Ухвала

від 22.08.2024 по справі 148/1480/23

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1480/23

Провадження № 1-кп/135/4/24

У Х В А Л А

іменем України

22.08.2024 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ладижин Вінницької області в режимі відео конференції клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення обвинуваченого від займаної посади у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022240040000037 від 28.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , законний представник потерпілих ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 , представник потерпілих ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження.

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

19.08.2024 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від займаної посади.

2. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження.

2.1 Обґрунтування клопотання прокурора.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї. Згідно з наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 31.12.2020 № 236 о/с ОСОБА_4 призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.01.2024 обвинуваченого ОСОБА_4 відсторонено від займаної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області строком на два місяці.

27.06.2024 продовжено строк відсторонення обвинуваченого від займаної посади на 2 місяці, тобто до 27.08.2024 включно.

Станом на сьогодні обставини, які стали підставою для відсторонення ОСОБА_4 від посади продовжують існувати.

Прокурор зазначає, що існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 , який вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення із застосуванням вогнепальної зброї, а посада, яку він обіймає передбачає її носіння, а тому він може впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою надання ними недостовірних показань з приводу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вказує на те, що іншим чином, ніж шляхом відсторонення від посади, запобігти настанню зазначених наслідків і вчинення дій зі сторони ОСОБА_4 неможливо, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з використанням службового становища та на час судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні його перебування на посаді працівника правоохоронного органу буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадянського суспільства загалом.

З огляду на це просив продовжити строк відсторонення обвинуваченого від займаної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області на 2 (два) місяці.

2.2 Позиція сторони обвинувачення в суді.

Прокурор ОСОБА_3 подане ним клопотання підтримав в повному обсязі за викладених у ньому обставин, просив задовольнити.

Представник потерпілих ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_7 та законний представник ОСОБА_6 підтримали заявлене прокурором клопотання.

2.3 Позиція сторони захисту в суді.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення та відсутність заявленого прокурором ризику.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення та відсутність підстав для відсторонення від посади. Звернув увагу на тому, що прокурор жодними доказами не підтвердив наявності підстав вважати, що такі дії можуть бути вчинені його підзахисним. При цьому сторона обвинувачення повідомляла суд про відсутність фактів незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілих.

Також зазначив, що стороні захисту стало відомо про те, що під час досудового розслідування іншого кримінального провадження, яке було виділено з даного кримінального провадження, була проведена експертиза, за результатами якої встановлено, що іншими особами, які перебували з ОСОБА_4 під час інкримінованих йому дій, а саме військовослужбовцями СБУ та ЗСУ, зброя застосована неправомірно. Зазначає, що на даний час у сторони захисту є труднощі з отриманням вказаного висновку експертизи (було відмовлено у відповідь на адвокатський запит), який має суттєве значення для даного кримінального провадження, зокрема для оцінки ризиків щодо запобігання впливу його підзахисним на свідків, які є військовослужбовцями СБУ та ЗСУ.

Крім того, зауважив, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Вважає, що такі систематичні рішення щодо відсторонення від посади є свавільними та такими, що здійснюють втручання у право ОСОБА_4 на повагу до його приватного життя, оскільки характер професійної діяльності його підзахисного і його відсторонення від займаної посади безпосередньо впливають на його поведінку у приватному житті. Необґрунтоване відсторонення від займаної посади стало прямою перешкодою продовжувати професійне життя за обраною спеціальністю, створило перешкоду в реалізації права відкрито жити сімейним життям, оскільки відсутність засобів для існування та неможливість утримувати двох неповнолітніх дітей стало прямою причиною виїзду його дружиною за кордон в пошуках роботи. Вважає, що відбулось порушення права його підзахисного на самореалізацію у вигляді особистого професійного розвитку за обраною спеціалізацію. На підтвердження вказаного посилається на практику ЄСПЛ.

3. Оцінка та мотиви суду.

3.1. Положення закону, якими керувався суд при постановленні ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою. За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Згідно з вимогами ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу (ч. 1 ст. 158 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 158 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:

1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Тобто, тягар доведення вказаних обставин покладено саме на прокурора.

Наявність достатніх підтверджень цим критеріям є необхідною умовою для прийняття судом відповідного рішення про продовження строку відсторонення від посади. В іншому випадку, продовження дії цього заходу забезпечення кримінального провадження порушуватиме співвідношення завдань конкретного кримінального провадження та прав (свобод) особи, до якої такий захід застосовується в тому числі права на працю, гарантованого ст. 43 Конституції України.

При цьому, зважаючи на правила ч. 2 ст. 157 КПК України, під час вирішення питання про продовження строку відсторонення від посади суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

3.2. Щодо достатності доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

Суд вирішує питання щодо достатності доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на стадію кримінального провадження, яке на даний час перебуває на стадії судового розгляду. Тобто, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено. Стороною обвинувачення проведено усі необхідні слідчі дії та зібрано докази, які, на думку органу досудового розслідування, є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Стороною обвинувачення було зібрано всі можливі докази на підтвердження вини обвинуваченого, які на виконання положень ст. 290 КПК, були відкриті сторонам кримінального провадження, після чого прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом. Разом із тим, направлення до суду обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні вже саме по собі є підтвердженням обґрунтованості підозри ОСОБА_4 на даній стадії судового провадження.

У своїх доводах сторона захисту посилається на не достатності доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Однак, слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження суд не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин, суд вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, докази ймовірної причетності обвинуваченого до вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення достатніми, що зумовлює виправдане продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.3. Щодо наявності правової підстави для відсторонення від посади.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.01.2024 обвинуваченого ОСОБА_4 відсторонено від займаної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області строком на два місяці.

27.06.2024 продовжено строк відсторонення обвинуваченого від займаної посади на 2 місяці, тобто до 27.08.2024 включно. Задовольняючи клопотання прокурора, суд зазначив про наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на посаді обвинувачений, зокрема, може незаконними засобами впливати на свідків та потерпілого.

Виходячи з положень ст. 157 КПК, під час розгляду клопотання про відсторонення від посади, наявність ризику щодо незаконного впливу на свідків та потерпілого має досліджуватися судом саме у зв`язку із перебуванням особи на відповідній посаді.

За таких обставин, суд має встановити, чи пов`язане подальше перебування ОСОБА_4 на займаній посаді із реалізацією дій, направлених на вплив на свідків та потерпілого.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_4 згідно з наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 31.12.2020 № 236 о/с призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

З обвинувального акту видно, що ОСОБА_4 інкримінуються дії, які вчинені ним на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області. При цьому вказані дії відбулися саме з використанням зброї службовою особою працівника поліції на вказаній посаді. Використання зброї в даному випадку призвело до тяжких наслідків, а саме спричинення потерпілим тілесних ушкоджень.

Суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення про те, що обвинувачений, перебуваючи на займаній посаді, яка, окрім того, передбачає носіння зброї, може опосередковано, використовуючи своє службове становище, впливати на свідків та потерпілого, не виключено і опосередковано, тобто через їх близьких осіб.

Стосовно тверджень сторони захисту про наявність висновку експертизи, який на її думку має суттєве значення для оцінки ризиків щодо запобігання впливу його підзахисним на свідків, які є військовослужбовцями СБУ та ЗСУ, суд зазначає, що за відсутності вказаного висновку він не може об`єктивно оцінювати дані твердження.

Суд в даному випадку звертає увагу сторони захисту на те, що за змістом глав КПК України, які регламентують судовий розгляд, він на даній стадії перевіряє вже зібрані докази для встановлення відповідних обставин, та не уповноважений на їх збирання замість сторони кримінального провадження, у тому числі і шляхом їх витребування. При цьому можливість збирання доказів під час судового провадження передбачена статтею 333 КПК України, якою також передбачено і можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо у сторони кримінального провадження є якість труднощі ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучати їх (здійснити їх виїмки).

Оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що відсторонення ОСОБА_4 від посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області є об`єктивно виправданим.

При цьому суд зазначає, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою.

За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Водночас суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що наявність зазначеного ризику не підтверджена достатніми доказами, з огляду на таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити незаконними засобами вплив на свідків, потерпілих слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Викладені вище мотиви ухваленого рішення вказують на те, що у цьому провадженні стороною обвинувачення наведено достатні доводи на підтвердження існування вказаного ризику в контексті обставин вчинення кримінального правопорушення, яке було вчинене із застосуванням працівником поліції зброї, а посада, яку обіймає обвинувачений передбачає носіння зброї.

Тому з метою нівелювання ризику впливу на свідків та потерпілого, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовження застосування до обвинуваченого такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, є обґрунтованим.

3.4.Щодо наслідків відсторонення від посади для інших осіб.

Суд вважає, що відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади не призведе до негативних наслідків у роботі Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Суд критично ставиться до твердження сторони захисту про суттєвий негативний вплив відсторонення від посади на матеріальний стан обвинуваченого та його родини, оскільки в обґрунтування цього твердження сторона захисту не надала достатніх доказів.

Водночас суд виходить із того, що сам лише факт зменшення доходу обвинуваченого внаслідок його відсторонення від посади, не може слугувати підставою для відмови у застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, за наявності підтверджених ризиків щодо можливого впливу на свідків та потерпілого.

Стосовно тверджень сторони захисту про необґрунтованість судових рішень про обрання та продовження даного заходу забезпечення, то вони не відповідають дійсності, оскільки суд в своїх рішеннях надавав відповіді на всі аргументи як сторони обвинувачення так і сторони захисту, оцінюючи їх на відповідність як національного так і міжнародного права, а також потребам даного кримінального провадження. Суд звертає увагу сторони захисту, що кримінальне провадження здійснюється, в тому числі з дотриманням принципу змагальності. Натомість, на думку суду, стороною захисту не надано належних доказів на підтвердження своїх аргументів.

За вказаних обставин даного кримінального провадження, а саме вчинення дій з використанням зброї службовою особою на вказаній посаді, а також наявності ризику, що обвинувачений, перебуваючи на займаній посаді, яка, окрім того, передбачає носіння зброї, може опосередковано, використовуючи своє службове становище, вливати на свідків та потерпілого, суд приходить до висновку, що застосування даного заходу забезпечення ґрунтується на національному законі, переслідує легітимну мету даного кримінального провадження, і відповідний захід є нагально потрібним і пропорційним цій меті.

3.5. Щодо строку дії заходу забезпечення.

У своєму клопотанні прокурор просить продовжити строк дії даного заходу забезпечення на 2 місяці.

Відповідно до ч.2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що тільки розпочинається стадія судового розгляду кримінального провадження, а тому з метою запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження, вважає за необхідне у даному випадку продовжити строк дії обов`язків два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 154-158, 315, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від займаної посади задовольнити.

Продовжити строк відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, на 2 (два) місяці, тобто до 22.10.2024 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя