ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.07.2024Справа № 910/3574/24
Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" (89600, Закарпатська область, Мукачівський район, місто Мукачево, вулиця Шерегіїв Братів, будинок 11А)доМіністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13)третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Дениса Володимирович (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Донського Д, будинок 2-Б, приміщення 2)третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангур Роберт Васильович (89600, Закарпатська область, місто Мукачево, площа Духновича, будинок 2)провизнання протиправним та скасування наказу в частиніПредставники сторінвід позивача:не з`явилисьвід відповідача:Барановська А.М. від третьої особи-1 Волошин Л.Я.від третьої особи-2 не з`явилисьвід третьої особи-3 не з`явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:
25.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" з вимогами до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 3896/5 від 09.11.2023 в частині та про зобов`язання Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті рішення від 28.10.2023 № 69958534, № 69958514.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного наказу вимогам закону та наявними порушеннями при його прийнятті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/3574/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" про забезпечення позову.
10.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні а режимі відеоконференції.
12.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заяву про залучення до участі у справі третьої особи.
22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи та заява про участь в судовому засіданні а режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.05.2024.
30.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
17.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
22.05.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
27.05.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшли клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.05.2024.
03.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
14.06.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли пояснення щодо позову.
24.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в судовому засіданні на 22.07.2024.
15.07.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
22.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Представники позивача та третіх осіб 2 та 3 в судове засідання 22.07.2024 не з`явилисяся.
В судове засідання 22.07.2024 з`явились представники відповідача та третьої особи-1 та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких перечують проти заявлених позовних вимог та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судовому засіданні 22.07.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 69958534 від 28.10.2023 прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1962120621104) зареєстровано перехід права власності на користь - ОСОБА_2 .
Згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 69958514 від 28.10.2023 прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 1942192821104) та земельної ділянки за кадастровим № 2110400000:01:003:1002 (реєстраційний номер майна: 2278652421104) зареєстровано перехід права власності на користь - ОСОБА_2 .
Підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 було подано приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу наступні документи:
- Договір про припинення зобов`язання передаванням відступного, серія та номер: 1024 да документа: 05.10.2021, видавник Куркчи Г.І. приватний нотаріус Маріупольського районного округу Донецької області;
- Заява кредитора про прийняття відступного на здійснення державної реєстрації права власності, серія та номер: 1498, дата документа: 28.10.2023, видавник ОСОБА_2 ;
- Інформація з Єдиного реєстру боржників, серія та номер документа: ю/н, дата документа: 28.10.2023, видавник: Єдиний реєстр боржників.
- Виписка з рахунку кредитора, серія та номер документа: ю/н, дата документа: 22.09.2021.2023, видавник: АТ "ОТР БАНК";
- Відомості з ДЗК, серія та номер документа: 67650459, дата документа: 28.10.2023, видавник: Державний земельний кадастр.
07.11.2023 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник), зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № СК-4461-23, на рішення від 28.10.2023 №№ 69958534, 69958514 (далі - оскаржувані рішення1) приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича (далі - ОСОБА_3 ), від 02.11.2023 №№ 70037612, 70037543 (далі - оскаржувані рішення-2) державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Роберта Васильовича (далі - державний реєстратор Мангур Р.В.) щодо державної реєстрації права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі - майновий комплекс), земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:003:1002 (далі - земельна ділянка), вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - вбудовані нежитлові приміщення) (далі разом - об`єкти нерухомого майна).
За результатами розгляду скарги, на підставі службової записки Першого заступника Міністра юстиції України "Щодо наявності очевидних порушень закону в рішенні державного реєстратора" № 3116-33.1.1.-23 від 09.11.2023, видано наказ Міністерства юстиції України № 3896/5 від 09.11.2023 "Про задоволення скарги", яким вирішено:
1. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити
2. Визнати прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 28.10.2023 №№ 69958534, 69958514 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича.
3. Визнати прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення від 02.11.2023 №№ 70037612, 70037543 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Роберта Васильовича. 4. Анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіну Денису Володимировичу.
Фактичною підставою для прийняття вказаного наказу визначено ту обставину, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав наявний активний запис про арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 № 37017432.
Не погоджуючись з рішенням Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3896/5 від 09.11.2023 "Про задоволення скарги" в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 про визнання прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішень від 28.10.2023 №69958534, №69958514 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича, визнання прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювання рішення від 02.11.2023 №№70037612,70037543 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Роберта Васильовича, анулювання доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіну Денису Володимировичу, а також про зобов`язати Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті рішення від 28.10.2023 №69958534, №69958514 приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича та рішення від 02.11.2023 №№70037612, 70037543 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Роберта Васильовича.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 3896/5 від 09.11.2023 виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а саме розгляд скарги відбувся одноособово, що суперечить пункту 2 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, а саме відповідач протиправно розширив визначений законом виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, а також грубо порушив порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, оскільки не забезпечив право позивача надати пояснення або заперечення до прийняття відповідачем спірного рішення. Крім того, за твердженням позивача у наказі № 3896/5 від 09.11.2023 не наведено підстав за яких розгляд скарги відбувся за службовою запискою посадової особи Мін`юсту (без особистих підписів учасників розгляду), так само не наведено й чітких підстав за змістом самої службової записки щодо очевидності вчинених порушень під час реєстрації прав.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Абзацом першим частини 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджено постановою КМ України № 1128 від 25.12.2015 (в редакції постанови КМ України № 1150 від 24.12.2019) (надалі - Порядок № 1128).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Таким чином, відповідач є органом, що уповноважений розглядати скарги у сфері державної реєстрації.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку № 1128 визначено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.
Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
Отже, встановивши наявність очевидних порушень закону в рішеннях приватного нотаріуса Кішкіна Д.В., відповідач здійснив розгляд скарги ОСОБА_1 на підставі абзацу 2 пункту 8 Порядку № 1128, що не передбачає повідомлення сторін та публікацію оголошення на сайті Міністерства юстиції України.
Згідно доводів відповідача необхідність здійснення розгляду скарги невідкладно без розгляду її колегіально, крім виявлених порушень законодавства, здійснювалось, зокрема, у зв`язку із твердженням ОСОБА_1 в скарзі про те, що договори, на підставі яких вчинялись реєстраційні дії, ним не підписувались, а також відомостями реєстру про перехід об`єктів нерухомого майна від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з порушенням вимог діючого законодавства у сфері державної реєстрації прав та через 5 днів останні були внесені до статутного капіталу ТОВ "Мукачево Буд"», де засновником є ОСОБА_2 . Факти переходу права власності на спірне нерухоме майно стверджуються матеріалами справи і не заперечуються учасниками справи.
Отже, встановивши наявність очевидних порушень закону в рішеннях приватного нотаріуса Кішкіна Д.В., Міністру юстиції України було направлено службову записку № 3116-33.1.1-23 від 09.11.2023, підписану посадовими особами Міністерства юстиції України - Директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком, заступником директора департаменту Оленою Антонюк, заступником директора департаменту (керівника офісу)-начальником Управління Іваном Кородюком, заступником начальника Управління-начальником відділу Олегом Лук`янчиковим, заступником начальника відділу Софією Ковальчук, головним спеціалістом ОСОБА_4 та погоджену першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем.
За результатом розгляду вищезазначеної службової записки відповідач прийняв наказ № 3896/5 від 09.11.2023.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції № 4527/5 від 14.10.2022) затверджено Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання (далі - Порядок роботи з документами).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу I Порядку роботи з документами встановлює загальні вимоги щодо впровадження електронного документообігу із застосуванням кваліфікованого електронного підпису чи печатки, організації роботи з електронними документами у діловодстві в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності (далі - установа) та щодо їх підготовки до передавання на архівне зберігання.
Абзацом другим пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку роботи з документами визначено, що підготовка проєкту електронного документа здійснюється з використанням будь-яких технологій, що визначаються під час розробки технічного завдання на створення ІАС установи або її модернізації. В органах виконавчої влади підготовка проєкту електронного документа здійснюється з використанням технологій відповідно до Порядку використання комп`ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1433. Організацію підготовки проєктів електронних документів, у тому числі їх візування, та контроль за їх підготовкою з використанням кваліфікованого електронного підпису для візування визначає керівник установи, враховуючи структуру установи, обсяг документообігу та наявні технічні можливості.
Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу II Порядку роботи з документами перед підписанням або затвердженням електронного документа його проєкт, що містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, у тому числі дату та реєстраційний індекс, крім кваліфікованого електронного підпису, та інші наявні на той момент реквізити, конвертується відповідно до пункту 1 глави 5 цього розділу у формат, що визначається Переліком форматів, якщо формат проєкту електронного документа відмінний від зазначеного формату.
Усі складові електронного документа незалежно від його структури розміщуються в одному файлі відповідно до пункту 4 глави 2 цього розділу.
Створення електронного документа, який складається двома або більше суб`єктами електронного документообігу, завершується накладанням кваліфікованого електронного підпису останнім із суб`єктів, що бере участь у створенні електронного документу.
Таким чином, у зв`язку з тим, що службова записка підписувалась декількома суб`єктами електронного документообігу і після підписання підлягала погодженню першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем, то на титульній сторінці службової записки міститься кваліфікований електронний підпис останнього суб`єкту, що брав участь у створенні електронного документу - першого заступника Міністра юстиції України Євгена Горовця.
Отже, посилання позивача на те, що на службовій записці відсутні підписи інших посадових осіб є необґрунтованим та таким, що суперечить Порядку роботи з документами, на підтвердження чого Мін`юст додає до відзиву на позовну заяву Інформацію про ЕЦП щодо службової записки № 3116-33.1.1-23 від 09.11.2023, де містяться підписи всіх посадових осіб, зазначених в ній підписантами.
Окрім цього, відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Звідси, предметом розгляду скарги у сфері державної реєстрації є лише процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій.
Як слідує з матеріалів справи, 09.11.2023 відповідач розглянув скаргу ОСОБА_1 на рішення №№ 69958534, 69958514 від 28.10.2023 приватного нотаріуса Кішкіна Д.В., на рішення №№ 70037612, 70037543 від 02.11.2023 державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р.В. щодо державної реєстрацій права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:003:1002, вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі разом - об`єкти нерухомого майна).
За результатами опрацювання скарги згідно з відомостями Державного реєстру прав було встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. зареєстровано перехід права власності на об`єкти нерухомого майна від скаржника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на підставі договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 05.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької обл. Куркчи Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1024, виписки з рахунку кредитора від 22.09.2021, виданої Акціонерним товариством "ОТП Банк", заяви ОСОБА_2 від 28.10.2023, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Кішкіним Д.В., що зареєстровано в реєстрі за № 1498, відомостей з Державного земельного кадастру № 67650459 від 28.10.2023.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);
наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
Згідно з пунктів 4, 5 частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до порядку проведення державної реєстрації віднесено перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Під час опрацювання скарги ОСОБА_1 з відомостей Державного реєстру прав посадовими особами відповідача було встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, а саме, на момент прийняття приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. оскаржуваних рішень у спеціальному розділі Державного реєстру прав був наявний активний запис про арешт № 37017432 на все нерухоме майно ОСОБА_1 .
Таким чином, у приватного нотаріуса Кішкіна Д.В. під час опрацювання документів, поданих для державної реєстрації прав ОСОБА_2 , були наявні підстави для відмови у проведення державної реєстрації у зв`язку із наявністю зареєстрованого обтяження - активного запису про арешт № 37017432 на все нерухоме майно ОСОБА_1 (який відповідно до поданих для державної реєстрації документів є суб`єктом, від якого переходить право власності до іншого суб`єкта - правонабувача ОСОБА_2 ), через що оскаржувані рішення позивача підлягали анулюванню, у зв`язку з тим, що вони були прийняті з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).
Підпунктами "а", "б" пункту 1 частини 7 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав:
з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV.
Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлюються принципові засади набуття права власності:
відкритість (невичерпність) переліку підстав його виникнення. Це означає, що право власності може набуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема, найбільш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини;
законність набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.
Таким чином, відповідачем обґрунтовано встановлено, що оскаржувані рішення прийнято позивачем з очевидним порушенням законодавства у сфері державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 у справі № 910/3574/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачево Буд" про забезпечення позову, з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонено Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму), тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна: - майновий комплекс за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево вул. Шерегіїв братів, будинок 11 А. загальною, площею 3586.7 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1942192821104; - земельна ділянка - кадастровий номер 2110400000:01:003:1002, загальною площею 1, 878 га за адресою : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2278652421104;- вбудовані приміщення адреса: Закарпатська область, м. Мукачево, площа Кирила і Мефодія будинок 7 приміщення І. загальною площею 510.3 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1962120621104.
Згідно з частиною 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, суд, на підставі частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/3574/24.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/3574/24.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 21.10.2024
Суддя Н.Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122427549 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні