Ухвала

від 20.08.2024 по справі 607/8088/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8088/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/337/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянула клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 436-2 КК України та засуджено.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений ОСОБА_7 утримується під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

23 серпня 2024 року в обвинуваченого закінчується строк тримання під вартою, а апеляційний розгляд кримінального провадження ще не закінчений, тому суд, діючи відповідно до вимог ст.331 КПК України та, беручи до уваги клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вирішує питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.

У поданому клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, передбачених ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 436-2 КК України, є особою раніше судимою.

Вказує про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, спроби обвинуваченого переховуватись від суду, тому просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , думку обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника, які заперечили клопотання прокурора, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за злочини, передбачені ч.2 ст.111, ч.3 ст. 436-2 КК із застосуванням ст. 70 КК України на п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_7 відповідно до ст. 12 КК України, є умисними, особливо тяжким та тяжким, що не виключає можливість ухилення його від явки до суду.

При цьому колегія суддів враховує наявність обґрунтованого обвинувачення та усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який в своєму рішенні від 20.03.1997 року у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що підозра (обвинувачення) визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».

Колегія суддів враховує і правову позицію ЄСПЛ, згідно якої вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше. При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може ухилитися від слідства й суду.

Також, колегія при вирішенні питання продовження запобіжного заходу враховує те, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше судимий.

З метою уникнення обвинуваченим суду, враховуючи тяжкість призначеного йому покарання, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде не достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи, що зазначені ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на строк до 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 331, 401 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора в кримінальному провадженні задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року засуджено за злочини, передбачені ч.2 ст.111, ч.3 ст. 436-2 КК із застосуванням ст. 70 КК України на п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна - строк тримання під вартою по 15 жовтня 2024 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді