Ухвала

від 10.07.2024 по справі 477/28/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/28/24

Провадження №1-кс/477/745/24

УХВАЛА

про арешт майна

10 липня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12023150000000418 від 21 серпня 2023 року про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2024 року прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку, звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000418 від 21 серпня 2023 року із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке було добровільно видане ОСОБА_4 03 липня 2024 року, а саме на мобільний телефон.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за фактом заволодіння майном державного підприємства службовими особами ДП «Радгосп «Виноградна долина», вчиненого за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, в умовах воєнного стану, про що 21 серпня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023150000000418 за частиною четвертою статті 191 КК України.

В ході досудового розслідування ОСОБА_4 на підставі добровільної заяви було надано органу досудового розслідування мобільний телефон, марки «iPhone 14 Pro» імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 , який постановою слідчого від 04 липня 2024 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Оскільки вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та має ознаки речових доказів з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення знищення чи їх приховування винила необхідність в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на вилучене майно із встановленою забороною будь-якій фізичній чи юридичній особі користуватися та розпоряджатися цим майном , через що прокурор ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 не з`явився. Від прокурора групи прокурорів ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, просив його задовольнити.

ОСОБА_4 , як власник вилученого майна, у судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив.

У зв`язку неявкою учасників, фіксування судового засідання аудіо та відео технічними пристроями запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у підтвердження своїх вимог та заперечень, слідчий суддя встановив наступне.

Як вбачається з представлених матеріалів, відділом Миколаївської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023150000000418 від 21 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області, за фактом заволодіння майном державного підприємства службовими особами ДП «Радгосп «Виноградна долина», вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12023150000000418 від 04 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2023 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за частиною четвертою статті 191 КК України.

В подальшому під час здійснення досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні встановлено, що в період з липня 2023 року по теперішній час, з полів ДП «Радгосп «Виноградна долина» зібрано врожай пшениці та соняшнику, який перевезено на територію зернового току та інших складських приміщень ДП «Радгосп «Виноградна долина», які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4821780200:02:000:0022.

При цьому, службовими особами зазначеного державного підприємства обліковується лише 25 % від зібраного урожаю, а решта врожаю реалізовується службовими особами вказаного державного підприємства третім особам за готівку.

У грудні 2023 року з території току ДП «Радгосп «Виноградна долина» на вантажних транспортних засобах, за товарно-транспортними накладними, які мають ознаки підробки, службовими особами ДП «Радгосп «Виноградна долина» вивезено та реалізовано за готівку близько 50 тон відходів соняшника до ТОВ КЗК «ЕФІРОЛІЯ» та близько 70 тон насіння соняшника до ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод».

За здобутою органом досудового розслідування інформацією встановлено і те, що вивіз насіння соняшнику здійснюється під реквізитами ТОВ «Куйбишева» та ССПП «Куйбишева», де бухгалтером за сумісництвом працює головний бухгалтер ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_6 .

На виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом було з`ясовано осіб, які можуть бути причетні до вчинення дій пов`язаних із заволодінням майном державного підприємства, а також встановлено місця їх роботи та проживання, місця реалізації продукції, тощо.

За змістом клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , як фізична особа , 03 липня 2024 року, на підставі добровільної заяви видав органу досудового розслідування мобільний телефон, марки «iPhone 14 Pro» імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 04 липня 2024 року, наданий ОСОБА_4 мобільний телефон визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Вважаючи, що наданий ОСОБА_4 мобільний телефон має ознаки речового доказу, оскільки зберіг на собі сліди злочину та використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення його збереження, прокурор 05 липня 2024 року шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Як вбачається з поданого клопотання, прокурор ОСОБА_3 , звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням посилається на те, що добровільно надане ОСОБА_4 майно має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є доказами злочинної діяльності, а тому відповідно до статті 170 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, існують правові підстави для арешту вилученого майна.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так,долученими доклопотання матеріаламипідтверджується наявністьобґрунтованої підозри,щодо вчиненнякримінального правопорушення,пов`язаного іззаволодінням майном ДП «Радгосп «Виноградна долина», групою осіб за попередньою змовою між собою, в умовах воєнного стану, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Зі змісту клопотання та долучених до нього документів, вбачається, що 03 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді від 17 червня 2024 року проведено обшук іншого володіння особи нежитлових приміщень, у тому числі складських, за місцем фактичного розташування ДП «Радгосп «Виноградна долина» (код ЄДРПОУ 00413995), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4821780200:02:000:0022 в межах території Вознесенського району Миколаївської області, власником якої є держава в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та правокористувачем ДП «Радгосп «Виноградна долина».

Під часобшуку директоромДП «Радгосп«Виноградна долина» ОСОБА_4 добровільно долученодо матеріалівкримінального провадженнямобільний телефонмарки «iPhone14Pro»імеі1 НОМЕР_1 ,імеі2 НОМЕР_2 .

З огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаному мобільному телефоні, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на добровільно долучений 03 липня 2024 року до матеріалів кримінального провадження директором ДП «Радгосп «Виноградна долина» ОСОБА_4 мобільний телефон марки «iPhone 14 PRO» імеі1 НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7