Ухвала

від 21.08.2024 по справі 2-3649/05

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-3649/05

Провадження № 2-з/522/247/24

УХВАЛА

21 серпня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане представником УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) адвокатом Мандриченко Ж.В. у цивільній справі за позовом Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування від 19.11.2003 та договору купівлі продажу від 06.12.2004 недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 24775835, адвокат Мандриченко Ж.В. звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування від 19.11.2003 та договору купівлі продажу від 06.12.2004 недійсними, у якому просила суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2004 р. у справі № 2-3649/05.

Клопотання обґрунтовано тим, що 22.12.2004 Приморським районним судом м. Одеси у справі № 2-3649/05 накладено арешт на нежиле приміщення (колишня будівля кінотеатру «СУПУТНИК»), загальною площею 882,4 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1 . Представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) зазначає, що заявник є власником нежитлового приміщення колишнього кінотеатру «Супутник», на яке накладено арешт ухвалою від 22.12.2004, і оскільки питання про скасування накладених заходів забезпечення позову судами першої та апеляційної інстанцій вирішено не було та дані заходи продовжують діяти дотепер, наявні підстави для скасування таких заходів за клопотанням заявника.

Дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів

держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95, п. 55 рішення від 06.12.2007 у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Судом встановлено, що 22.07.2024 представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) адвокат Мандриченко Ж.В. подала до Приморського районного суду м. Одеси клопотання у справі № 2-3649/05 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2004 у справі № 2-3649/05.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2024 клопотання про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2024 закрито провадження у справі за клопотанням представника УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) адвоката Мандриченко Ж.В. про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування від 19.11.2003 та договору купівлі-продажу від 06.12.2004 недійсним.

В ухвалі про закриття провадження у справі зазначено, що Управління Одеської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) не є учасником у справі № 2-3649/05, в межах розгляду якої було накладено арешт на нерухоме майно, що належить заявникові. Тому право Управління Одеської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) підлягає захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом про звільнення майна з-під арешту до особи в інтересах якої накладено арешт ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2004 у справі № 2-3649/05.

Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2024 про закриття провадження у справі набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржена.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23 питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас за приписами частини першої ст. 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

Відповідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Тобто право повторного звернення із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову виникає у учасника справи виключно при появі нових обставин.

Подане 12.08.2024 представником УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) адвокатом Мандриченко Ж.В. клопотання про скасування заходів забезпечення позову не містить посилання на наявність будь-яких нових обставин та обставин, які б свідчили про виникнення у заявника права звертатись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-3649/05, учасником якої заявник не являється.

Отже, 12.08.2024 представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) адвокат Мандриченко Ж.В. повторно подала до суду клопотання з тими ж вимогами, на тих же підставах, що і клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане до суду 22.07.2024, провадження за яким було закрите ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2024.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду повторно поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у разі якщо заявником не наведено нових обставин, а також не передбачено скасування заходів забезпечення позову за клопотанням осіб, які не є учасниками справи, навіть якщо вони вважають себе власниками майна, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову.

Статтею 158 ЦПК України не врегульовано порядок дій у разі, якщо клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано повторно за відсутності нових обставин особою, яка не має права звертатись з таким клопотанням.

Відповідно до ч. 10 ст. 151 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки особа не мала права на подання до суду заяви про скасування заходів забезпечення позову, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Як вбачається із змісту ч. 6 ст. 158 ЦПК України при повторному зверненні із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у ньому має бути зазначено про наявність нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Однак, клопотання УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) таких нових обставин для скасування заходів забезпечення позову не містить.

З огляду на викладене, враховуючи, що представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) адвокат Мандриченко Ж.В. 12.08.2024 повторно подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-3649/05 з тими ж вимогами, на тих же підставах, що і клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане до суду 22.07.2024 у справі № 2-3649/05, провадження за яким було закрите ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2024, повторно подане клопотання не містить нових обставин для скасування заходів забезпечення позову, а також з огляду на відсутність у УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ) права на подання до суду заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-3649/05, учасником якої заявник не являється, клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 2, 4, 151, 158 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 24775835, подане представником - адвокатом Мандриченко Ж.В. 12.08.2024, про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2004 у справі № 2-3649/05 за позовом Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування від 19.11.2003 та договору купівлі продажу від 06.12.2004 недійсними повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА