Рішення

від 04.07.2024 по справі 910/2812/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2024Справа № 910/2812/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи

у справі № 910/2812/23

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання"

до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

про стягнення 3702020,80 грн

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Слівінський І.О.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про стягнення 3702020,80 грн безпідставно набутих коштів, трьох процентів річних у сумі 288474,31 грн. та 1460741,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", як власник розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 нежитлових будівель, зберегло за рахунок позивача 3702020,80 грн., які відповідач мав сплачувати за користування земельною ділянкою.

Як стверджує позивач, дана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 перебуває в позивача на праві оренди на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 №72-6-00066 (із змінами внесеними угодою зареєстрованою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2008 року за №72-6-00517.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2812/23. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

15.08.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 призначено судове засідання по розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи на 07.09.2023.

21.08.2023 на адресу суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 910/2812/23, якою витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2812/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про стягнення 3702020,80 грн, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 зупинено провадження у справі № 910/2812/23 з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, до перегляду Північним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 по даній справі та повернення матеріалів справи № 910/2812/23 до Господарського суду міста Києва.

06.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити у поданій заяві та віднести витрати на правничу допомогу на відповідача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/2812/23 залишено без змін.

22.02.2024 повернуто матеріали судової справи № 910/2812/23 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 поновлено провадження у справі № 910/2812/23 з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, та призначено судове засідання по розгляду заяви на 14.03.2024.

Судове засідання 14.03.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Привалова А.І. на лікарняному.

15.03.2024 на адресу суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 910/2812/23, якою витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2812/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про стягнення 3702020,80 грн, у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 зупинено провадження у справі № 910/2812/23 з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 по даній справі та повернення матеріалів справи № 910/2812/23 до Господарського суду міста Києва.

06.06.2024 повернуто матеріали судової справи № 910/2812/23 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 поновлено провадження у справі № 910/2812/23 з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судове засідання по розгляду заяви призначено на 04.07.2024.

Присутній у судовому засіданні 04.07.2024 представник заявника повністю підтримав подану заяву про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Представник позивача в засідання суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття додаткового рішення у даній справі.

Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 150 000,00 грн позивачем надано суду:

- детальний опис наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- копію Договору № 24/04-2023 про надання правової допомоги від 24.04.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «АДЕР ХАБЕР І КО» та позивачем, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець буде надавати замовнику правову допомогу у вигляді збору доказів та представництва його інтересів та захисту його прав у господарському суді. Апеляційному господарському суді, Верховному Суді у справі №910/2812/23. У п. 3.1. договору сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить 300 000,00 грн.

- копії Додаткової угоди від 21.03.2023 до Договору про надання правової допомоги №07/09 від 02.09.2019 та Акта приймання-передачі наданих послуг від 10.08.2023 на суму 50 000,00 грн, підписаних між адвокатом Гнидкою М.В. та позивачем.

Отже, відповідач у своїй заяві просить відшкодувати витрати на правничу допомогу, надані адвокатом Гнидкою М.В. на суму 50 000,00 грн та Адвокатським об`єднанням «АДЕР ХАБЕР І КО» - на суму 100 000,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що позивач подав клопотання, в якому заперечив щодо відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу, оскільки спір вини внаслідок неправомірних дій саме відповідача, а не позивача. Крім того, позивач вважає, що кількість годин, витрачених для надання кожного із зазначених виду послуг, відображених в детальному описі наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є явно завищеним та вартість наданих послуг не відповідає принципам співмірності та пропорційності, виходячи з предмету і підстав заявленого позову.

За приписами ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини іn основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №9 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову, а тому вимоги відповідача є обґрунтованими та з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн відповідно до п. 2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" (03056, м. Київ, вул.. Польова, 24, код ЄДРПОУ 00222249) на користь Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" (03056, м. Київ, вул.. Польова, 24, код ЄДРПОУ 22883891) 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції під час розгляду справи №910/2812/23.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного господарського суду суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано: 21.08.2024

Суддя А.І. Привалов