Ухвала
від 19.08.2024 по справі 761/17817/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 761/17817/19

провадження № 61-11101ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Ясна поляна» про визнання майна спільною сумісною, особистою власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , особа - обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Ясна поляна», про визнання майна спільною сумісною, особистою власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя, у якому, з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог, просила:

1) визнати об`єктами спільної сумісної власності сторін наступне майно:

квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 93,0 кв. м, що на праві власності зареєстрована за відповідачем, де частка квартири, що складає спільну сумісну власність подружжя, становить 77,66%, вартістю: 2 770 287,52 грн;

квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 51,0 кв. м, що на праві власності зареєстрована за нею, вартістю: 1 890 000 грн;

автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007 року зареєстровано на ім`я відповідача (вартість 214 200 грн);

земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, зареєстрованої на ім?я відповідача, вартістю: 51 0000 грн;

2) поділити дане майно шляхом:

виділення та визнання за ОСОБА_3 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla» та земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118;

виділення та визнання за нею права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано об`єктами спільної сумісної власності подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 :

квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв. м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1/2 частину квартири квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000);

1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

1/2 частину автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна подружжя, визнано за ОСОБА_3 право власності на:

1/2 частину квартири квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000);

1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

- 1/2 частину автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року залишено без змін.

ОСОБА_1 01 серпня 2024 року через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року (повне судове рішення складено 04 липня 2024 року), у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направити справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 однією з підстав касаційного оскарження судового рішення зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: частина третя статті 411 ЦПК України. У касаційній скарзі зазначається, що порушення норм процесуального права порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи внаслідок порушення вимог частини першої статті 82, частини восьмої статті 175 та статті 95 ЦПК України.

Касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, має бути в касаційній скарзі мотивовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина третя статті 411 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).

Аналіз касаційної скарги свідчить, що у ній відсутнє обґрунтування передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень, зокрема не зазначено конкретний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, не обґрунтовано порушення норм процесуального права у цій частині.

Таким чином, особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню.

Керуючись статтями 260, 389, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.08.2024
Оприлюднено23.08.2024
Номер документу121130866
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —761/17817/19

Ухвала від 07.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 09.09.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 16.09.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Волошин В. О.

Ухвала від 19.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 19.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 05.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Постанова від 25.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 24.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні