ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/8088/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/337/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою судді Тернопільського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК України та засуджено.
Обвинувачений ОСОБА_7 утримується під вартою і 15 жовтня 2024 року в обвинуваченого закінчується строк тримання під вартою, а апеляційний розгляд кримінального провадження ще не закінчений.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України та, беручи до уваги клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вирішує питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому.
У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого, особливо тяжкого злочину, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК України, за які законом передбачено покарання, в тому числі у виді довічного позбавлення волі. Зазначає, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , мають високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинені громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у період воєнного стану, у час протистояння російській збройній агресії та зумовлені тяжкими наслідками для суспільства в цілому.
Вказує про наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме, спроби обвинуваченого переховуватись від суду, тому просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які заперечили клопотання прокурора, вважають відсутні ризики для продовження строку запобіжного заходу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегія дійшла висновку, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченому слід продовжити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_7 обвинувачується (обґрунтовано підозрюється) у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК України та не може не усвідомлювати, що у випадку доведення його вини за висунутим обвинуваченням, йому може загрожувати покарання, в тому числі довічне позбавлення волі.
Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 мають високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинені громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у період воєнного стану, у час протистояння російській збройній агресії.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів враховує, що ч.6 ст. 176 КПК України передбачено єдиний запобіжний захід, який застосовується до осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України, вчиненого в період воєнного стану тримання під вартою.
При цьому колегія враховує те, що на момент обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, останній не працював, утриманців немає, раніше судимий.
З метою уникнення обвинуваченим суду, враховуючи тяжкість призначеного йому покарання, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде не достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Беручи до уваги те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а також те, що апеляційний розгляд кримінального провадження по суті не завершений, а запобіжний захід спрямовується на забезпечення належної процесуальної поведінки особи, суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 401 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Клопотання прокурора в кримінальному провадженні задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2024 року засуджено за злочини, передбачені ч.2 ст.111, ч.3 ст.436-2 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі, з конфіскацією майна - строк тримання під вартою по 05 грудня 2024 року, включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122230599 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України Державна зрада |
Кримінальне
Тернопільський апеляційний суд
Лекан І. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні