Постанова

від 19.08.2024 по справі 910/3574/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2024 р. Справа№ 910/3574/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представники сторін не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 (повний текст складено 28.03.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд"

про забезпечення позову

у справі № 910/3574/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд"

до Міністерства юстиції України,

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У березні 2024 року одночасно з поданням позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" (далі - ТОВ «Мукачево Буд», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просило вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, Мінюст), а також будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна:

- майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3, заг. площею 3586,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942192821104;

- земельна ділянка - кадастровий номер 2110400000:01:003:1002, заг. площею 1, 878 га за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2278652421104.

- вбудовані приміщення за адресою: АДРЕСА_2, приміщення І. заг. площею 510,3 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1962120621104.

Заявник вважає, що внаслідок анулювання спірним наказом Мінюсту рішення від 28.10.2023 №69958534,б9958514 приватного нотаріуса Ужгородського МНО Кішкіна Д.В. та рішення від 02.11.2023 №70037612,70037543 державного реєстратора ЦНАП Мангура Р.В. попередній власник спірного майна - Лемак В.В. набув право власності на нього (майно), що дозволяє йому здійснити відчуження спірного майна. Заявник вважає, що за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову про поновлення його права власності на це майно, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду за позовом Товариства у випадку задоволення позову. Крім того, у разі відчуження третіми особами спірного майна, позивачу необхідно буде повторно звертатись до суду за захистом і поновленням своїх прав та інтересів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 заяву ТОВ "Мукачево Буд" задоволено.

За висновком суду, обрані заходи забезпечення позову в разі їх застосування до набрання законної сили рішенням у даній справі не призведуть до обмеження прав відповідача чи третіх осіб, натомість забезпечать ефективне поновлення порушених прав ТОВ "Мукачево Буд". Суд вважав, що у даному випадку наявний безпосередній зв`язок між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог; у разі невжиття таких заходів існує дійсна імовірність ускладнення поновлення порушених прав позивача чи його охоронюваних законом інтересів. Заявлений захід забезпечення позову передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024, Мінюст звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/3574/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Мукачево Буд" про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено основні засади господарського судочинства, передбачені ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України; не забезпечено рівність усіх учасників господарського процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; невірно застосовано судом норми матеріального та процесуального права; при прийнятті рішення суд не врахував всіх обставин, що мають значення для справи.

На думку Мінюсту, позивач не навів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі судового рішення, аргументи позивача не підтверджені жодними документарними доказами. Апелянт вважає, що позивач не обґрунтував існування обставин, які унеможливили би захист його прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або ускладнювали би відновлення таких прав та інтересів при виконанні судового рішення у межах заявлених позовних вимог. Крім того, в оскаржуваній ухвалі не наведені докази, мотиви, якими суд обґрунтовує свої висновки про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Скаржник вважає, що оскаржувану ухвалу суд постановив, базуючись лише на припущеннях позивача про неможливість виконання судового рішення в майбутньому у даній справі.

Апелянт також відзначає, що суд не врахував, що Мінюст виконав Наказ від 09.11.2023 №3896/5 «Про задоволення скарги» шляхом проведення реєстраційних дій щодо анулювання рішень від 28.10.2023 №№ 69958534, 69958514, прийнятих приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. і ця обставина зазначалась і позивачем в заяві про забезпечення позову.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як законну та обґрунтовану.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/3574/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/3574/24.

02.05.2024 матеріали справи №910/3574/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/3574/24. Розгляд справи призначено на 17.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 задоволено клопотання представника позивача адвоката Скречко М.А. про відкладення розгляду апеляційної скарги Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/3574/24. Відкладено судове засідання у справі №910/3574/24 на 08.07.2024. Витребувано у Господарського суду міста Києва: належним чином завірену повну копію позовної заяви у справі №910/3574/24 разом з додатком №21 (копією наказу Міністерства юстиції України Про задоволення скарги.pdf.).

Судове засідання 08.07.2024 не відбулось у зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 призначено судове засідання на 19.08.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ТОВ «Мукачево Буд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило визнати незаконним та скасувати Наказ Мінюсту №3896/5 від 09.11.2023 в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 та зобов`язати Мінюст України вчинити дії щодо поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті рішення від 28.10.2023 №69958534, 69958514 приватного нотаріуса Ужгородського МНО Кішкіна Д.В. та рішення від 02.11.2023 №70037612, 70037543 державного реєстратора ЦНАП Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р.В.

На обґрунтування поданої заяви Товариство зазначає, що спірне майно було внесене до статутного капіталу ТОВ "Мукачево Буд" на підставі нотаріально посвідченого акта приймання-передачі його засновником ОСОБА_2 про що державним реєстратором ЦНАП Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Мангуром Робертом Васильовичем були ухвалені рішення від 02.11.2023 №№70037612, 70037543 про реєстрацію права власності за товариством.

ОСОБА_2 набув право власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договору про припинення зобов`язання передаванням відступного (серія та номер: 1024, виданий 05.10.2021, видавник: Куркчи Г.І., приватний нотаріус Маріупольського районного округу Донецької області: інший тип договору). Підставою для реєстрації права власності на вказане майно також була Заява кредитора про прийняття відступного та здійснення державної реєстрації права власності (серія та номер: 1498, виданий 28.10.2023, видавник ОСОБА_2 ). Так, договір про припинення зобов`язання передаванням відступного свідчить, що ОСОБА_1 на підставі договору позики від 20.12.2019 отримав від ОСОБА_2 у позику 4 811 500,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Мінюсту зі скаргою на рішення державного реєстратора ЦНАП Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Мангура Р.В. від 02.11.2023 №№70037612, 70037543, приватного нотаріуса Ужгородського МНО Кішкіна Д.В. від 28.10.2023 №69958534, 69958514.

Наказом Міністерства юстиції України №3896/5 від 09.11.2023 скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора ЦНАП Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Мангура Р.В. від 02.11.2023 №№70037612, 70037543 та рішення приватного нотаріуса Ужгородського МНО Кішкіна Д.В. від 28.10.2023 №69958534, 69958514.

Позивач зазначає, що на підставі наказу Міністерства юстиції України №3896/5 від 09.11.2023 було здійснено реєстраційні дії щодо спірного майна (майновий комплекс, земельна ділянка, група вбудованих приміщень) - скасовано рішення від 28.10.2023 №№69958534, 69958514 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. та рішення від 02.11.2023 №70037612,70037543 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р.В.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Мукачево Буд» посилається на невідповідність спірного наказу вимогам закону та наявними порушеннями під час його прийняття.

Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ «Мукачево Буд» звернулось із заявою про забезпечення позову, вимоги та обґрунтування якої наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Стаття 137 ГПК України містить перелік заходів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

За ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (висновки Верховного Суду у постановах від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 19.10.2020 у справі №916/30/20 від 16.12.2020 у справі №915/2460/19 ).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст. 163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №907/268/22.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

А отже необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 15.04.2022 у справі №904/7930/21).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Висновок Верховного Суду у постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.

Суд встановив, що Товариство звернулось з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Мінюсту №3896/5 від 09.11.2023 в частині та зобов`язати Мінюст вчинити дії щодо поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті рішення від 28.10.2023 №69958534, №69958514.

У заяві, що розглядається, Товариство просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Департаменту нотаріату та державної реєстрації Мінюсту, а також будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 , заг. площею 3586,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942192821104; земельна ділянка - кадастровий номер 2110400000:01:003:1002, заг. площею 1, 878 га за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2278652421104; вбудовані приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення І. заг. площею 510,3 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1962120621104.

Щодо доводів Мінюсту про те, що спірний наказ вже виконано, колегія суддів відзначає, що ця обставина була зазначена позивачем в т.ч. на обґрунтування заяви про забезпечення позову як така, що надала можливість ОСОБА_1 вільно розпоряджатись майном, щодо якого вчинялись реєстраційні дії, анульовані спірним наказом Мінюсту.

Так, заявник зазначає, що внаслідок анулювання спірним наказом Мінюсту рішення від 28.10.2023 №69958534,б9958514 приватного нотаріуса Ужгородського МНО Кішкіна Д.В. та рішення від 02.11.2023 №70037612,70037543 державного реєстратора ЦНАП Мангура Р.В. попередній власник спірного майна - ОСОБА_1 набув право власності на майно, що дозволяє йому здійснити відчуження цього майна.

Саме з цієї підстави ТОВ «Мукачево Буд» і вважає, що невжиття заходів забезпечення позову про поновлення його права власності на це майно, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду за позовом Товариства у випадку задоволення позову; у разі відчуження третіми особами спірного майна позивачу необхідно буде повторно звертатись до суду за захистом і поновленням своїх прав та інтересів.

Отже, заявлені Товариством позовні вимоги та вимоги заяви, що розглядається, безпосередньо пов`язані між собою і обрані заходи забезпечення позову, в разі їх застосування до набрання законної сили рішення у даній справі, не призведуть до обмеження прав відповідача чи третіх осіб, натомість забезпечать ефективне поновлення порушених прав ТОВ "Мукачево Буд"; у разі невжиття таких заходів існує дійсна імовірність ускладнення поновлення порушених прав позивача чи його охоронюваних законом інтересів; заявлений захід забезпечення позову передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту нотаріату та державної реєстрації Мінюсту, а також будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: майновий комплекс за адресою: майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 , заг. площею 3586,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942192821104; земельна ділянка - кадастровий номер 2110400000:01:003:1002, заг. площею 1, 878 га за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2278652421104; вбудовані приміщення за адресою: АДРЕСА_2, приміщення І. заг. площею 510,3 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1962120621104.

Обрані заходи забезпечення позову в разі їх застосування до набрання законної сили рішення у даній справі не призведуть до обмеження прав відповідача чи третіх осіб, натомість забезпечать ефективне поновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд"; у даному випадку наявний безпосередній зв`язок між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог; у разі невжиття таких заходів існує дійсна імовірність ускладнення поновлення порушених прав позивача чи його охоронюваних законом інтересів. Заявлений захід забезпечення позову передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою ; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/3574/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/3574/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/3574/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.08.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак