Рішення

від 21.08.2024 по справі 916/885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/885/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Ігнатишеній А., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ГРУП

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

про стягнення 7762703,72 грн

за участю представників

від позивача - Явченко Д., Голуб А.

від відповідача - не прибули

від третьої особи Карапиш К.

До суду надійшла позовна заява Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ГРУП про стягнення 7762703,72грн безпідставно збережених коштів.

Позивач посилається на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2024 р. № 366333667 Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБРА ГРУП» з 30.01.2023 р. належить об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс виробничо-складського призначення, зареєстрований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 55/1 (РНОНМ: 1419425651101). Однак, відповідач не уклав з позивачем (власником земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно) договору оренди, тобто відповідач здійснював безоплатне користування земельною ділянкою за вказаною адресою без відповідних на те правових підстав.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.04.2024.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття 11.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

26.03.2024 у встановлений строк відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутня державна реєстрації права власності позивача на земельну ділянку, через що він не може укласти договір оренди. До того ж, за посиланнями відповідача відсутнє рішення Одеської міської ради про розмір оплати за земельні ділянки без укладеного договору оренди. Також відповідач зазначає, що позивач надсилав вимогу відповідачу про сплату 3269292,54грн, виходячи із ставки 3%, а в позові просить стягнути 7762703,72 грн, виходячи із ставки 5%. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що наразі відсутнє законне рішення Одеської міської ради про розмір ставок орендної плати за землю, оскільки те, на яке позивач посилається в позові № 1267-VI від 20.09.2011 «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» не відповідає чинному законодавству.

Від третьої особи 28.03.2024 надійшли пояснення, в яких вона просить позов задовольнити, а від позивача 16.04.2024 надійшли додаткові пояснення, які суд прийняв до розгляду в засіданні 17.04.2024.

Ухвалою від 17.04.2024 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладений на 22.05.2024 та продовжено строк підготовчого провадження.

За клопотанням відповідача ухвалою від 22.05.2024 розгляд справи відкладений на 05.06.2024.

Засідання 05.06.2024 не відбулось через повітряну тривогу, через що суд ухвалою від 05.06.2024 постановив провести підготовче провадження впродовж розумного строку і призначено підготовче засідання на 26.06.2024.

Ухвалою від 26.06.2024 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 21.08.2024, враховуючи перебування судді у місячній відпустці.

Відповідач в засідання не прибув, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відпустку.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення, оскільки воно документально не обгрунтовано.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2024 р. № 366333667 Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБРА ГРУП» (далі ТОВ «АМБРА ГРУП», відповідач) з 30.01.2023 р. належить об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс виробничо-складського призначення, зареєстрований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 55/1 (РНОНМ: 1419425651101).

Підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «АМБРА ГРУП» стало укладення договору купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК» та ТОВ «АМБРА ГРУП» від 30.01.2023 р. за № 110.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 24,3219 га за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:02:002:0005, яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Відповідно до відомостей з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2021 р. № НВ-6115435942021 датою державної реєстрації земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:02:002:0005 є 03.12.2021 р.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Позивачем як уповноваженим органом не приймалося рішення про надання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «АМБРА ГРУП», відповідно, і договору оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «АМБРА ГРУП» укладено та зареєстровано не було.

Таким чином, ТОВ «АМБРА ГРУП», будучи власником об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово») з кадастровим номером: 5110137600:02:002:0005, здійснювало безоплатне користування земельною ділянкою за вказаною адресою без відповідних на те правових підстав, що стало наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як законного власника такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17, зазначила:

« 29. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала…

44.Отже, суд першої інстанції, встановивши факт використання відповідачем

земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Натомість суд апеляційної інстанції без належного обґрунтування зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення…

65.До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України».

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, а також у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 916/2948/17, від 14.01.2019 р. у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 р. у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 р. у справі № 922/3409/17 та від 31.10.2023 р. у справі № 922/606/23.

Таким чином, у період з 30.01.2023 р. по 30.11.2023 р. ТОВ «АМБРА ГРУП» без законних підстав, за рахунок власника земельної ділянки зберігає у себе майно кошти за оренду землі, єдиним та законним власником якої є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Згідно з п. 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у редакції, затвердженій рішенням Одеської міської ради від 30.11.2022 р. № 1008-VIII, Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент є правонаступником повноважень Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у сфері регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 2.1 Положення Департамент реалізує повноваження Одеської міської ради у галузі земельних відносин, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території м. Одеси, а також координацію здійснення землеустрою в межах визначених Одеською міською радою повноважень та порядку, встановленому законодавством України.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась до ТОВ «АМБРА ГРУП» вимога від 19.10.2023 р. № 01-13/1332 щодо сплати коштів за користування земельною ділянкою.

Втім, станом на теперішній час кошти за користування земельною ділянкою ТОВ «АМБРА ГРУП» повернуто (сплачено) не було.

Таким чином, ТОВ «АМБРА ГРУП» є фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:02:002:0005, яке без достатньої правової підстави за рахунок власника вказаної ділянки Одеської міської ради, зберегло у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, та які зобов`язане повернути на підставі ст. 1212 ЦК України.

У зв`язку із зазначеним Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з вимогою про стягнення з власника об`єкта нерухомого майна ТОВ «АМБРА ГРУП», безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна.

Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до абз. 1 п. 289.1 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування ст. 1212 ЦК України у випадку збереження фактичними землекористувачами коштів за рахунок власника земельної ділянки, викладених у постановах від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі від 13.12.2021 р. № 4723/483-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:02:002:0005 складає 146 332 512,42 грн.

З урахуванням зазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених ТОВ «АМБРА ГРУП» коштів за користування земельною ділянкою за період з 30.01.2023 р. по 30.11.2023 р. наступним чином.

Рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» затверджено фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси.

Згідно з пунктом 10 Переліку фіксованих відсотків, що є додатком до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VI, відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, цільове використання якої «Підприємства торгівлі: складські бази» - становить « 5 %».

Отже, визначення розміру збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137600:02:002:0005:

185 110 628,21 грн. * 0,05/12 міс. = 771 294,28 грн.

Таким чином, у 2023 р. орендна плата складає 771 294,28 грн. щомісячно.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент фінансів Одеської міської ради у новій редакції, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 25.04.2018 р. № 3173-VII Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради. Відповідно до законодавства України організовує та здійснює функції зі складання, виконання бюджету, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов`язані з управлінням коштами бюджету міста. Департамент здійснює загальну організацію виконання та управління місцевим бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Департамент є правонаступником управління фінансів Одеської міської ради.

Отже, Департамент фінансів Одеської міської ради листом від 15.12.2023 р. № 05- 13-501/1660 повідомив, що від ТОВ «АМБРА ГРУП» кошти не надходили.

Крім того, листом від 21.12.2023 р. № 23836/5/15-32-04-06-05 Головне управління Державної податкової служби в Одеській області повідомило про те, що ТОВ «АМБРА ГРУП» податкова звітність не надавалась та сплата орендної плати та земельного податку за 2023 рік не здійснювалась.

Таким чином, сукупний розмір безпідставно збережених ТОВ «АМБРА ГРУП» коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600: 02:002:0005 у період з 30.01.2023 р. по 30.11.2023 р. складає 7 762 703,72 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відсутня державна реєстрації права власності позивача на земельну ділянку, через що він не може укласти договір оренди. До того ж, за посиланнями відповідача відсутнє рішення Одеської міської ради про розмір оплати за земельні ділянки без укладеного договору оренди. Також відповідач зазначає, що позивач надсилав вимогу відповідачу про сплату 3269292,54грн, виходячи із ставки 3%, а в позові просить стягнути 7762703,72 грн, виходячи із ставки 5%. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що наразі відсутнє законне рішення Одеської міської ради про розмір ставок орендної плати за землю, оскільки те, на яке позивач посилається в позові № 1267-VI від 20.09.2011 «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» не відповідає чинному законодавству.

Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на 21.05.1997 р.) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У п. 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 р. нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 р. перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Законом України від 05.02.2004 р. № 1457-IV «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (втратив чинність 01.01.2013 р., підстава - Закон № 5245- VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У ст. 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»).

З 01.01.2013 р. набув чинності Закон № 5245-VI, за змістом п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Згідно з п. 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у п. 6 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 5245-VI, «у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками».

За змістом п. 9 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, Одеська міська рада є власником земельної ділянки площею 24,3219 га за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:02:002:0005, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Одеса, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI: «державна реєстрація речових прав на земельні ділянки … здійснюється в порядку, встановленому законом», що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначає, що у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна.

Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 917/553/17.

У даній справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Одеса, чого не заперечував та не спростовував відповідач.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 р. у справі № 922/2060/20, зазначено «що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою».

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах з введенням у дію нового Земельного кодексу України Одеська міська рада, безспірно, є власником земельної ділянки площею 24,3219 га за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги (територія промислового вузла «Куліндрово»), кадастровий номер: 5110137600:02:002:0005, то як власник цих земельних ділянок, позивач має повноваження на захист свого права на землю (спірну земельну ділянку), тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.04.2024 6 розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

ТОВ «АМБРА ГРУП» є власником нерухомого майна, але право користування земельною ділянкою під його майном не оформлено, тобто ТОВ «АМБРА ГРУП» користується земельною ділянкою за фактичним розміщенням на ній нерухомого майна.

Більше того, у відповідача з моменту утворення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав виникли обов`язки щодо оформлення прав на неї, проте відповідачем виконані не були. Отже, у спірний період відсутні належним чином оформлені договірні відносини щодо спірної земельної ділянки, а отже, ТОВ «АМБРА ГРУП» використовує земельну ділянку без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1)набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, обов`язок ТОВ «АМБРА ГРУП» сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого факту користування спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, і не залежить від того, чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Разом з тим, Одеською міською радою як уповноваженим органом не приймалося рішення про надання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «АМБРА ГРУП», відповідно, і договору оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «АМБРА ГРУП» укладено та зареєстровано не було.

Відповідно до абз. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування ст. 1212 ЦК України у випадку збереженні фактичними землекористувачами коштів за рахунок власника земельної ділянки, викладених у постановах від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі від 13.12.2021 р. № 4723/483-21, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:02:002:0005 складає 146 332 512,42 грн.

Враховуючи це Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради правомірно розраховано розмір безпідставно збережених ТОВ «АМБРА ГРУП» коштів за користування відповідною земельною ділянкою за спірний період. Вищенаведені обставини у сукупності підтверджують позовні вимоги Одеської міської ради та розрахунок заборгованості, який є підставою таких вимог.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу на час розгляду справи, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ГРУП (код 44622705, м. Одеса вул. Пушкінська 36, офіс 331) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 7762703,72грн безпідставно збережених коштів за наступними реквізитами: отримувач ГУК в Одеської області/м. Одеса, код отримувача: 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Одеська міська ТГ, МФО 899998, номер рахунку UA 278 9999 8031 4080 544 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМБРА ГРУП (код 44622705, м. Одеса вул. Пушкінська 36, офіс 331) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) 93152,45грн судового збору (на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, р/р UA 808 2017 2034 4250 211 0000 34995, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 серпня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова