нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв. м за адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2167562132214), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідністю "Багрян" згідно з договором іпотеки 18.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Павленко Н.В. за реєстровим №814, зі змінами та доповненнями від 17.05.2013 за реєстровим №956;

- у рахунок погашення заборгованості у розмірі 1000000,00 грн, визначеної рішенням Васильківського міськрайонного суду у справі №362/5858/14-ц за виконавчим листом, виданим 24.02.2016, звернути стягнення в порядку ст. 23 Закону України "Про іпотеку" на нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв. м за адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2167562132214), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідністю "Багрян" згідно з договором іпотеки 18.08.2007. Встановити початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оцінюючої діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв. м з адресою: село Діброва, вулиця Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2167562132214), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідністю "Багрян".

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що є іпотекодержателем нерухомого майна за договором іпотеки від 18.08.2007 а саме: цех приготування субстракту під літ. "А", загальною площею 147,6 кв.м., «Б» - артскважина, «О-1» - загорожа, «О-2» - огорожа, «П» - площадка загальною площею 1075 кв.м., «К-1» - колодязь, «К2» - колодязь), яке знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, село Діброва, вулиця Центральна (Леніна), 46, земельна ділянка №3221482101:01:021:0042. Проте права банку як іпотекодержателя порушені, майно незаконно відчужено без його згоди, а тому позивач вважає за необхідне забезпечити позов з метою унеможливлення подальшого відчуження спірної нерухомості, оскільки її відчуження призведе до зміни позовних вимог та навантаження на судову систему в рамках здійснення позивачем заходів щодо захисту своїх майнових інтересів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2024 у справі №911/1908/24 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами того, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (в разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся. Разом з тим суд відмітив, що під час розгляду спору підлягає доведенню та встановленню факт того, що спірне майно і предмет договору іпотеки є одним і тим самим об`єктом нерухомості.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено приписи процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує на те, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи відчужить відповідач нежитлове приміщення, гараж літ. А, площею 141 кв.м. з адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1908/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2024 у справі №911/1908/24, справу призначено до розгляду на 20.08.2024 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

05.08.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідністю "Багрян" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вказує на відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки на спірні об`єкти нерухомості вже накладено арешт в межах кримінального провадження.

08.08.2024 до суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2736/24 від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1908/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1908/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 справу №911/1908/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2024 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

В судове засідання 20.08.2024 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи судом повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, оскільки дана постанова приймається за відсутності учасників справи та без її проголошення, датою її ухвалення є дата складення повного тексту.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено правову позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Водночас, зі змісту норми п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти або майно суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватися в справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, яке належить до предмета спору, що свідчитиме про наявність зв`язку між конкретним (обраним позивачем) заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги (аналогічні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19).

Крім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призведе до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги про: - визнання за Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" права іпотеки на нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв.м. за адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2167562132214), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Багрян" згідно з договором іпотеки 18.08.2007; - у рахунок погашення заборгованості в розмірі 1000000,00 грн звернення стягнення в порядку ст. 23 Закону України "Про іпотеку" на нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв.м. за адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2167562132214), що належить на праві власності відповідачу.

Підставою для звернення позивача до суду з позовом є прийняття Васильківським міськрайонним судом Київської області заочного рішення від 23.03.2015 у справі №362/5858/14-ц, зміненого постановою Апеляційного суду Київської області від 14.12.2015, яким в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Валентина ЛТД" за генеральною кредитною угодою №010/04/286.07К від 17.08.2007 та укладеними в її межах кредитними договорами в сумі 26264394,18 грн, звернено стягнення на майно, передане в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 18.08.2007 за реєстровим №814, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Діброва, вул. Леніна, №46.

В ході здійснення виконавчих дій та виїзду приватним виконавцем за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, село Діброва, вулиця Центральна (Леніна), 46, встановлено, що цех приготування субстракту під літ. "А", загальною площею 147,6 кв.м., який є предметом вказаного вище договору іпотеки, знаходиться на земельній ділянці №3221482101:01:021:0042, яка належить на праві власності Дібровській сільській раді, та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказаній земельній ділянці знаходиться інший зареєстрований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв.м. з адресою: село Діброва, вулиця Центральна, 46-ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2167562132214), право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Багрян", яке орендує вказану земельну ділянку.

Водночас позивач вважає, що вказане майно є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, що забезпечує кредитні зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Валентина ЛТД" перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та на один і той самий об`єкт нерухомого майна одночасно зареєстровано право власності за різними особами, а земельну ділянку на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, поділено та присвоєно нову адресу з додаванням літер алфавіту.

З огляду на викладене Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" у поданій до суду заяві про забезпечення позову просило накласти арешт на спірне нерухоме майно до завершення розгляду справи по суті та набранням рішенням законної сили.

Як зазначалося, наведену заяву мотивовано тим, що застосування заявленого заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є необхідним заходом з урахуванням того, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" є іпотекодержателем майна за договором іпотеки від 18.08.2007 (цех приготування субстракту під літ. "А", загальною площею 147,6 кв.м., «Б» - артскважина, «О-1» - загорожа, «О-2» - огорожа, «П» - площадка загальною площею 1075 кв.м., «К-1» - колодязь, «К2» - колодязь, яке знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, село Діброва, вулиця Центральна (Леніна), 46, земельна ділянка №3221482101:01:021:0042). Однак станом на липень 2023 року на вказаній земельній ділянці знаходиться інший зареєстрований об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, гараж, літ. А, площею 141 кв.м. з адресою: село Діброва, вулиця Центральна, 46-ж. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що існує реальна загроза відчуження спірного майна третім особам.

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" також відмічає, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме захисту і поновленню порушених прав позивача та виконанню рішення у цій справі. Водночас невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, що, в свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Однак, дослідивши зазначені доводи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не доведено обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, як і не надано доказів того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду.

При цьому суд першої інстанції також правомірно зауважив, що зазначені в заяві про забезпечення позову аргументи заявника, зокрема, щодо реальної підстави (знаходження на земельній ділянці іншого нерухомого майна, яке відмінне за квадратурою з майном, яке знаходиться в іпотеці) відчуження спірного майна третім особам у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову, є лише припущеннями, що не є достатньо обґрунтованими підставами для задоволення заяви позивача.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2021 у справі №362/6211/21 в рамках кримінального провадження №12021111140000620 накладено арешт на спірне нежитлове приміщення - гараж літ. А, загальною площею 141 кв.м., яке розташоване за адресою: с. Діброва, вул. Центральна, 46-ж та перебуває у власності Товариства з обмеженою відповдіальністю "Багрян" (а.с. 45, т. 1).

За наведеного, оскільки на спірне нерухоме майно накладено арешт в межах кримінального провадження, що унеможливлює перехід права власності на майно до третіх осіб, та відповідно, вказує на недоцільність, на даний час, накладення арешту також і в межах даної справи, беручи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, або про неможливість захисту вказаних прав, свобод та інтересів без вжиття заявлених заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов законних та обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про вжиття заходів забезпечення позову.

Посилання ж скаржника на те, що договір іпотеки від 18.08.2007 є чинним, проте права банку як іпотекодержателя порушені, оскільки на земельній ділянці №3221482101:01:021:0042 знаходиться інше нерухоме майно саме по собі не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, чим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги. Факт того, що спірне нерухоме майно і предмет іпотеки є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна підлягає доведенню та встановленню під час розгляду спору по суті.

Крім того колегія суддів критично оцінює покликання скаржника на положення Закону України "Про іпотеку", оскільки саме по собі закріплення у зазначеному Законі механізмів реалізації прав іпотекодержателя, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки, без подання Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" будь-яких доказів на підтвердження наявності реальної загрози заподіяння шкоди правам чи інтересам позивача не може вважатися достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, наведені аргументи позивача не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підтверджені жодними доказами.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування Господарського суду Київської області від 25.07.2024 у справі №911/1908/24.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2024 у справі №911/1908/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова