Ухвала

від 19.08.2024 по справі 911/910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/910/24

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2 ) в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Малишка, буд. 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АГОРА (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33-37),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство ЛІСИ УКРАЇНИ (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А),

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання (пом. судді): Божко А.І.

Представники сторін:

прокурор: Козачук В.Б. (посвідчення № 069059 від 01.03.2023 р.)

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Натина А.О. (ордер на надання правової допомоги серії ВК № 1130553 від 22.05.2024 р.; посвідчення адвоката № 1136 від 07.11.2014 р.);

від третьої особи: Семко В.Ю. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1443840 від 16.08.2023 р.; посвідчення адвоката № 7110/10 від 19.10.2018 р.).

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю АГОРА, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства ЛІСИ УКРАЇНИ, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення.

З урахуванням заяви прокуратури б/н від 26.04.2024 р. (вх. № 3423 від 26.04.2024 р.) про зміну предмету позову, прийнятої протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2024 р., прокурор просить суд: 1) усунути перешкоди власнику державі в особі Обухівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю АГОРА на земельну ділянку площею 4,9999 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 із припиненням речових прав щодо неї; 2) усунути перешкоди власнику державі в особі Обухівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю АГОРА на земельну ділянку площею 4,9999 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2024 р. було відкладено підготовче засідання на 19.08.2024 р.

У судовому засіданні 19.08.2024 р. представник відповідача підтримував подане раніше клопотання б/н від 19.07.2024 р. (вх. № 7790/24 від 19.07.2024 р.) про витребування доказів, в якому останній просив суд витребувати у ДП «Центр державного земельного кадастру» та ДП «Київський лісгосп» координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001, площею 4,9999 га, що розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, які визначені відповідною документацією із землеустрою та/або які внесені до бази даних Державного земельного кадастру, перераховані у координати геодезичної системи координат 1963 року (SC63), в повному обсязі із семизначних цифр до коми, по можливості в електронному вигляді (файли формату in4, xml ao doc, docx, .xlsx); інформацію про приватизовані земельні ділянки навколо земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 (які межують із вищезазначеною земельною ділянкою), а саме чи приватизовані такі чи належать до земель державної/комунальної власності, інше (додатково зазначити кадастрові номери земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001); будь-яку іншу документацію (інформацію), яка стосується земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001, площею 4,9999 га, що розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та наявна в ДП «Центр державного земельного кадастру»; прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання; представник третьої особи підтримував позицію прокурора; представник позивача не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши клопотання б/н від 19.07.2024 р. (вх. № 7790/24 від 19.07.2024 р.) про витребування доказів, заслухавши позиції присутніх прокурора та представників відповідача та третьої особи, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 3 ст. 80 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідач зазначає, що рокуратура обґрунтовує свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та використовуються для ведення лісового господарства на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 р.р. (накладається на квартал 89 виділи 7,8,9,10 Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2003 р.). Однак, на думку відповідача, доказів такому факту до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим представником відповідача 12.06.2024 р. було направлено адвокатські запити до ДП «Центр державного земельного кадастру», Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» та Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» з вимогою надати запитувану інформацію/докази. З урахуванням отриманих відповідей від ДП «Центр державного земельного кадастру», останнім відмовлено в наданні запитуваної інформації, однак, додатково повідомлено, що аналогічна інформація міститься в ДП «Київський лісгосп». З метою отримання відповідної інформації, представник відповідача також звернувся із адвокатським запитом до ДП «Київський лісгосп». Поряд з цим, відповідач зазначає, що докази, які він просить витребувати, є необхідними для проведення у даній справі земельно-технічної експертизи, про яку клопотав відповідач.

Заперечуючи проти даного клопотання, прокурор зазначав, що особи, від яких відповідач має намір витребувати докази, не є розпорядниками заявленої до витребування інформації, а, відтак, вказане клопотання про витребування доказів заявлено не до уповноважених осіб, а також заявлена до витребування інформація, на думку прокурора, не має відношення до предмету спору у даній справі.

Суд відзначає, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд відзначає, що у даному випадку відповідачем не зазначено обставини, які можуть підтвердити докази, перелік яких зазначено у клопотанні б/н від 19.07.2024 р. (вх. № 7790/24 від 19.07.2024 р.), та не наведено аргументів, які дані докази можуть спростувати. Окрім того, відповідачем не доведено того, що заявлене ним клопотання в частині витребування інформації про сусідні земельні ділянки пов`язане з предметом доказування у даній справі, в той час як вимога заявника про витребування будь-якої іншої документації, що стосується спірної земельної ділянки, не містить конкретного переліку доказів, що просить витребувати відповідач.

З огляду на викладене, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача б/н від 19.07.2024 р. (вх. № 7790/24 від 19.07.2024 р.) про витребування доказів, у зв`язку з чим вказане клопотання підлягає залишенню без задоволення.

Поряд з цим, у підготовчому засіданні 19.08.2024 р. представник відповідача підтримував подане раніше клопотання б/н від 17.06.2024 р. (вх. № 6943/24 від 17.06.2024 р.) про призначення судової земельно-технічної експертизи; прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання; представник третьої особи підтримував позицію прокурора.

Розглянувши клопотання відповідача б/н від 17.06.2024 р. (вх. № 6943/24 від 17.06.2024 р.) про призначення судової земельно-технічної експертизи, заслухавши позиції присутніх прокурора та представників відповідача та третьої особи, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

В обґрунтування клопотання про призначення у даній справі експертизи відповідач зазначає, що проведення останньої надасть можливість остаточно встановити, чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 на землі лісогосподарського призначення (квартал 89 виділи 7,8,9,10 Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» за матеріалами лісовпорядкування 2003 р.).

Заперечуючи проти даного клопотання, прокурор у запереченнях б/н від 19.06.2024 р. (вх. № 6582/24 від 19.06.2024 р.) зазначав, що заперечуючи приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, ТОВ «АГОРА» на надало суду жодного доказу, який спростовує викладені у позовній заяві доводи та суперечить поданим прокуратурою доказам на підтвердження факту приналежності спірної земельної ділянки до земель державної власності лісогосподарського призначення. Поряд з цим, прокурор стверджує, що Київською обласною прокуратурою повністю підтверджено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факт накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001 на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ». Водночас, згідно з поданими до суду поясненнями і документами третьою особою, землі, на які накладається спірна земельна ділянка, належали до земель лісогосподарського призначення задовго до виникнення спірних правовідносин, а саме за матеріалами базового лісовпорядкування 1994-1997 та 2003 р.р. Отже, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:03:030:0001, як задовго до набуття права власності ТОВ «АГОРА», так і на даний час частково накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та використовуються для ведення лісового господарства на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1994-1997, 2003 та 2014 р.р. Разом з тим, до матеріалів даної справи не надано доказів, які б суперечили або спростовували зазначені вище обставини. Підсумовуючи викладене, прокурор зауважував, що в обґрунтування клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи представником відповідача зазначено виключно невизнання факту віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення. Водночас, сама по собі наведена обставина не є підставою для проведення експертизи. Такими підставами, на думку прокурора, можуть слугувати наявність взаємно суперечливих доказів та неможливість встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування за допомогою інших засобів доказування.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розглядом інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалення судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 р. у справі № 904/5077/21, від 06.02.2024 р. у справі № 910/12661/22, від 02.04.2024 р. у справі № 911/949/22, від 03.04.2024 р. у справі № 907/749/19 та ін.).

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 р. у справі № 910/12661/22.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, в першу чергу, від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Суд відзначає, що у даному випадку він не позбавлений можливості оцінити надані сторонами до матеріалів справи докази та доводи сторін в сукупності та встановити обставини справи з урахуванням відповідних вимог чинного законодавства під час судового розгляду справи по суті, оскільки докази, подані сторонами до матеріалів справи, є зрозумілими та достатніми для їх подальшого дослідження.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про можливість здійснити встановлення відповідних обставин, що мають значення для справи, за наявними у справі доказами, відтак у даному випадку відсутні підстави для призначення заявленої ТОВ АГОРА судової земельно-технічної експертизи, у зв`язку з чим клопотання ТОВ АГОРА б/н від 17.06.2024 р. (вх. № 6943/24 від 17.06.2024 р.) підлягає залишенню без задоволення.

У судовому засіданні 19.08.2024 р. представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання для формування позиції по справі, з огляду на результати розгляду судом клопотань відповідача, а саме залишення їх без задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відкласти підготовче засідання на 12 вересня 2024 р. о 15:30.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.

2. Повідомити учасників процесу про судове засідання (присутніх прокурора, представників відповідача та третьої особи - під розписку).

3. Ухвалу направити позивачу.

4. Інформацію по справі учасники справи можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.М. Бабкіна