Рішення

від 14.03.2024 по справі 911/2698/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2698/22

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП"

до відповідача: держави-агресора російської федерації

в особі: міністерства юстиції російської федерації

про стягнення 230 470, 80 доларів США

за участю представників

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

04.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22.

Ухвалою суду від 06.12.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 та призначено судове засідання на 25.01.2024 о 15:15.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 на 14.03.2024 о 09:30.

Представник позивача в судове засідання 14.03.2024 не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 слід зазначити таке.

У зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 р., з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 р. припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Наведене унеможливлює повідомлення відповідача про розгляд даної справи засобами поштового зв`язку та звернення до суду держави-відповідача з судовим дорученням про вручення документів.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснювалося шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. ч. 4, 5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача заперечень стосовно визначеної позивачем суми витрат на оплату правничої допомоги не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 14.03.2024 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви без їх участі.

Розглянувши вказану вище заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП", встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" до держави-агресора російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації задоволено. Стягнуто з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" 230 470, 80 доларів США збитків.

З заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 200 000, 00 грн.

Разом з цим, в тексті позовної заяви позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення суду у справі №911/2698/22 ухвалено 23.11.2023, отже, граничний п`ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить 28 листопада 2023 року включно, відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 подана у строк.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копії Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.11.2022, Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору від 27.11.2023, детального опису послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги від 27.11.2023.

Так, 01.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" (далі-Клієнт), з однієї сторони, та адвокатом Шевченком Іллею Володимировичем (далі-Виконавець, Адвокат), з іншої сторони, укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов?язується усіма законними способами здійсновати представництво Клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а Клієнт зобов?язаний оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Виконавець зобов?язується представляти інтереси Клієнта під час супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПАЙС ГРУП» до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв?язку зі збройною агресією російської федерації (п. 1.1.1. Договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) в обсязі, що визначений п. 1.1.1. Договору становить 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід?ємною частиною Договору. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 31.12.2023 року (п. 7.2. Договору).

В матеріалах справи міститься ордер серія ВЕ №1076714 від 14.12.2022, виданий на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" на ім`я адвоката Шевченка Іллі Володимировича.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2023 між Адвокатом Шевченко І.В. (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" (Клієнт) був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору, в якому зазначено, що вартість наданих Виконавцем послуг становить 200 000, 00 грн.

Також, в Акті приймання-передачі наданих послуг до Договору зазначено, що Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Виконавець не матиме жодних претензій до Клієнта.

Разом з цим в матеріалах справи також міститься детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги від 27.11.2023, з якого вбачається, що Адвокатом було надано Клієнту професійну правничу (правову) допомогу з комплексного правового супроводу судового процесу в суді першої інстанції за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" до держави агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку зі збройною агресією російської федерації вартість якої складає 200 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за підписом адвоката Шевченка І. В. були подані наступні документи:

- позовна заява;

- додаткові пояснення у справі №911/2698/22;

- клопотання про відкладення розгляду справи;

- клопотання про приєднання доказів;

- заява про збільшення позовних вимог;

- клопотання про повернення на етап підготовчого провадження;

- заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22.

Також судом прийнято до уваги, що представник позивача адвокат Шевченко І.В. приймав участь лише в чотирьох судових засіданнях: 30.03.2023, 01.06.2023, 07.09.2023 та 26.10.2023.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.

Справа №911/2698/22 містить не великий обсяг документів, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 100 000,00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (російська федерація, 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 30/39, кВ. 88, код ЄДРПОУ 37310748) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2698/22 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.08.2024.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.