Постанова

від 05.03.2025 по справі 916/885/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/885/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (судді: Діброва Г. І. - головуючий, Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) у справі

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради,

про стягнення 7 762 703,72 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2024 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" 7 762 703, 72 грн безпідставно збережених коштів.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Одеська міська рада посилається на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2024 № 366333667 Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" з 30.01.2023 належить об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс виробничо-складського призначення, зареєстрований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 55/1 (РНОНМ: 1419425651101). Однак відповідач не уклав з позивачем (власником земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно) договір оренди, тобто відповідач здійснював безоплатне користування земельною ділянкою за зазначеною адресою без відповідних на те правових підстав.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 у справі № 916/885/24 (суддя Литвинова В. В.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" 7 762 703,72 грн безпідставно збережених коштів.

4. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.12.2024 зупинив апеляційне провадження у справі № 916/885/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/27523/24; зобов`язав учасників справи повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 420/27523/24 та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що:

- під час апеляційного перегляду цієї справи (№ 916/885/24) колегією суддів з`ясовано, що і позивачем при зверненні до суду, і судом першої інстанції при вирішенні справи було застосоване при розрахунку задоволених позовних вимог фіксований відсоток, який визначено пунктом 10 Переліку фіксованих відсотків, що є додатком до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI. Доводом апеляційної скарги є те, що, незважаючи на заперечення відповідача з приводу неправильного застосування позивачем фіксованого відсотку від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, суд першої інстанції взагалі не досліджував правильність розрахунку ціни позову в цій частині щодо правомірності використання саме 5% ставки до відповідача. Заперечення позивача в цій частині скарги обґрунтовані його посиланням на правильність розрахунку, виходячи з видів діяльності відповідача, що не було предметом дослідження в суді першої інстанції;

- на теперішній час в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/27523/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" до Одеської міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі";

- крім обставин, які будуть досліджуватись у межах цієї справи, на результати вирішення судом цього спору також впливають результати вирішення адміністративним судом спору у межах справи № 420/27523/24, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про об`єктивну неможливість апеляційного перегляду цієї справи до вирішення справи № 420/27523/24, оскільки визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI має значення для здійснення апеляційного перегляду справи по суті позовних вимог про стягнення на користь Одеської міської ради безпідставно збережених коштів саме у сумі 7 762 703,72 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 про зупинення провадження у справі № 916/885/24, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дотримався норм пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дійшов помилкового висновку про об`єктивну неможливість апеляційного перегляду цієї справи (№ 916/885/24) до моменту вирішення справи № 420/27523/24, оскільки визнання протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI має значення для здійснення апеляційного перегляду справи по суті позовних вимог про стягнення на користь Одеської міської ради безпідставно збережених коштів саме у сумі 7 762 703, 72 грн.

Скаржник з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 640/6699/20, від 04.12.2018 у справі № 816/52/17, від 04.12.2018 у справі № П/811/658/16, від 03.06.2019 у справі № 817/622/16, стверджує, що апеляційний суд дійшов передчасних висновків про необхідність застосування у цьому випадку процесуальної норми пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Одеська міська рада вважає, що на момент пред`явлення позову та ухвалення рішення у цій справі та під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" є чинним і не визнавалося судом незаконним чи протиправним. Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, на думку скаржника, навіть у разі задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" у справі № 420/27523/24 оскаржуване рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" вважатиметься таким, що не породжує правових наслідків на майбутнє, та, відповідно, у такому випадку його застосування до спірних правовідносин у цій справі є та буде правомірним в будь-якому випадку. Як наслідок рішення у справі № 420/27523/24 у будь-якому разі не матиме ретроспективної дії, тож не може стосуватися правовідносин між сторонами, які виникли до дня його ухвалення.

Узагальнені доводи інших учасників справи

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 916/885/24 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

9. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на таке.

10. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Верховний Суд зазначає таке.

11. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

12. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

13. Водночас відповідно до положень другого речення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

14. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

15. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

16. Судом апеляційної інстанції установлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа № 420/27523/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУП" до Одеської міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

17. Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.03.2023 у справі № 640/6699/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, виснував: "приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зважаючи на такі приписи законодавства, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням.

Отже, положення процесуального законодавства містять імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили.

З огляду на вищевказане імперативне положення Кодексу адміністративного судочинства України суд не наділений повноваженням визнання нормативно-правового акту нечинним з моменту його прийняття, зокрема, й з огляду на те, що останнє може порушувати принцип правової визначеності".

18. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акта не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Реалізація судом обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбачених частиною 1 статті 227 ГПК України має відбуватись у межах встановленими частиною 3 статті 195 ГПК України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20.

19. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що рішення у справі № 420/27523/24 не може стосуватися правовідносин між сторонами, які виникли до дня його ухвалення.

20. Отже, апеляційний суд помилково дійшов висновку про наявність об`єктивної неможливості апеляційного перегляду цієї справи (№ 916/885/24) до вирішення справи № 420/27523/24.

21. Як наслідок, визначені процесуальним законом підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРУПП" про зупинення провадження у справі № 916/885/24 до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/27523/24, у апеляційного суду були відсутні.

22. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

24. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

25. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

26. З огляду на наведене Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Розподіл судових витрат

27. Оскільки справа направляється для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 916/885/24, а справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай