Постанова

від 21.08.2024 по справі 487/140/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.08.24

22-ц/812/1286/24

Провадження № 22-ц/812/1286/24 Головуючий суду першої інстанції Афоніна С.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2024 року м. Миколаїв Справа № 487/140/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю представника стягувача - Теребухи К.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Афоніної С.М., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання,

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2023 року через засоби поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулось до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, стягувач - Публічне акціонерне товариство «СЕБ-Банк», боржник - ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що 13 серпня 2009 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 2-16/2009 позов Публічного акціонерного товариства «СЕБ-Банк» (далі - ПАТ «СЕБ-Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ-Банк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 92 570.62 грн та судові витрати у розмірі 30 грн.

07 жовтня 2021 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва задоволено заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони у справі. Замінено стягувача ПАТ «СЕБ-Банк» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс» щодо виконання рішення у справі за позовом ПАТ «СЕБ-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №168-г/41 від 22 серпня 2007 року.

З відповіді Заводського ВДВС м. Миколаєва від 16 жовтня 2023 року стало відомо, що на виконанні перебувало ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ-Банк» заборгованості у сумі 92 570.62 грн, яке завершено 31 березня 2017 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_2 , є таким, що сплинув щонайраніше 31 березня 2020 року.

ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «Фідобанк», оригіналів виконавчих документів № 2-16/2009 від стягувача не отримало. Місцезнаходження виконавчих документів наразі невідомо. Через це заявник здійснив дії по розшуку виконавчих документів.

З результату пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень стало відомо, що 20 квітня 2011 року Заводським відділом ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, боржником у якому є ОСОБА_2 , а стягувачем - ПАТ «СЕБ-Банк».

З метою з`ясування перебігу строку виконавчого документа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_2 , представник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до Заводського відділу ДВС. З відповіді Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16 жовтня 2023 року за вих. № 96444/20.11-35/9 вбачається, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 знищено за закінченням терміну зберігання. Тобто, копії документів, що підтверджують направлення виконавчого листа та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу Заводський відділ ДВС надати не зміг.

З відповіді Фонду гарантування вкладень фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку вих. № 069-60-308/23 від 25 жовтня 2023 року також вбачається, що на адресу листування Фонду та/або ПАТ «Фідобанк» оригінали виконавчих документів № 2-16/2009, виданих Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_2 не надходили.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на даний час відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем - ПАТ «Фідобанк», ПАТ «СЕБ-Банк» або ТОВ «Консалт Солюшенс» - немає, а отже, наразі не перебувають на примусовому виконанні і виконавчі документи № 2-16/2009, видані Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_2 .

Зазначені обставини свідчать про втрату оригіналу виконавчого листа.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Консалт Солюшенс» просив суд поновити ТОВ «Консалт Солюшенс» строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ-Банк» заборгованості у сумі 92 570.62 грн.

Видати ТОВ «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого документа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Себ Банк» заборгованості у сумі 92 570.62 грн.

Ухвалою Заводського районного суду від 17 червня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що зазначені заявником строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними, тобто такими, що свідчать про виключні непереборні обставини, що заважали заявнику пред`явити виконавчий лист до виконання.

З огляду на таке відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, сплинув.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Консалт Солюшенс», подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою задовольнити вимоги заяви в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що доводи суду першої інстанції не можуть відповідати дійсним обставинам справи, оскільки в заяві ТОВ «Консалт Солюшенс» посилалось та доводило ті обставини, що після завершення виконавчого провадження стягувачу не було направлено виконавчий документ, що позбавило його можливості повторно пред`явити виконавчий документ в межах строку, встановленого для такого пред`явлення.

У зв`язку з відсутністю у стягувача - ТОВ «Консалт Солюшенс» та попереднього стягувача-ПАТ «СЕБ-Банк» (повним правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») оригіналу виконавчого листа, а також ненаданням Заводським відділом ДВС інформації та доказів на підтвердження його направлення на адресу стягувача, можна дійти висновку, що після завершення виконавчого провадження № НОМЕР_1 виконавчий лист не був направлений стягувачу.

Відтак, причиною пропуску строку пред`явлення виконавчих документів є те, що після останнього пред`явлення виконавчого листа до виконання, попереднього стягувача було обмежено у його праві на повторне звернення до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження через не направлення останньому копії постанови про завершення виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документа.

Судом першої інстанції не було враховано обставин щодо порушення органами примусового виконання рішень порядку направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа на адресу стягувача, на які посилався заявник.

Факт втрати оригіналу виконавчого листа органами державної виконавчої служби є таким, що об`єктивно не залежав та не міг залежати від волі заявника (стягувача).

Судом першої інстанції не було взято до уваги зміст наданих разом з заявою відповідей на адвокатські запити, з яких вбачається, що виконавчий лист № 2-16/2006 на адресу стягувача не повертався.

Таким чином, судом першої інстанції належним чином не оцінив дійсних причин поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та зробив помилковий висновок про відсутність підстав для поновлення такого строку.

Крім цього, в оскаржуваній ухвалі в частині питання щодо видачі дубліката виконавчого листа судом було зазначено, що «заявником не надано суду жодних доказів втрати виконавчих листів. Однак такі висновки суду є помилковими, оскільки не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що виконавчий документ № 2-16/2009, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_2 не перебуває на примусовому виконанні, відсутній в органах ДВС та у стягувача.

Відтак, виконавчий документ було втрачено, з огляду на що, існують підстави для видачі його дубліката.

Однак, вказані обставини та правові висновки Верховного Суду з даного питання судом першої інстанції враховані не були.

На день слухання справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 13 серпня 2009 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 2-16/2009 позов ПАТ «СЕБ-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ-Банк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 92 570.62 грн та судові витрати у розмірі 30 грн.

30 березня 2010 року представник ПАТ «СЕБ-Банк» отримав виконавчі листи у справі № 2-16/2009.

Згідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк від 14 квітня 2016 року, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 07 червня 2012 року та зміни найменування Акціонерного банку «Ажіо», зареєстрованого Національним банком України 02 жовтня 1991 року (Реєстраційний № 11) на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 01 березня 2006 року. Банк є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «СЕБ Банк».

07 жовтня 2021 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/6896/21 за заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» замінено стягувача ПАТ «СЕБ-Банк» на його правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс» щодо виконання рішення у справі № 2-16/2009 за позовом ПАТ «СЕБ-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №168-г/41 від 22 серпня 2007 року. Підставою для правонаступництва стала покупка ТОВ «Консалт Солюшенс» у ПАТ «Фідобанк» на електронному аукціоні кредитного портфелю, що складався з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, та інш кредитних договорів.

З інформаційного листа Заводського ВДВС м. Миколаєва від 16 жовтня 2023 року наданого на адвокатський запит представника заявника, встановлено, що у відділі на виконанні перебувало ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ-Банк» заборгованості у сумі 92 570.62 грн, яке завершено 31 березня 2017 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Виконавчий документ був повернений стягувачу, а виконавче провадження знищено, у зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

З відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 жовтня 2023 року, наданої на адвокатський запит представника заявника від 24 жовтня 2023 року встановлено, що оригінали виконавчих листів на адресу Фонду не надходили.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Частиною 1 статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини 1 статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини 4 статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про видачу дублікату виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 2-16/2009, суд першої інстанції, виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа № 2-16/2009, виданого 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва сплив та судом не поновлений. При вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого документу, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником причини пропуску такого строку є неповажними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа № 2-16/2009 були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом із тим, частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року та діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 23 Закону № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2 статті 23 Закону № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина 3 статті 23 Закону № 606-XIV).

Аналогічні приписи містяться у частинах 4, 5 статті 12 Закону № 1404-VIII.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Із матеріалів справи убачається, що стягувачем ТОВ «СЕБ Банк» виконавчий лист № 2-16/2009, виданий 30 березня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва перебував на примусовому виконанні Заводського ВДВС та 31 березня 2017 року виконавче провадження завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час проведення примусового виконання виконавчого листа відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» від 14 квітня 2016 року ТОВ «СЄБ Банк» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 07 червня 2012 року змінило свою назву на ТОВ «Фідобанк», а також за цей час, а саме, 19 липня 2016 року було розпочато процедуру ліквідації ТОВ «Фідобанк» (адреса Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - м. Київ вул. Січових Стрільців,17), між тим в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення Заводського ВДВС про зазначені зміни, що свідчить, на думку колегії суддів, про відсутність контролю за процесом примусового виконання судового рішення та зацікавленості стягувача в результатах такого виконання.

За такого твердження в апеляційній скарзі про відсутність доказів направлення стягувану виконавчого листа після 31 березня 2017 року з посиланням на постанову Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 6/2515/739/2012 та інші постанови Верховного Суду з аналогічними висновками щодо доказів підтвердження повернення виконавчого листа стягувачу не заслуговують на увагу з огляду на те, що стягувач ТОВ «СЄБ Банк» не виконало своїх обов`язків як сторона виконавчого провадження, передбачених частиною 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зміни назви та початку процедури ліквідації банківської установи. У зазначених в апеляційній скарзі постановах Верховного Суду були встановлені інші обставини справи, тому висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню у справі, що переглядається.

Також ТОВ «Фідобанк», відступаючи за договором від 03 лютого 2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» право вимоги за вказаним кредитним договором взагалі не поцікавилося результатами примусового виконання наданого Заводському ВДВС виконавчого листа.

Матеріали справи також не містять доказів того, що ТОВ «Консалт Солюшенс» після постановлення ухвали суду від 07 жовтня 2021 року про заміну стягувача правонаступником, тобто ТОВ «СЕБ Банк» було замінено на ТОВ «Консалт Солюшенс», належно виконувало свої обов`язки, щодо контролювання процесу примусового виконання судового рішення, а саме те, що ним були вжиті будь-які заходи ( звернення до відповідного відділу виконавчої служби, Фонду гарантування вкладів, тощо). Активні дії по з`ясуванню обставин виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 2-16/2009 ТОВ «Консалт Солюшенс» стало здійснювати тільки в жовтні 2023 року, що свідчить про те, що Товариство не вживало активних дій щодо реалізації своїх прав стягувача.

Таким чином, заявник, як стягувач тривалий час (два роки) не скористався правами стягувача щодо з`ясування процесу примусового виконання виконавчого листа.

Отже, суд першої інстанції, правильно оцінивши надані заявником докази, дійшов обґрунтованого висновку, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив у 2020 році та поважні причини для його поновлення відсутні, а тому вимога про видачу дубліката втраченого виконавчого документа задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».

Отже колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, порушення судом вимог процесуального права та не правильне застосування судом норм матеріального права судом апеляційної інстанції при перевірці оскарженого судового рішення не встановлено.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на висновок апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справ у суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 21 серпня 2024 року.