Ухвала

від 05.11.2024 по справі 640/4477/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/4477/15-ц

н/п 2/953/86/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Реуцькій Н.В.,

за участю:

представника позивача адвоката Стулікова А.В.,

представника відповідача адвоката Гребінка А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова, перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії, яка надійшла до суду після скасування рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2018 та постанови Харківського апеляційного суду від 01.10.2018.

30.07.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподіллено в провадження судді Садовського К.С.

Справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

12.04.2023 протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу розподілено в провадження судді Шаренко С.Л., у зв`язку з звільненням ОСОБА_6 з посади судді.

28.03.2024 в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_7 та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

20.08.2024 постановою Харківського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 , скасовано ухвалу Київського районного суду м. Харкова , справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, скасовуючи ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2024, колегія суддів звернула увагу суду на необхідність вирішення питання щодо прийняття до розгляду чи відмови у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , зважаючи на те, що матеріали справи містять дані про смерть відповідача ОСОБА_2

07.10.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Гребінка А.М. про повернення уточнених позовних заяв позивача, оскільки постановою Верховного суду від 24.06.2020 скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2018 та постанови Харківського апеляційного суду від 01.10.2018. При цьому, відповідно до ст. 49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зміна предмета, підстав позову не допускається, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, уточнена позовна заява від 10.12.2020 не містить відомості про надіслання її копій учасникам справи.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача не підтримав уточнену позовну заявув редакції від 10.12.2020 та просив прийняти до розгляду уточнену позовну заяву в редакції від 04.01.2022.

Представник відповідача в підготовчому судовому засідання наполягав на задоволенні клопотання та просив повернути позивачеві уточнені позовні заяви.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зміст заяви про уточнення позовних вимог, суд встановив.

Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у Постанові від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19, зробив висновок наступного змісту: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Як вбачається з висновків Верховного суду, викладених в постанові у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви ( п. 4.16. Постанови). Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2018 Київським районним судом м. Харкова постановлено рішення у справі, з урахуванням прийнятих уточнених вимог в редакції від 23.11.2016, в яких позивач просила суд зобов`язати ОСОБА_2 невідкладно усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_1 квартир АДРЕСА_1 шляхом демонтажу обладнання систем водопостачання та водовідвення, встановленого в порушення державних будівельних норм в квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Рішенням суду першої інстанції в задоволенні вказаних вимог відмовлено в повному обсязі. (т. 3 а.с. 194-197).

Після скасування рішення Верховним судом та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, представником позивача 10.12.2020 надано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої представник позивача просив суд зобов`язати ОСОБА_8 солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 невідкладно усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_1 квартир АДРЕСА_1 , а саме:

-привести санвузол квартири АДРЕСА_3 до відповідності будівельних нормативів, виділивши перегородками приміщення туалету із суміщеного санвузла, та приєднати сантехнічні прилади до каналізаційного стояку, який розміщений під цим суміщеним санвузлом, оскільки він розташований над туалетом першого поверху;

-перенести суміщений санвузол квартири АДРЕСА_4 в приміщення, яке розташоване над туалетом першого поверху та приєднати сантехнічні прилади до каналізаційного стояку, який там розташований, з виділенням в окреме приміщення туалету;

-демонтувати санвузли квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ;

-відновити цілісність та міцність пошкоджених в результаті будівельних робіт конструкцій міжповерхового дерев`яного перекриття. (т. 5 а.с. 198-200).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.12.2021, у зв`язку зі смертю відповідачки ОСОБА_2 та у зв`язку з тим, що після її смерті спадкова справа не заводилась, заяви про прийняття або відмову від спадщини не подавались, до участі у справі залучено в якості третьої особи Харківську міську раду. (т. 6 а.с. 177).

04.01.2022 представник позивача надав уточнену позовну заяву до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в якій просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , укладений ОСОБА_8 та ОСОБА_3 19.05.2017;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 , укладений ОСОБА_8 та ОСОБА_3 19.05.2017;

- визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_9 , укладений ОСОБА_9 та ОСОБА_4 21.06.2017;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 , укладений ОСОБА_10 та ОСОБА_3 19.05.2017;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , укладений ОСОБА_10 та ОСОБА_5 04.03.2017;

- зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 невідкладно усунути небезпеку пошкодження майна ОСОБА_1 - квартир АДРЕСА_1 , а саме:

-привести санвузол квартири АДРЕСА_3 до відповідності будівельних нормативів, виділивши перегородками приміщення туалету із суміщеного санвузла, та приєднати сантехнічні прилади до каналізаційного стояку, який розміщений під цим суміщеним санвузлом, оскільки він розташований над туалетом першого поверху;

-перенести суміщений санвузол квартири АДРЕСА_4 в приміщення, яке розташоване над туалетом першого поверху та приєднати сантехнічні прилади до каналізаційного стояку, який там розташований, з виділенням в окреме приміщення туалету;

-демонтувати санвузли квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ;

відновити цілісність та міцність пошкоджених в результаті будівельних робіт конструкцій міжповерхового дерев`яного перекриття. (т. 6 а.с. 182-190).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підставу позову.

Відповідно до висновків Верховного Суду, що наведено в Постанові від 18.05.2022р. у справі № 570/5639/16-ц, «Позивач може змінити або підставу , або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову одночасно не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України. Такий висновок викладений Верховним судом у постанові від 13.03.2018р. у справі № 916/1764/17-ц)».

З огляду на наведений вище аналіз предмету та підстав позову та заяви «про збільшення зустрічних позовних вимог» від 04.01.2022, суд дійшов висновку, що вказана заява за своєю сутністю свідчить про одночасну зміну предмету та підстав первісного зустрічного позову, що відповідно до норм ч. 3 ст. 49 ЦПК України є неприпустимим.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 року зазначив, що предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені зокрема у ст.16 ЦК України, а відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, що може полягати у обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу у межах спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачами, мають інший предмет доказування , ніж заявлений в первісній зустрічній позовній заяві, та не може вважатися зміною предмету первісного позову, у спосіб, визначений Верховним Судом у постанові від 12.10.2022 року, а за своєю сутністю є намаганням одночасно змінити і предмет, і підстави первісного позову, що відповідно норм ч. 3 ст. 49 ЦПК України є неприпустимим.

Таким чином, подана представником позовна заява про збільшення позовних вимог від 04.01.2022, підлягає поверненню заявнику.

Щодо заяви представника позивача про збільшення позовних вимог від 10.12.2020 суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представник позивача не підтримав вимоги за уточненою позовною заявою в редакції від 10.12.2020.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України, в редакції чинній на момент подання заяви про збільшення позовних вимог, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду. Всупереч зазначеного, позивач не надав доказів надсилання заяви про збільшення позовних вимог від 10.12.2020 учасникам справи.

Таким чином, оскільки представник позивача не підтримав заяву про збільшення позовних вимог в редакції від 10.12.2020, а також представником не надано відомостей про направлення її копій учасникам справи, а тому заява про збільшення позовних вимог від 10.12.2020 також підлягає поверненню.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Харківської області від 01.08.2017 у якості співвідповідачів за позовом ОСОБА_1 залучені ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . (т.4 а.с.3). Згідно матеріалів цивільної справи відповідач ОСОБА_2 померла, спадщину після її смерті ніхто не приймав. (т. 6 а.с. 169-171).

Таким чином, суд продовжує розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи державна архітектурно-будівельна інспекція України, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківська міська рада про зобовязання вчинити дії в редакції уточненої позовної заяви від 23.11.2016. (т. 3 а.с. 25-28).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 194 ЦПК України , суд постановив,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про збільшення позовних вимогвід 10.12.2020 - повернутипозивачу ОСОБА_1 .

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-ті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про збільшення позовних вимогвід 04.01.2022 - повернутипозивачу ОСОБА_1 .

Продовжити розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: державна архітектурно-будівельна інспекція України, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Харківська міська рада про зобов`язання вчинити дії (в редакції уточненої позовної заяви від 23.11.2016).

Виключити ОСОБА_2 з числа вдповідачів в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 від 23.11.2016.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

СУДДЯ: С.Л. Шаренко