Постанова

від 20.08.2024 по справі 640/4477/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» серпня 2024 року

м. Харків

справа № 640/4477/15-ц

провадження № 22ц/818/2317/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

за участю секретаря - Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 , представник позивачки - ОСОБА_2 ,

відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник відповідача - Гребінка А. М. , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

треті особи - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року в складі судді Шаренко С. Л.

в с т а н о в и в:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу, дарування недійсними та про зобов`язання ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 вчинити певні дії, який в подальшому уточнила.

У ході розгляду справи позивачка неодноразово заявляла клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо відповідності проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва проведення будівельних робіт з реконструкції квартир відповідачів, які знаходяться поверхом вище її квартир.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи відповідають виконані будівельні роботи по реконструкції квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 під індивідуальні квартири проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? До якого класу складності відносяться виконані будівельні роботи?

2. Чи відповідають виконані будівельні роботи по реконструкції квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 під індивідуальні квартири - в частині виконання систем водопостачання та водовідведення, їх конструкції, їх матеріали проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

3. Які заходи треба здійснити для відновлення безпечної експлуатації квартир АДРЕСА_6 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .?

4. Чи знаходяться в причинному зв`язку порушення державних будівельних норм при виконанні систем водопостачання та водовідведення при реконструкції квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , яке зафіксовано в акті №191 від 07 грудня 2020 року?

Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, а саме за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати по оплаті судової експертизи покладено на позивача ОСОБА_1

Роз`яснено позивачу ОСОБА_1 наслідки несплати судової експертизи відповідно до вимог частини третьої статті 135 ЦПК України.

Матеріали цивільної справи 640/4477/15-ц разом з ухвалою суду від 28 березня 2024 року про призначення експертизи направлено для дослідження до Харківского науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса.

Покладено на сторони цивільної справи обов`язок забезпечити експертам вільний доступ до квартир на визначену експертами дату та час проведення експертного дослідження.

У разі відсутності доступу до об`єктів дослідження зі сторони відповідачів зобов`язано ОСОБА_1 надати експертові доступ до такого об`єкту, з квартири позивача ОСОБА_1 шляхом здійснення відкриття стелі.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до вимог, передбачених статтею 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_4 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та передати справу для подальшого розгляду в суді першої інстанції, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процессуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, він та його представник не були належним чином завчасно повідомлені про дату та час судового засідання. Про розгляд справи його представник був повідомлений лише в день слухання, однак подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у кримінальному провадженні. Суд проігнорував позицію відповідача та не врахував питання експерту з його боку. Судом у разі відсутності доступу до об`єктів дослідження зі сторони відповідачів зобов`язано ОСОБА_1 надати експертові доступ до такого об`єкту з її квартири шляхом здійснення відкриття стелі, що є небезпечним. Суд доручив проведення експертизи експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, якого вже не існує. Питання про прийняття уточненої позовної заяви до розгляду ще не вирішувалось, однак суд взяв її вимоги до уваги при вирішенні питання про призначення експертизи. Формулювання судом в ухвалі питань до експерта створює передумови для повернення справи без проведення експертизи через відсутність у експерта проекту, якому мають відповідати будівельні роботи, та чіткого завдання щодо аналізу конкретних норм, поставлені питання є некоректними та абстрактними.

15 червня 2024 року від ОСОБА_1 через представника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення. Вказала, що за понад два роки розгляду справи адвокат Гребінка А.М. та ОСОБА_4 не надали суду першої інстанції заперечень проти її клопотання, не поставили судовому експерту власні запитання. Аналогічні експертизи по справі призначались ухвалами суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, які були оплачені нею. Проте експертна установа відмовила в наданні висновку судового експерта, якого ОСОБА_4 не допустив до об`єкта дослідження. В межах кримінального провадження №42016051720000031 від 23 березня 2015 року отримано необхідні документи та відповідний висновок судового експерта, допитані свідки по справі. Проте суд першої інстанції відмовив прийняти як належний та допустимий доказ висновок судової будівельно-технічної експертизи №3634 від 26 червня 2016 року. Адвокат Гребінка А.М. та ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання 28 березня 2024 року, оскільки адвокат Гребінка А.М. надав суду першої інстанції заяву про відкладення як судового засідання 13 березня 2024 року, пославшись на поважну до того причину, так і повторно подав суду першої інстанції заяву про відкладення судового засідання 28 березня 2024 року проігнорувавши, що повторна неявка в суд не перешкоджає розгляду справи, незалежно від причини неявки в суд. ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання 28 березня 2024 року через систему «Електронний суд» та його адвокат має електронний кабінет.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу. Посилався на те, що ані він, ані ОСОБА_4 належним чином завчасно не були повідомлені про місце, дату та час розгляду справи. До того ж в той день представник був зайнятий у кримінальному провадженні, про що достеменно було відомо суду. Не будучи присутнім під час розгляду справи, він не мав можливості поставити свої питання та висловити думку щодо питань позивачки, зокрема, щодо відкриття стелі, що є дуже небезпечним для інших приміщень. Також, він завірив, що під час проведення судової експертизи, буде надана можливість доступу експертам до приміщення.

В свою чергу представник ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити. Разом з тим погодився на те, що інша сторона має право на поставлення своїх питань для проведення судової експертизи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні технічні знання, тому слід призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Частинами першою, другою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За загальним правилом суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктом 5.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 зі змінами передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є , зокрема, визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу, дарування недійсними та про зобов`язання ОСОБА_6 ОСОБА_4 , ОСОБА_7 вчинити певні дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на праві власності належать квартири № АДРЕСА_6 з єдиним санвузлом. На другому поверсі над зазначеними квартирами знаходяться квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 з єдиним санвузлом, що розташований безпосередньо над санвузлом першого поверху, які належать на праві власності відповідачам. ОСОБА_3 у 2013 році розпочала будівельні роботи з реконструкції зазначених квартир із переплануванням, які здійснюються, на думку позивачки, незаконно та створюють небезпеку для її майна.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19 січня 2017 року за клопотанням представника позивачки було призначено у цій справі судову будівельно-технічну експертизу. Експертиза проведена не була у зв`язку з відсутністю запрошених експертом додаткових матеріалів та відсутністю доступу до об`єктів дослідження. Така ж сама експертиза була призначена ухвалою суду апеляційної інстанції, однак не була проведена у зв`язку з ухиленням відповідачів від надання доступу до приміщень квартир.

Зважаючи на те, що для правильного вирішення спору необхідно з`ясувати питання щодо допущення чи недопущення порушень архітектурно-будівельних норм та правил при реконструкції будівель і будівництва, для чого необхідні знання у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності призначення судово-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.

Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, його представник дізнався про судове засідання, призначене на 28 березня 2024 року, лише у цей же день та був змушений подати клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість у кримінальному провадженні, яке суд не взяв до уваги та вирішив питання про призначення експертизи за його відсутності.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Тобто, пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівняно з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Крім того, у пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Як вбачається з матеріалів справи судова повістка на 28 березня 2024 року на ім`я ОСОБА_4 повернута до суду без вручення з довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 105 том 9).

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) звертається увага на те, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц).

Доказів повідомлення представника ОСОБА_4 - адвоката Гребінки А. М. про дату та час судового засідання, призначеного на 28 березня 2024 року об 11:00, матеріали справи не містять.

Клопотання про відкладення розгляду справи Гребінка А.М. подав лише 28 березня 2024 року об 11:32, тобто у день засідання, що не свідчить про те, що він завчасно належним чином повідомлений про розгляд справи (а. с. 112-117 том 9).

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений про розгляд питання про призначення експертизи судом першої інстанції.

За таких умов, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що справа перебуває у провадженні суду першої інстанції, рішення по суті спору ще не ухвалено, питання щодо призначення експертизи у справі також підлягає вирішенню судом першої інстанції.

У зв`язку з викладеним, наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу суду на необхідність вирішення питання щодо прийняття до розгляду чи відмови у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , щодо статусу первісної відповідачки ОСОБА_3 , зважаючи на те, що матеріали справи містять дані про її смерть, та щодо необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, яка перебуває у провадженні суду з 2015 року.

У зв`язку з тим, що наразі вирішується лише процесуальне питання, та справа по суті спору не розглядається, підстави для розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Н. П. Пилипчук

О. Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 21 серпня 2024 року.