Ухвала від 21.08.2024 по справі 320/42731/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 серпня 2024 року № 320/42731/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства цифрової трансформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства цифрової трансформації України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України, що полягає у незабезпеченні технічної можливості подати інформаційне повідомлення ОСОБА_1 щодо об`єктів нерухомого майна, належного йому на праві спільної сумісної власності за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. № 885;

- зобов`язати Міністерство цифрової трансформації України забезпечити технічну можливість подати інформаційне повідомлення щодо об?єктів нерухомого майна, знищених або пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ до 24 лютого 2022 р., як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. № 885;

- зобов`язати Міністерство цифрової трансформації у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки, на його думку, справа є соціально значущою, а рішення в цій справі матиме наслідки не лише для позивача, а й для людей, які опинилися в аналогічній ситуації.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання позивача для розгляду заяви за правилами загального позовного провадження.

Крім того, суд зазначає, що представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залучення до розгляду справи співвідповідачів - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З метою забезпечення належного та об`єктивного розгляду клопотання відповідача про залучення співвідповідачів у цій справі, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подання письмових пояснень з приводу заявленого відповідачем клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 12, 166, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання до суду письмових пояснень щодо заявленого відповідачем клопотання про залучення співвідповідачів до розгляду справи, які направити за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26а, 4 поверх або надіслати на електронну адресу суду: inbox@adm.ko.court.gov.ua, скріпивши їх електронним цифровим підписом або через систему "Електронний суд".

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.