Рішення

від 14.08.2024 по справі 161/5026/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5026/24

Провадження № 2/161/2160/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Вольської А.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про зміну розміру та способу стягнення аліментів,-

У Х В А Л И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.01.2021 було розірвано. У шлюбі в них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2020 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з 29.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначає, що з початком повномасштабного вторгнення переїхала з сином проживати до Республіки Польща, вона самостійно здійснює утримання та матеріальне забезпечення сина, а визначений судовим рішенням розмір аліментів не може покривати частини витрат на його забезпечення. Крім цього, у зв`язку з тим, що син став старшим з часу призначення визначеного судом розміру аліментів, зросла сума витрат на його утримання, що погіршило матеріальне становище матері та викликало потребу у збільшенні розміру аліментів.

Відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, він офіційно працевлаштований у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дозволяє змінити спосіб стягнення аліментів на частку від його доходу, інших осіб на утриманні не має, що також підтверджує таку можливість.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд змінити розмір та спосіб стягуваних аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2020, стягувати з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 18.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що аліменти на утримання сина він сплачував в добровільному порядку за домовленість між ним та позивачем, проте після звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя, ОСОБА_4 пред`явила виконавчий лист про стягнення аліментів до примусового виконання. Вважає, що спору про стягнення аліментів між сторонами юридично не виникало до моменту звернення в суд з позовом про поділ майна подружжя. При цьому, позивачем не доведено, що син ОСОБА_5 проживає разом з нею, оскільки він зареєстрований за місцем проживання відповідача та його батьків. Крім цього, він добровільно перераховує на рахунок позивача грошові кошти на утримання сина. З часу розірвання шлюбу з позивачем він одружився та проживає разом з дружиною ОСОБА_3 та її донькою, які перебувають на його утриманні, а також його мати ОСОБА_7 , яка є особою похилого віку. Вважає, що визначений судом розмір аліментів 2500,00 грн. в місяць є достатнім для забезпечення потреб сина, а позивачем не доведено покращення його матеріального стану та можливості для сплати аліментів у більшому розмірі.

13.05.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_4 про звільнення від сплати аліментів.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відмовлено у прийнятті зустрічного позову та повернуто його відповідачу ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала та просила задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач та його представник позовних вимог не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 05).

Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2020 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з 29.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В силу ст.180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, ст.192СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправи щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст.183, 184СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодексУкраїни передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3ст.181СК України). Стаття 192СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.181,192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.,

Позивач, як одержувач аліментів в інтересах дитини, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів.

Із довідки № 1405 від 13.06.2024 вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки про доходи № ВФЗ/273 від 11.06.2024 вбачається, що розмір заробітної плати за травень-червень 2024 року становить 47708,86 грн.

З відповіді Головного управління ДПС у Волинській області від 18.04.2024 № 3660/5/03-20-12-02-05 вбачається, що дохід відповідача станом на 18.04.2024 за 4 квартал 2023 року становить 23854,43 грн., за 3 квартал 2023 року 118478,99 грн., за 2 квартал 2023 року 89519,40 грн., за 1 квартал 2023 року 109512,65 грн. (а.с. 113-115).

Наведене на думку суду свідчить про покращення матеріального становища платника аліментів. Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей, імперативну норму про можливість зміни розміру стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку сина.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 179-183, 192 СК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Змінити розмір та спосіб стягуваних аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року у справі № 161/12016/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 вкористь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта