Ухвала

від 22.08.2024 по справі 925/100/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" серпня 2024 р. Справа№ 925/100/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за матеріалами апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024

у справі №925/100/15 (суддя - ОСОБА_2.)

за заявою ініціюючих кредиторів:

1) Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

2) Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"

про банкрутство юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 продовжено установлений ухвалою суду від 07.07.2023 строк здійснення ліквідації боржника та подання суду ліквідатором банкрута відомостей щодо проведення ліквідаційної процедури за цей період - до 05.01.2025, зобов`язано ліквідатора надати суду до 01.10.2024 відомості про виконання передбачених заходів завершення ліквідаційної процедури та звіт про проведення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 15.07.2024 (в передбачений законодавством строк) через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить:

- скасувати оскаржувану ухвалу суду;

- стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати;

- винести і направити до Вищої ради правосуддя окрему ухвалу про перевірку діянь судді Господарського суду Черкаської області ОСОБА_2 на ознаки дисциплінарних проступків і вирішити питання про звільнення ОСОБА_2 з посади судді;

- винести і направити до Вищої ради правосуддя окрему ухвалу про перевірку діянь судді Господарського суду Черкаської області ОСОБА_2 на предмет наявності в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

22.07.2024 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. було заявлено про самовідвід від розгляду справи №925/100/15, який обґрунтовано тим, що під час автоматизованого розподілу справи №925/100/15 не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 заяву колегії суддів у складі: головуючого судді - Шаптали Є.Ю., суддів: Гончарова С.А., Тищенко О.В. про самовідвід від розгляду справи №925/100/15 задоволено, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу у справі №925/100/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач встановив, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, надавши скаржникові строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому суд, оцінивши заявлене скаржником клопотання про зменшення суми судового збору до 1 грн, звільнення скаржника від сплати судового збору, відстрочення скаржнику сплати судового збору в сумі 1 грн, зазначив, що критично оцінює долучену скаржником до апеляційної скарги відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року (дохід за січень 2023 року складав 136,18 грн), оскільки вказана відомість свідчить саме про відсутність такої інформації у відповідному реєстрі, а не про відсутність доходів у ОСОБА_1 за цей період. Інших доказів, які могли б переконливо свідчити про скрутний фінансовий стан заявника та відсутність коштів для сплати судового збору скаржником не надано, як-то: довідки про доходи фізичної особи за попередній рік (2023) виданою органом Державної податкової служби України, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.

19.08.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шапрана В.В. від участі у розгляді справи №925/100/15.

Також 19.08.2024 ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2805/24 від 19.08.2022, у зв`язку з перебуванням суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/100/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу у справі №925/100/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шапрана В.В. від участі у розгляді справи №925/100/15, справу №925/100/15 передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шапрана В.В. від розгляду справи №925/100/15 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А.М., Владимиренко С.В.

За результатами розгляду поданого відводу, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шапрана В.В. від розгляду справи №925/100/15, справу повернуто колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шапрана В.В. - головуючого, Алданової С.О., Корсака В.А.

Як було відмічено, 19.08.2024 ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

У поданій заяві скаржник зазначив у чому полягає необґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також відмітив, що у 2023 році він отримав дохід у розмірі 136,18 грн, що слідує з долучених до апеляційної скарги відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку. Зазначеною довідкою, як стверджує скаржник, підтверджується відсутність у нього можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та наявність підстави для задоволення його клопотання про зменшення суми судового збору до 1 грн / звільнення від сплати судового збору / відстрочку сплати судового збору в розмірі 1 грн.

Отже, ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 у розмірі 2422,40 грн, натомість, знову заявив клопотання про зменшення суми судового збору до 1 грн / звільнення від сплати судового збору / відстрочення сплати судового збору в сумі 1 грн, мотивоване тим, що сума судового збору є надмірною для нього і є непереборною перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки за 2023 рік заявник отримав дохід в розмірі 136,18 грн, а за 2024 рік доходів не отримував, на підтвердження чого надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, отримані в електронному вигляді.

Колегія суддів приймає до уваги те, що відповідні відомості можуть отримуватися особою через сервіс "Дія" та за допомогою електронного запиту, сформованого через Електронний кабінет платника на сайті ДПС, однак, такі відомості не є безумовною підставою для зменшення суми судового збору, звільнення скаржника від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору.

У даному контексті суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі, Конвенція) виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19 та інші).

Так, надані ОСОБА_1 роздруківки відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік та по другий квартал 2024 року на підтвердження скрутного матеріального стану не можуть повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів скаржника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору, адже наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан останнього та відсутність можливості сплатити судовий збір, тобто, не дають змоги в повній мірі оцінити майновий стан скаржника.

Подібних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 25.07.2022 у справі №927/911/21; ухвалі від 02.05.2022 у справі №903/522/21; ухвалі від 12.12.2022 у справі №910/11069/21.

У наданих скаржником до суду відомостях про отримання у 2023 році доходів, що підлягали оподаткуванню, сума доходу вказана у розмірі 136,18 грн, джерело доходу - АТ "Універсал Банк". Водночас, скаржником не надано суду довідки про перелік розрахункових та інших рахунків, відкритих в АТ "Універсал Банк", банківських документів про відсутність на рахунках в АТ "Універсал Банк" коштів.

У зв`язку з викладеним у сукупності, вдруге (на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху) заявлене ОСОБА_1 клопотання про зменшення суми судового збору до 1 грн / звільнення від сплати судового збору / відстрочення сплати судового збору в сумі 1 грн за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 задоволенню не підлягає, враховуючи неподання переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.

Таким чином, скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15, про які вказано в ухвалі суду від 29.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Про вказані наслідки ОСОБА_1 був повідомлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024. Разом з цим, скаржником у визначений судом строк не усунуто недоліки поданої апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 вважається неподаною та підлягає поверненню заявникові на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.

Судова колегія звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Згідно з ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до суду через підсистему «Електронний суд», її примірник залишається в матеріалах справи.

Керуючись статтями 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 у справі №925/100/15 повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак