Рішення від 20.02.2025 по справі 320/42731/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року № 320/42731/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Діски А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства цифрової трансформації України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Міністерство національної єдності України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства цифрової трансформації України, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України, що полягає у незабезпеченні технічної можливості подати інформаційне повідомлення ОСОБА_1 щодо об`єктів нерухомого майна, належного йому на праві спільної сумісної власності за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. №885;

- зобов`язати Міністерство цифрової трансформації України забезпечити технічну можливість подати інформаційне повідомлення щодо об`єктів нерухомого майна, знищених або пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ до 24 лютого 2022 р., як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. №885;

- зобов`язати Міністерство цифрової трансформації у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує про відсутність у нього технічної можливості подати інформаційне повідомлення щодо його нерухомого майна, яке було знищене внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією РФ у 2014 та 2015 рр, оскільки Міністерством цифрової трансформації України не було технічно забезпечено подання таких повідомлень в Порталі Дія, а саме: на етапі заповнення кроку «Опис пошкоджень» технічно можливо обрати тільки 2022 або 2023 роки. На думку позивача, зазначене свідчить про протиправну бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України, яка полягає у невиконанні постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2022 №885 та у незабезпеченні можливості інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно за період з 19.02.2014 по 24.02.2022, що порушує права позивача на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

06.12.2023 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/42731/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.01.2024 до суду надійшов відзив Міністерства цифрової трансформації України, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити. Так, відповідач вказує, що забезпечення технічної можливості подання через Портал Дія інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно з 19.02.2014 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2022 №885 «Про внесення змін до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військового агресією Російської Федерації» покладено на Міністерство цифрової трансформації України. Разом з тим, нормами Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» передбачено створення Реєстру пошкодженого та знищеного майна та надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, а також визначені правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, держателем якого є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

На думку відповідача, на даний момент існує правовий механізм внесення інформації про пошкоджене та знищене майно з 19.02.2014 та отримання відповідних компенсацій, проте цей механізм не співвідноситься з правовим механізмом, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2022 №885 «Про внесення змін до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військового агресією Російської Федерації». Інформація щодо готовності Реєстру пошкодженого та знищеного майна до Міністерства цифрової трансформації України не надходила. Міністерство цифрової трансформації України не забезпечує ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна; адміністрування, технічне та технологічне забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна за приписами Порядку №885 здійснює ДП «ДІЯ». Водночас, будь-яких доручень щодо модернізації Реєстру пошкодженого та знищеного майна до відома ДП «ДІЯ» від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України не доводилися.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

28.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення позивача у справі, відповідно до яких останній вказує про незгоду з доводами відповідача про вчинення обов`язкових дій щодо розробки технічної можливості подання інформаційного повідомлення через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатку Портал Дія, оскільки виконання таких дій відповідачем передбачено нормативними актами КМУ та належить саме до повноважень Міністерства цифрової трансформації України. Відтак, на думку позивача, відповідач, всупереч приписам законодавства, не забезпечив доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна через Портал Дія, що свідчить про вчинення ним протиправної бездіяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у задоволенні клопотання Міністерства цифрової трансформації України про залучення до розгляду справи співвідповідачів відмовлено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

23.01.2025 до суду надійшли пояснення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, відповідно до яких вказується про перейменування 03.12.2024 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України y Міністерство національної єдності України.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2024 № 1366 «Про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України» Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України перейменувано на Міністерство національної єдності України.

Зміна назви юридичної особи тягне правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридичну особу Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на Міністерство національної єдності України без зміни ідентифікаційного коду 40446210.

Отже, в даному випадку відбулось перейменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та яка наразі має найменування Міністерство національної єдності України.

З аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність здійснення заміни назви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (код ЄДРПОУ 40446210, 03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 13) на Міністерство національної єдності України (код ЄДРПОУ 40446210, 03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 13).

Відповідно до наданих Міністерством національної єдності України до суду пояснень третьою особою вказується про те, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (далі - тимчасово окупована територія), а також прилеглих до неї територій, дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (крім повноважень з координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших пов`язаних з цим питань відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»), у свою чергу, Міністерством національної єдності України не має жодного відношення до правовідносин, які є предметом позову ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 вказує, що він на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 є співвласником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надає договір купівлі-продажу від 25.01.1993 та технічний паспорт від 24.10.1993.

За твердженнями позивача, 11.02.2015 у результаті проведення антитерористичної операції в м. Горлівка під час артилерійського обстрілу було зруйновано приватний будинок позивача за вказаною адресою внаслідок потрапляння снаряду в будинок та його загорання, про що складено акт про пожежу від 20.02.2015.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що він на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 є співвласником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надає державний акт на право власності на земельну ділянку від 19.07.2007, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.06.2008 та технічний паспорт від 11.04.2008.

За твердженнями позивача, 26.11.2014 у результаті проведення антитерористичної операції в м. Донецьку під час артилерійського обстрілу було зруйновано приватний будинок позивача за вказаною адресою, в результаті попадання снаряду в будинок відбувся обвал будинку та його майже повне руйнування; у подальшому цей будинок було ще більше зруйновано в ході подальших обстрілів. У результаті будинок має нежилий стан і не може використовуватися для подальшого проживання, про що складено акт обстеження пошкодженого майна, затверджений головою адміністрації Київського району м. Донецьк; відкрито кримінальне провадження №22016050000000281 за частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.

Як вказує позивач, він неодноразово спробував внести інформацію про його зруйноване житло в додатку «Дія», проте при виборі дати додаток не давав можливості обрати дату до 2022 року.

20.09.2023 позивач листом звернувся до Центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві, Державного підприємства «Дія» та до Міністерства цифрової трансформації України з заявами про внесення в Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ повідомлення про знищення належного йому на праві спільної сумісної власності нерухомого майна за адресами: вул. Бєлінського, 72, м. Горлівка, Донецької області та Стратонавтів,125б, м. Донецьк, Донецької області.

Листом від 02.10.2023 №11/1 Центр надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві надав відповідь на вказаний лист позивача, відповідно до якої повідомлено, що під час особистого відвідування позивачем Центру адміністратор здійснив спробу щодо внесення інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно, а саме будинку за адресою: вул. Бєлінського, 72, м. Горлівка, Донецької області засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), на етапі заповнення шостого кроку «Опис пошкоджень», а саме інформації щодо дати пошкодження майна технічно можливо було обрати тільки 2022 та 2023 роки.

Крім того, повідомлено, що в результаті спілкування зі спеціалістами служби підтримки «Дія» отримано інформацію, що у разі врегулювання механізму надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які були пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з 19.02.2014, на законодавчому рівні, будуть здійснені відповідні заходи та реалізовано можливість подачі інформаційного повідомлення для зазначених осіб.

Позивач, вважаючи бездіяльність Міністерства цифрової трансформації України, яка виразилась у незабезпеченні технічної можливості подати через Портал Дія інформаційне повідомлення щодо його нерухомого майна, яке було знищене внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації у 2014 та 2015 роки, протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Дія воєнного стану, згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2020 від 18.04.2022, №341/22 від 17.05.2022, №573/2020 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 і триває і на даний час.

З метою визначення умов, механізму та процедури подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією проти України (далі - інформаційне повідомлення) постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі Порядок №380).

Дія цього Порядку поширюється на фізичних та юридичних осіб, об`єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме на:

1) фізичних осіб, які є:

власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об`єктів будівництва;

членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об`єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об`єктів, щодо яких не оформлено право власності);

спадкоємцями осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього підпункту;

2) юридичних осіб, які є:

власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об`єктів будівництва або за якими таке майно (об`єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;

особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об`єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об`єктів, щодо яких не оформлено право власності);

об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;

спадкоємцями осіб, визначених абзацами другим - четвертим підпункту 1 цього пункту;

правонаступниками осіб, визначених абзацами другим - п`ятим цього підпункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку №380 інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна:

1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи:

засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 цього Порядку;

з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 цього Порядку;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 цього Порядку.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до пункту 6 Порядку №380 для подання інформаційного повідомлення фізичній особі (крім її представника) необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

Відповідно до пункту 8 Порядку №380 адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення фізичної особи чи представника юридичної особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює фізичну особу та повноваження представника юридичної особи (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія. Після формування інформаційного повідомлення засобами Порталу Дія адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус накладає кваліфікований електронний підпис;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Згідно з пунктом 6 Порядку №380 після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення низки об`єктів (квартири, інші житлові приміщення тощо), що подані фізичними особами відповідно до положень постанови № 380, прирівнюються до заяв про надання компенсації.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2022 № 885 «Про внесення змін до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі Постанова №885) внесено зміни.

Так, зокрема, визначено, що Міністерству цифрової трансформації забезпечити протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою технічну можливість подання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», до дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та оприлюднення інформації про початок збору такої інформації.

Зміни, що вносяться до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією:

1. Абзац перший пункту 2 викласти в такій редакції:

2. Дія цього Порядку поширюється на фізичних та юридичних осіб, об`єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, а саме на:.

2. Пункт 4 доповнити абзацами такого змісту:

Реєстр пошкодженого та знищеного майна містить інформацію про пошкоджене та знищене майно:

з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації Російської Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України до дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні;

з дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні..

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на підставі вищевказаних положень Порядку №380 та з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №885, звернувся до центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві, Державного підприємства «Дія» та до Міністерства цифрової трансформації України з заявами про внесення в Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ повідомлення про знищення належного йому на праві спільної сумісної власності нерухомого майна за адресами: вул. Бєлінського, 72, м. Горлівка, Донецької області та Стратонавтів,125б, м. Донецьк, Донецької області, зруйнованого у 2014 році. Відтак, позивач мав намір подати інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що було зруйновано або пошкоджено до 24 лютого 2022 р., а саме - починаючи з 19 лютого 2014 р.

Разом з тим, правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 № 2923-IX (далі Закон № 2923-IX, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Дія Закону № 2923-IX у частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна не поширюється на об`єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, знаходилися на тимчасово окупованій РФ території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі - майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом.

За приписами статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

У разі якщо знищений об`єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об`єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.

З метою прийняття заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна центри надання адміністративних послуг та органи соціального захисту населення забезпечують роботу виїзних пунктів прийому таких заяв.

Подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об`єкта нерухомого майна.

Перелік та обсяг відомостей, які зазначаються в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі:

1) встановлює особу заявника та перевіряє повноваження представника такої особи (у разі подання заяви представником);

2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

3) роздруковує заяву та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;

4) видає заявнику примірник заяви, зареєстрованої у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, із зазначенням реєстраційного номера заяви в цьому Реєстрі та цифрового коду;

5) засвідчує вірність копій документів, що додаються до заяви, - у разі пред`явлення оригіналів відповідних документів. У разі відсутності у заявника оригіналів документів, які додаються до заяви, робить про це відмітку в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;

6) виготовляє електронні копії поданих документів (у тому числі документа, що засвідчує повноваження представника), завантажує їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та підтверджує їх відповідність поданим документам електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Реєстрація заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Заявник, який подав заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна в електронній формі, автоматично засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг отримує повідомлення про реєстрацію поданої заяви.

Відповідно до приписів статті 14 Закону № 2923-IX Реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про:

1) осіб, майно яких пошкоджено або знищено;

2) пошкоджене та знищене майно (у тому числі пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону.

3) матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оцінку пошкодженого та знищеного майна);

4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;

5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) відновлення пошкодженого та знищеного майна.

У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна може забезпечуватися збирання, накопичення, облік, обробка, зберігання та захист іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Обсяг інформації, яка вноситься до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Реєстр пошкодженого та знищеного майна є геоінформаційною системою.

Картографічною основою Реєстру пошкодженого та знищеного майна є картографічна основа Державного земельного кадастру, відомості містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів, інші карти (плани), що складаються у формі та масштабі відповідно до норм і правил, технічних регламентів.

Для збирання інформації про пошкоджене або знищене майно можуть використовуватися інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, у тому числі космічної зйомки.

Держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, який:

1) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

3) розробляє та організовує виконання державних чи інших цільових програм з розвитку у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

4) виступає замовником послуг із виконання робіт із національної стандартизації за рахунок коштів державного бюджету у сфері ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

5) забезпечує створення, функціонування та ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

6) організовує роботу, пов`язану із провадженням діяльності з ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

7) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, Законом України «Про публічні електронні реєстри» та Порядком ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є визначене Кабінетом Міністрів України державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, яке:

1) забезпечує створення, впровадження, ведення та адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

2) забезпечує проведення технічних і технологічних заходів для забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна, забезпечення хостингу, обслуговування технічного комплексу цього Реєстру;

3) забезпечує створення, модифікацію, впровадження та супровід програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

4) здійснює адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до статті 36 Закону України «Про публічні електронні реєстри»;

5) відповідає за збереження та захист Реєстру пошкодженого та знищеного майна, реєстрових даних та інформації;

6) забезпечує технічну взаємодію Реєстру пошкодженого та знищеного майна з іншими державними електронними інформаційними системами;

7) забезпечує проведення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) організовує і проводить навчання щодо роботи з Реєстром пошкодженого та знищеного майна;

9) забезпечує доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна суб`єктів, право доступу яких визначено законодавством;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Законом України «Про публічні електронні реєстри».

На підставі аналізу вищезазначених приписів законодавства, суд звертає увагу, що Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації» від 23.02.2023 № 2923-IX передбачає порядок виплати компенсацій виключно за майно (пошкоджене/зруйноване) з 24 лютого 2022 року і не поширюється на об`єкти, які на дату введення воєнного стану знаходились на тимчасово окупованій території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» затверджено Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, (далі Порядок №624).

Вказаний Порядок, зокрема, вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», та містить положення про необхідність Міністерству цифрової трансформації забезпечити:

1) протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цією постановою технічну можливість збору та передачі держателю Реєстру пошкодженого та знищеного майна заяв про надання компенсації засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

2) протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою повідомлення громадян України, які подали інформаційні повідомлення до набрання чинності Законом, про необхідність подання додаткових відомостей, які містяться в заяві про надання компенсації, визначені підпунктом 4 пункту 35 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та документів, визначених частиною сьомою статті 4 Закону;

3) можливість отримувати витяги з Реєстру пошкодженого та знищеного майна стосовно об`єктів пошкодженого чи знищеного майна, щодо яких було подано інформаційне повідомлення фізичними особами з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) та юридичними особами з використанням Порталу Дія.

Міністерству цифрової трансформації та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури протягом двох місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити технічну можливість електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним веб-порталом відкритих даних та Реєстром пошкодженого та знищеного майна для оприлюднення встановлених наборів даних.

Порядок №624 визначає процедуру та вимоги щодо ведення та функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

Відповідно до пункту 8 Порядку №624 адміністратором є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри, яке:

1) здійснює адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до статті 36 Закону України «Про публічні електронні реєстри»;

2) забезпечує доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна суб`єктів, право доступу яких визначено законодавством;

3) здійснює інші повноваження, передбачені частиною сьомою статті 14 Закону про компенсацію та Законом України «Про публічні електронні реєстри».

Відповідно до пункту 10 Порядку №624 технічне та технологічне забезпечення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна передбачає:

1) проведення моніторингу роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна, баз даних та інформаційних ресурсів, підключених до нього;

2) забезпечення доступу користувачам до Реєстру пошкодженого та знищеного майна через електронні кабінети користувача та Портал Дія для:

центрів надання адміністративних послуг;

органів соціального захисту населення;

нотаріусів;

інших користувачів, визначених законодавством;

3) здійснення технічних заходів для підтримки в актуальному стані класифікаторів, довідників, словників та баз даних (зокрема налаштування взаємодії, оновлення посилань, автоматизоване чи ручне завантаження оновленої інформації);

4) налагодження електронної інформаційної взаємодії Реєстру пошкодженого та знищеного майна з іншими електронними інформаційними ресурсами;

5) розгляд пропозицій (зауважень) щодо удосконалення функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна та надання відповідних пропозицій держателю Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

6) підтримку функціонування програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна та електронних комунікаційних мереж, з використанням яких здійснюється користування відомостями Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

7) укладення договорів на обслуговування технічної інфраструктури (центри обробки даних, мережі передачі даних тощо) та залучення у разі потреби фахівців сторонніх організацій для виконання робіт з технічного супроводження обладнання Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

8) введення в експлуатацію апаратних, програмних засобів, технічних засобів електронних комунікацій та захисту інформації;

9) технічне та організаційне забезпечення створення та зберігання архівних відомостей;

10) підтримку безперервного функціонування системи зберігання та архівування відомостей Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Отже, забезпечення технічної можливості подання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія, інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно з 19.02.2014 відповідно до пункту 2 постанови КМУ №885 покладено на Міністерство цифрової трансформації України.

За приписами пункту 46 Постанови КМУ №885 програмні засоби ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна повинні забезпечувати можливість отримання та/або передачі даних в процесі електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг з метою забезпечення надання послуг щодо подання інформаційного повідомлення та заяв про надання компенсації за пошкоджене та знищене майно з подальшою їх передачею до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та отримання витягів з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Водночас, як вказано вище, нормами Закону № 2923-IX передбачено створення Реєстру пошкодженого та знищеного майна та надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, а також визначені правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичний актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 №767 «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, яким, зокрема, передбачено, що грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 №405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

У контексті зазначеного суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що законодавством визначений правовий механізм внесення інформації про пошкоджене та знищене майно з 19.02.2014, який різниться від механізму, передбаченого Поставою №885.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 7 Порядку №624 держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі - держатель) є Мінінфраструктури, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна, зокрема:

1) приймає рішення про перетворення чи модифікацію Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

2) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

3) організовує електронну (технічну та інформаційну) взаємодію Реєстру пошкодженого та знищеного майна з іншими державними електронними інформаційними ресурсами;

4) приймає рішення щодо нових користувачів - публічних реєстраторів Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до пункту 15 цього Порядку;

5) забезпечує оприлюднення інформації Реєстру пошкодженого та знищеного майна у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

6) визначає конкретні організаційні заходи щодо забезпечення зберігання реєстрових даних відповідно до цього Порядку, законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, обов`язкових стандартів у сфері захисту інформації та законодавства про захист персональних даних;

7) визначає категорії, склад та обсяг архівних даних, які підлягають зберіганню в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;

8) інформує адміністратора про виявлені недоліки у роботі, вносить пропозиції щодо їх усунення та вдосконалення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

9) здійснює фінансування заходів адміністратора, пов`язаних із забезпеченням функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

10) затверджує технічні вимоги та технічні завдання з розроблення та модернізації програмного забезпечення, а також погоджує пропозиції щодо розроблення та модернізації спеціального програмного забезпечення, що пропонується адміністратором;

11) здійснює контроль за функціонуванням Реєстру пошкодженого та знищеного майна, зокрема шляхом проведення моніторингу процесів його ведення;

12) організовує та забезпечує функціонування комплексної системи захисту інформації Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до законодавства у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах;

13) здійснює інші повноваження, передбачені частиною шостою статті 14 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та цим Порядком.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що забезпечення технічної можливості подання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія, інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно з 19.02.2014 відповідно до пункту 2 постанови КМУ №885 покладено на Міністерство цифрової трансформації України. Разом з тим, держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна є Мінінфраструктури, яке приймає рішення щодо перетворення чи модифікації Реєстру пошкодженого та знищеного майна, інформує адміністратора про виявлені недоліки у роботі, вносить пропозиції щодо їх усунення та вдосконалення роботи Реєстру пошкодженого та знищеного майна; затверджує технічні вимоги та технічні завдання з розроблення та модернізації програмного забезпечення, а також погоджує пропозиції щодо розроблення та модернізації спеціального програмного забезпечення, що пропонується адміністратором тощо.

Відтак, Міністерство цифрової трансформації України не забезпечує ведення та функціонування Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри, є адміністратором, до компетенції якого належить здійснення адміністрування Реєстру відповідно до статті 36 Закону України «Про публічні електронні реєстри».

Як вказує відповідач, інформація від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України стосовно готовності Реєстру пошкодженого та знищеного майна не надходила, відповідні доручення адміністратору - державному підприємству «ДІЯ» щодо модернізації Реєстру також не надавалися. Достовірних та допустимих доказів зворотного до суду не надано.

У свою чергу, Міністерство цифрової трансформації України опрацювало у межах компетенції лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28.12.2022 №6911/32/14-22 та проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», метою розробки якого є створення умов для впровадження в роботу Реєстру пошкодженого та знищеного майна, оптимізація процесів для різних користувачів Реєстру та автоматизація дій органів місцевого самоврядування під час створення акту обстеження пошкодженого чи зруйнованого майна, та надало Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України висновок про проведення цифрової експертизи.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаний конституційний припис відображає фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язує наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України цілей їх утворення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга стаття 3 Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Суд також вважає за доцільне звернути увагу, що розмежування повноважень між органами виконавчої влади, зокрема міністерствами, є важливою складовою організації виконавчої влади в Україні. Кожне міністерство має чітко визначену сферу діяльності, в рамках якої воно здійснює державну політику, планує і координує виконання завдань, контролює відповідні галузі або питання. Це дозволяє забезпечити ефективність управління в різних сферах життєдіяльності держави, сприяє ефективному управлінню, контролю за виконанням законів та програм, а також запобігає концентрації влади в одному органі.

Отже, один орган виконавчої влади не несе відповідальності за дії іншого, оскільки кожен орган є самостійним і здійснює свою діяльність відповідно до покладених на нього законом повноважень.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 464/5990/16-а наголосив, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Суд наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогійних висновків дійшла Велика Палата у постанові від 7 липня 2021 року у справі № 9901/345/20.

Виходячи з вищезазначеного, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності протиправної бездіяльності Міністерства цифрової трансформації України, що полягає у незабезпеченні технічної можливості подати інформаційне повідомлення ОСОБА_1 щодо об`єктів нерухомого майна, належного йому на праві спільної сумісної власності за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, як це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. №885.

Крім того, суд звертає увагу, що суд є правозастосовуючим органом, тобто суд не вправі підміняти будь-який орган державної влади або орган місцевого самоврядування, приймати замість нього конкретні рішення чи давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого органу, а тому суд вважає, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права.

З урахуванням наведеного, зважаючи на встановлені обставини справи, вбачаючи відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Замінити назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на Міністерство національної єдності України.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства цифрової трансформації України, треті особи Міністерство національної єдності України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Діска А.Б.