ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
20.08.2024м. СумиСправа № 920/529/24
Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., розглянувши заяву від 06.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр Радіо Системи» про забезпечення позову (вх. № 3560 від 07.08.2024) у справі № 920/529/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР РАДІО СИСТЕМИ" (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 3/5, кв. 17,18, код ЄДРПОУ 21127420)
до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 40464397),
про усунення перешкод,
УСТАНОВИВ:
У травні 2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд усунути перешкоди з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" у доступі до інфраструктури шляхом зобов`язання відповідача не чинити перешкоди ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР РАДІО СИСТЕМИ" у доступі до всіх технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 32.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Ухвалою від 09.05.2024 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху; надав позивачу десятиденний з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу листом з описом вкладення (касовий чек або розрахункова квитанція та опис вкладення).
Ухвалою від 14.05.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/529/24, призначив підготовче засідання на 17.06.2024, 11:00.
У судовому засіданні 24.07.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.08.2024, 10:30.
07.08.2024 до суду надійшла заява від 06.08.2024 ТОВ «Технічний центр Радіо Системи» про забезпечення позову (вх. № 3560 від 07.08.2024), відповідно до якої позивач просить суд винести ухвалу про забезпечення позову, якою, до винесення рішення у справі судом і набрання ним законної сили, заборонити посадовим особам ОСББ «Вулик-32» або будь-яким іншим особам вчиняти дії з відключення від електропостачання струмоприймачів позивача в першому та четвертому під`їздах будинку АДРЕСА_1 , які живлять технічні засоби позивача, що розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити втручатись у роботу електронного комунікаційного обладнання позивача, що розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 .
Подана заява мотивована тим, що 05.08.2024 споживачі, які користуються послугами ТОВ «ТЦ РАДІО СИСТЕМИ» за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 32, поскаржились на відсутність інтернету. Виїздом на місце події було встановлено, що голова ОСББ самовільно відключив від електропостачання обладнання ТОВ «ТЦ РАДІО СИСТЕМИ» за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 32. На місце події викликалась поліція, про що складений протокол та надані пояснення з боку інженера підприємства - ОСОБА_1. про втручання в роботу електронних комунікаційних мереж (протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.08.2024, складений ДОП Сумського РУП лейтенантом поліції Гладенко А.І.).
Відповідно до розпорядження Сумської обласної військової адміністрації № 234-ОД від 17.05.2024 ТОВ «ТЦ РАДІО СИСТЕМИ» підтверджено статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Як доказ продовження надання електронних комунікаційних послуг, заявником надано копію одного з договорів зі споживачем № 083 від 31.05.2010, відповідно до п. 7.1. якого договір діє до 31 грудня поточного року і у разі коли жодна із Сторін за 30 днів до закінчення дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, Договір автоматично продовжується на тих самих умовах на наступний рік.
Як доказ того, що споживана електроенергія оплачується позивачем, заявником надано копію договору від 30.01.2023 між позивачем та АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» № 161003060. Відповідно до п. 3.8 Договору межі експлуатаційної відповідальності між сторонами встановлюються в житлових будинках м. Суми відповідно до переліку, визначеному в таблиці «Технічні дані та режим роботи електроустановок». За адресою відповідача: АДРЕСА_1 , у позивача маються два струмоприймачі: в першому під`їзді та четвертому під`їзді, в електрощитових будинку, з режимом роботи 24 години на добу, понеділок- неділя.
Заявник зауважує, що через відсутність доступу (електроприлади розміщені у приміщеннях ОСББ за гратами та під замком) позивач сам не може відновити електропостачання свого обладнання. Такі дії представника ОСББ як відключення електропостачання, яке живить обладнання позивача (технічні засоби), яке розміщене на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки технічні засоби позивача можуть вийти з ладу і потребують постійного живлення. А відповідач може, окрім, відключення від електропостачання, втрутитись у роботу електронного комунікаційного обладнання позивача, що призведе до порушення роботи критично важливого обладнання для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, в такий спосіб вчиняються перешкоди у доступі споживачів до послуги, якою вони користуються.
Представник відповідача подав заперечення на заяву позивача про забезпечення позову (клопотання вх. № 3736 від 16.08.2024), відповідно до якого вказує, що з 01.08.2024 між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір № 26544 від 01.08.2016 про надання послуг з права доступу до інфраструктури припинив свою дію з 01.08.2024, в той час як заява про забезпечення позову подана до суду 06.08.2024, відсутність договірних відносин між сторонами зобов`язує позивача демонтувати своє обладнання - технічні засоби телекомунікації протягом 20 днів з дня закінчення договору, відповідач не має ніякої фінансової чи матеріальної заборгованості перед позивачем, тому позивач безпідставно втручається в господарську діяльність відповідача.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2. 4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; позов може забезпечуватися й іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
В силу положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову, та на які така сторона посилається.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує, що через відсутність доступу (електроприлади розміщені у приміщеннях ОСББ за гратами та під замком) позивач сам не може відновити електропостачання свого обладнання, дії представника ОСББ по відключенню електропостачання, яке живить обладнання позивача (технічні засоби), яке розміщене на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки технічні засоби позивача можуть вийти з ладу і потребують постійного живлення.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі (Постанова Верховного Суду № 910/13624/23 від 28.02.2024).
Предметом спору у цій справі є вимога немайнового характеру - усунення перешкод з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" у доступі до інфраструктури шляхом зобов`язання відповідача не чинити перешкоди ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР РАДІО СИСТЕМИ" у доступі до всіх технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги ґрунтуються на договорі № 26544 від 01.08.2016 про надання послуг з права доступу до інфраструктури, укладеного між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець), відповідно до п. 2.1 якого предметом даного договору є надання права доступу до інфраструктури, що включає в себе можливість розмістити телекомунікаційне обладнання на конструктивних елементах будівлі та споруд для реалізації прав споживачів та отримання телекомунікаційних послуг.
В свою чергу, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити посадовим особам ОСББ «Вулик-32» або будь-яким іншим особам вчиняти дії з відключення від електропостачання струмоприймачів позивача в першому та четвертому під`їздах будинку АДРЕСА_1 .
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо заборони посадовим особам ОСББ «Вулик-32» або будь-яким іншим особам вчиняти дії з відключення від електропостачання струмоприймачів позивача в першому та четвертому під`їздах будинку АДРЕСА_1 не стосуються предмета позову у цій справі (усунення перешкод у доступі до інфраструктури об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ) і не узгоджуються зі способом захисту, з яким звернувся позивач.
Позивачем не доведено, яким чином заборона вчиняти вищевказані дії може поновити порушене право позивача у доступі до інфраструктури об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , підставою якого є договір № 26544 від 01.08.2016 про надання послуг з права доступу до інфраструктури.
Отже, позивач не обґрунтував, яким чином відключення електропостачання, яке живить обладнання позивача (технічні засоби), розміщене на елементах інфраструктури об`єкта доступу за адресою: АДРЕСА_1 , може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову про зобов`язання усунення перешкод (допуску) з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" у доступі до інфраструктури.
Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву від 06.08.2024 ТОВ «Технічний центр Радіо Системи» про забезпечення позову (вх. № 3560 від 07.08.2024) у справі № 920/529/24, суд установив, що заявником не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, у заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви від 06.08.2024 ТОВ «Технічний центр Радіо Системи» про забезпечення позову (вх. № 3560 від 07.08.2024) у справі № 920/529/24, за її необґрунтованістю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр Радіо Системи» (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 3/5, кв. 17,18, код ЄДРПОУ 21127420).
Керуючись ст. 2, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви від 06.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр Радіо Системи» про забезпечення позову (вх. № 3560 від 07.08.2024) у справі № 920/529/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана суддею 20.08.2024.
(Суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці з 02.08.2024 до 16.08.2024).
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 22.08.2024 |
Номер документу | 121125730 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні