Рішення

від 06.08.2024 по справі 921/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/10/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участю секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3", вул. Мазепи, буд 15, с. Плотича, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., 47704

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Верховина", с. Мшанець, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., 47235

про: стягнення 853 007,05грн, з яких: 826 107,05грн - збитки та 26 900,00грн неправомірно отриманих доходів (з врахуванням заяви №б/н від 25.04.2024).

За участі представників

позивача адвоката Жеребецької Ірини Орестівни, ордер ВО №1067043 від 28.12.2023;.

відповідача: адвоката Процька Ігоря Ярославовича, ордер ВО №1071358 від 26.02.2024.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву №б/н вiд 28.12.2023 (вх. №10 вiд 03.01.2024) залишено без руху, а ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2024 , з врахуванням ухвали від 23.02.2024. Сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою надісланою до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 05.03.2024, враховуючи подані: - представником відповідача (директор Буяр Я.М., витяг з ЄДР) відзив на позовну заяву №б/н від 23.02.2024 (вх.№1633 від 27.02.2024); - представником позивача (адвокат Жеребецька І.О.) заяви №б/ від 05.03.2024 (вх.№1883 від 05.03.2024) про долучення квитанції про направлення відповідачу відповіді на відзив від 04.03.3024, неотримання такої судом та відповідачем, оголошено перерву до 15.03.2024, представники сторін повідомлені про дату та час судового засідання під розписку.

У судовому засіданні 15.03.2024, враховуючи подані: - представником позивача (Жеребецька І.О.) клопотання про долучення відповіді на відзив №б/н від 13.03.2024 (вх. №2107 від 13.03.2024) та клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 15.03.2024 (вх.№2145 від 15.03.2024); - представником відповідача (Процько І.Я.) заяву про продовження відповідачу строку на подання заперечень №б/н від 12.03.2024 (вх.№2061 від 12.03.2024), оголошено перерву до 16.04.2024, позивач повідомлений про дату та час судового засіданні ухвалою суду направленою до Електронного кабінету, а представник відповідача під розписку.

Ухвалою суду від 16.04.2024, враховуючи подані: - представником позивача (Жеребецька І.О.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 15.04.2024 (вх. №3018 від 16.04.2024); - представником відповідача (Процько І.Я.) заперечення на відповідь на відзив №б/н від 20.03.2024 (вх. №2299 від 20.03.2024), відкладено судове засідання на 26.04.2024, а у судовому засіданні 26.04.2024, враховуючи подану представником позивача (Жеребецька І.О.) заяву про збільшення розміру позовних вимог №б/н від 25.04.2024 (вх.№3343 від 25.04.2024), усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися із поданою позивачем заявою, прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та оголошено перерву на 10.05.2024, представники сторін повідомлені про дату та час судового засіданні під розписку.

У судовому засіданні 10.05.2024, враховуючи поданий представником відповідача ( ОСОБА_1 ) відзив на позовну заяву з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог №б/н від 09.05.2024 (вх.№3744 від 09.05.2024), усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засіданні для надання можливості ознайомитися з поданим відзивом, оголошено перерву до 24.05.2024, а ухвалою суду від 24.05.2024, враховуючи подану представником позивача ( ОСОБА_2 ) відповідь на відзив №б/н від 24.05.2024 (вх. №4743 від 24.05.2024та клопотання про витребування доказів №б/н від 24.05.2024 (вх.№4144 від 24.05.2024), відкладено судове засідання на 14.06.2024,сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою надісланою до Електронного кабінету.

Ухвалами суду від 14.06.2024 та 05.07.2024, враховуючи подані представником позивача (Жеребецька І.О.) заяви про відкладення підготовчого засідання №б/н від 10.06.2024 (вх. №4650 від 11.06.2024), в якому просить розгляд клопотання про витребування доказів №б/н від 24.05.2024 (вх. №4144 від 24.05.2024) здійснювати без її участі, представником відповідача (Процько І.Я.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 13.06.2024 (вх.№4736 від 13.06.2024), витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області інформацію щодо: - подачі ПАП "Верховина" звітності щодо господарської діяльності та відкладено розгляд справи відповідно на 05.07.2024 та 19.07.2024;сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалами надісланими до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 19.07.2024, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2024, з врахуванням ухвали від 30.07.2024,сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою надісланою до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 02.08.2024, враховуючи подані: - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області заяву №12321/6/19-00-13-14 від 19.07.2024 про долучення витребуваних ухвалою суду від 05.07.2024 документів; - представником позивача (Жеребецька І.О.) заяву про долучення до матеріалів справи доказів щодо сплати орендної прати за землю №б/н від 02.08.2024 (вх.№6148 від 02.08.2024); - представником відповідача (Процько І.Я.) клопотання про відкладення розгляду справи №б/н від 02.08.2024 (вх.№6140 від 02.08.2024 оголошено перерву до 06.08.2024, представник позивача про дату та час судового засідання повідомлена під розписку, відповідач ухвалою суд направленою до Електронного кабінету.

Позивач, його представник позовні вимоги підтримав, в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне:

-ТОВ "Агролан-3" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.10.2012, свідоцтва про право власності на майновий пай члена кооперативу сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХІ №015457 виданого Мшанецькою сільською радою від 29.07.2013, є власником нерухомого майна в с. Мшанець, по вул. Загребля, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.:- нежитлової будівлі майстерні тракторної бригади по АДРЕСА_1 ;- нежитлової будівлі складу тракторної бригади по АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі автогаражів по АДРЕСА_1 ;

-відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірне майно зареєстровано 21.09.2017 року на праві власності за ТОВ "Агролан-3";

- між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, 28.12.2020 та 21.05.2021 укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та 0,41га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 на яких розташовані зазначені будівлі, та за оренду землі позивач сплатив 17 760,91грн податку та орендної плати за період 2020-2023 роки, що підтверджується податковими деклараціями за цей період, а також неможливість користуватися ділянками підтверджується приписом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №1002ДК/0499/Пр/03/01/-21 від 06.07.2021 Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 06.07.2021 № 1002Д/0940АП/09/01/21 та Актах обстеження земельних ділянок № 1002Д/0193АО/10/01-21 № 1002Д/0193АО/10/01-21 від 06.07.2021;

-позивач позбавлений права використовувати та розпоряджатися власним майном, оскільки ПАП «Верховина» незаконно користувалася даними приміщення, підтвердженням чого є рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2022 у справі №921/737/21, яким зобов`язано ПАП "Верховина" усунути перешкоди у користуванні вищезазначеним нерухомим майном належного позивачу;

-відповідачем рішення добровільно не виконано, а тому позивав пред`явив наказ на примусове виконання приватному виконавцю Мелиху А.І., в процесі виконання якого будівлі майстерні тракторної бригади та нежитлова будівля складу тракторної бригади звільнені відповідачем 10.01.2024 та нежитлова будівля авто гаражів 30.07.2024; позивачем сплачено 30 000,00грн додаткової винагороди приватному виконавцю, що підтверджується Договором №05/2023 від 06.09.2023;

-позивач веде господарську діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції: соняшнику, пшениці, ячменю, а тому за період незаконного використання приміщень відповідач поніс збитки, сплативши 597 146,14грн за зберігання власної сільськогосподарську продукцію, що підтверджується Договором №140723/1 від 14.07.2023 укладеним з ПАП «Топільче» та платіжними інструкціями від 09.11.2023 на суму 102883,09грн, від 27.11.2023 на суму 121 142,91грн та від 20.03.2024 на суму 373 120,14грн, при цьому не мав можливості переобладнати свої приміщення під зберігання зернових, враховуючи попередні домовленості щодо укладених договорів на такі цілі;

-з метою забезпечення виконання рішення суду про виселення ПАП «Верховина» з приміщень , відповідно до вимог приватного виконавця, позивач забезпечив відеофіксацію та охорону об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим поніс витрати на суму 181 200,00грн, що підтверджується Договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку №0204233 із Управлінням поліції охорони в Тернопільській області та платіжними інструкціями від 09.02.2024 на суму 76 800,00грн та від 07.03.2024 на суму 104 400,00гр;

-за період неправомірного використання майна позивача, відповідач отримував прибутки від діяльності, на яку використовував спірні приміщення для розведення свиней та зберігання сільськогосподарської продукції (кормів) для них, про що свідчить фінансова звітність останнього станом на 31.12.2022 року, а саме: - за 2021 рік 21 400,00грн та за 2022 рік 5 500,00грн, розшифровка видана директором ПАП «Верховина», згідно якої у фінансовій звітності код рядка 1110 графа 4 - 132,0тис грн, поточні біологічні активи молодняк свиней вартістю 132 000,00грн, які відповідно до вимог чинного законодавства має право вимагати передати йому позивач;

-протиправність дій відповідача підтверджується відповіддю Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 06.03.2024 №1751/115/10/01 та відмовними матеріалами, про кількість звернень ОСОБА_3 засновника ПАП «Верховина» у правоохоронні органи у період з 10.01.2024 по 23.02.2024, які були подані з метою перешкоджання виконання рішення суду;

-відповідно до чинного законодавства відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені збитки та повернути неправомірно отримані доходи за період незаконного користування майном. Просить позов задовольнити.

Відповідач, його представники проти позову заперечують посилаючись на наступне:

-позивачем не надано жодних доказів, що відповідачем було порушеного його права та чинилися перешкоди в користуванні земельними ділянками, за незаконне користування якими позивач просить стягнути збитки за період з 2020 по 2023 рік, оскільки предметом розгляду справи №921/737/21 було усунення перешкод в користуванні майна та виселення з нього, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме : нежитлової будівлі майстерні тракторної бригади нежитлової будівлі складу тракторної бригади та нежитлової будівлі авто гаражів;

-доданий позивачем Акт приймання передачі на зберігання майна не містить дати його складання, а тому є неналежним та допустимим доказом на підтвердження того, що позивач передав на зберігання сільськогосподарську продукцію у відповідності до Договору про зберігання №140723 від 14.07.2023 на підставі якого позивач просить стягнути завдані збитки;

-включення додаткової винагороди приватного виконавця щодо примусового виконання наказу у справі №921/737/21 від 28.06.12024, як суми завданих збитків є безпідставним, оскільки ч. 11. ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» чітко визначено, що сума додаткової винагороди приватного виконавця не може бути стягнута з боржника, в даному випадку яким є ПАП «Верховина», крім того, позивач не надав жодних доказів про сплату такої винагороди приватному виконавцю;

-щодо збитків на відеофіксацію та охорону об`єктів нерухомого майна, то позивачем не наведено жодних мотивів щодо підстав для їх стягнення з відповідача, а лише зазначено, що було укладено Договір з охорони публічної безпеки та порядку, при цьому з акту приватного виконавця встановлено, що доступ до приміщень відкритий та безперешкодний, а тому не було необхідності залучення служби охорони та відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено залучення служби охорони для виконання рішення суду, відтак заявлені позивачем до стягнення кошти в сумі 181 200,00грн не є реальними збитками які підлягають стягненню з відповідача;

-позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ПАП «Верховина» в 2021 та 2022 роках отримано дохід від використання нежитловими приміщеннями належними позивачу, так як відповідно до Фінансового звіту, даний дохід було отримано від вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур КВЕД 01.11.;

-розмір заявлених збитків не обґрунтований належними доказами позивачем не доведено, що здійснені ним витрати були об`єктивним, безпосереднім та неминучим наслідком нібито протиправної поведінки відповідача. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи представників позивача та відповідача, судом встановлено:

-рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2022 у справі №921/737/21, яке набрало законної сили 10.05.2023 встановлено:

-ТОВ "Агролан-3" є власником нежитлових будівель: - майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; - складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл. та автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-ХІ №015457 від 29.07.2013 виданим Мшанецькою сільською радою;

-Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (Орендодавець), укладено договори оренди землі:

-Договір оренди землі від 28.12.2020, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля майстерні тракторної бригади, загальною площею 371,6кв.м, дані внесено в Державний реєстр речових прав 31.12.2020;

-Договір оренди землі від 21.05.2021, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,4100га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме автогаражі, загальною площею 464,6кв.м, дані внесено в Державний реєстр речових прав 27.05.2021;

- ПАП "Верховина" не підтвердила законного права на користування спірними приміщеннями, яке належить на праві власності ТОВ "Агролан-3";

- перебуванням у спірних приміщеннях будівлі майстерні тракторної бригади, нежитлової будівлі складу тракторної бригади та нежитлової будівлі автогаражів, відповідач порушує права позивача як власника майна .

-рішенням суду зобов`язано ПАП "Верховина" усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном належному на праві власності ТОВ "Агролан-3" та виселити ПАП "Верховина" із належних на праві власності ТОВ "Агролан-3" нежитлових будівель:-будівлі майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21г, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; - нежитлової будівлі складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; нежитлової будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.

-відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

-Виданий на виконання рішення суду наказ №921/737/21 від 28.06.2023 пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Мелих Анатолію Івановичу, між останнім (Виконавець) і ТОВ «Агролан -3» (Стягувач) 06.09.2023 укладено Договір №05/2023 про сплату додаткової грошової винагороди по виконанню наказу відповідно до порядку встановленого Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», Закону України «Про авансування виконавчого провадження», а саме в розмірі 30 000,00грн, із яких 15 000,00грн сплачуються на протязі 3-х робочих днів після винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та 15 000,00грн протягом 3-х робочих днів після винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження ( п.1.1, 4.1 Договору про сплату додаткової винагороди).

-Згідно Акту приватного виконавця Мелиха А.І. від 10.01.2024 складеному при примусовому виконанні наказу №921/737/21 від 28.06.2023, за участю понятих Лещук В.В., Кордуба О.Ю., в присутності майора поліції ОСОБА_4 та адвоката Жеребецької І.О. встановлено, що рішення суду виконано в частині виселення ПАП «Верховина» з будівлі за адресою АДРЕСА_2 ; - рішення суду не виконано в частині виселення ПАП «Верховина» з будівлі за адресою АДРЕСА_1 та виконавцю не був наданий доступ до даного приміщення для встановлення факту наявності поголів`я свиней розведення яких є видом діяльності ПАП «Верховина». Акт містить застереження про відмову від підпису Акту директором ПАП "Верховина" Буяр Я.М., та що при здійсненні виконавчих дій була присутня Буяр Н.С.

-Між Управлінням поліції охорони в Тернопільській області (Охорона) та ТОВ «Агролан -3» (Замовник) 10.01.2024 укладено Договір №0204333 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку (далі - Договір охорони), відповідно до умов якого Охорона зобов`язується надати Замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території ТОВ «Агролан 3» за адресами: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Мшанець, вул. Загребелля, 21а, 21б, 21г, що в казані в дислокації (додаток 1), відповідно до Додатків до Договору - Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни, ціна послуг охорони згідно Договору становить 150,00грн за одну годину роботи одного працівника воєнізованої охорони; за послуги охорони ТОВ "Агролан -3" перерахувало 181 200,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.02.2024 на суму 76 800,00грн та від 07.03.2024 на суму 104 400,00грн.

-Між ТОВ «Агролан -3» (Поклажодавець) та Приватним агропромисловим підприємством «ТОПІЛЬЧЕ» (Зберігач) укладено 14.07.2023 Договір зберігання №140723/1 (далі Договір зберігання), відповідно до умов якого згідно з Актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку дії Договору Ячмінь, Соняшник (далі Товар), Поклажодавець зобов`язаний оплатити Зберігачеві кошти за послуги зберігання згідно рахунків, до закінчення строку дії Договору 21.05.2024 ( п. 1.1, 3.1.2, 6.1 Договору зберігання).

- на виконання умов Договору зберігання Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання товар, а саме: ячмінь в кількості 1500,- тонн та соняшник в кількості 300,00тонн, що підтверджується Актом приймання-передачі, який підписаний представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками товариства та підприємства;

-ТОВ «Агролан - 3» на виконання умов Договору зберігання оплатило ПАП «Топільче» 597 146,14грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1504 від 09.11.2023 на суму 102883,09грн, №1543 від 27.11.2023 на суму 121 142,91грн, № 225 від 20.03.2024 на суму 373 120,14грн та довідкою №310//7/02 від 31.07.2024 виданою ПАП «Топільче» проте, що останнє згідно Договору зберігання прийняло на зберігання соняшник 300 тонн та ячмінь 1500 тонн, період зберігання з 14.07.2023 по 31.05.2024, загальна вартість зберігання 597 146,40грн, станом на 31.05.2024 сторони виконали зобов`язання за Договором у повному обсязі та претензій одна до одної не мають;

- за час неправомірного користування відповідачем нежитловими будівлями, які розташовані на земельних ділянках площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та площею 0,4100га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311, ТОВ "Агроман 3» сплатило 17 760,91грн плати за оренду земельних ділянок, що підтверджується податковими деклараціями за 2020-2023 роки;

-ПАП «Верховина», в період неправомірного використання майна позивача та здійснення господарської діяльності, отримано прибутки на загальну суму26 900,00грн,що підтверджується фінансовою звітністю останнього станом на 31.12.2022 року, а саме: за 2021 рік 21 400,00грн та за 2022 рік 5 500,00грн.та за даними звітності наданої ДПС за 2023 прибутки отримані за 2022 рік -23700,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про відшкодування понесених збитків та повернення неправомірно отриманих доходів відповідачем за період незаконного користування майном.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені учасниками справи доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України),ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди ( п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків ( ч.2 ст.20 ГК України).

Відповідно до положень частин першої третьої ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень ст.22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Частиною третьою, четвертою ст. 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

За змістом ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317,ч.1ст.319,321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, обов`язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинного зв`язку між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вини. Відсутність будь-якого із зазначених елементів деліктного зобов`язання виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

При цьому, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Натомість, на позивача покладається обов`язок довести наявність інших елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку та збитків). Слід мати на увазі, що позивач повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).

Згідно ч. 1 ст. 390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У абзаці першому частини першої 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Правом на таке відшкодування наділена потерпіла особа, якою в розумінні статей 1212, 1214 ЦК України може бути власник або особа, яка володіє, користується чи експлуатує це майно на законній підставі або з інших законних підстав має право на отримання доходу від використання цього майна (висновок викладений в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 182/5130/16-ц).

За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України таке право може бути реалізоване за сукупності таких складових: 1) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно; 2) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна; 3) повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння.

Слід також враховувати, що конструкція абзацу першого частини першої статті 1214 ЦК України передбачає встановлення часу (строку) неправомірного використання майна, адже встановлює правило, що повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отже, за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений в підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачається.

Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого на зазначену особу покладаються додаткові обов`язки, зокрема, виникає обов`язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

У справах про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за частиною першої статті 1214 ЦК України такою передумовою захисту є доведення, що в період за який вимагається відшкодування позивач був титульним володільцем (власником чи особою, у законний спосіб управненою на розпорядження/користування майном), а відповідач принаймні фактичним володільцем безпідставно набутого майна.

Також у спорі про відшкодування доходу від безпідставно набутого майна суд має надати мотивовану оцінку обставинам, що входять до предмету доказування у таких справах, зокрема:

- що відповідач набув (зберіг, використовував) майно без достатньої правової підстави та чи відбулося це внаслідок порушення ним закону відповідачем; - відповідач одержав чи міг одержати дохід від такого майна; - момент коли відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави; - доходи відшкодування яких вимагає позивач отримані з часу, коли відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави; - обґрунтованість розміру заявленого до стягнення відшкодування за загальним правилом, доказування цих обставин повною мірою покладається на позивача.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що ним безпідставно утримується з 21.09.2017 майно, а саме будівлі майстерні тракторної бригади в АДРЕСА_1 ; - нежитлової будівлі складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, Тернопільського р-н, Тернопільської обл.; нежитлової будівлі автогаражів в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21а, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., яке розміщене на земельних ділянках площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 та площею 0,4100га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311, що належне позивачу з 21.09.2017, з дати державної реєстрації нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Даний факт підтверджується рішенням господарського суду від 09.12.2022 у справі №921/737/21, яке набрало законної сили та обставини встановлені таким не доводяться у даній справі в порядку ст. 75 ГПК України.

Позивачем підтверджено, а відповідачем не заперечується, що останнім не виконано рішення в добровільному порядку, а виконання такого здійснювалося у межах виконавчого провадження ВП№72785275 приватним виконавцем Мелих А.І. та було виконано щодо звільнення майстерні тракторної бригади та складу тракторної бригади - 10.01.2024, а щодо автогаражів - 30.07.2024, підтвердженням чого є АКТ приватного виконавця Мелиха А.І. від 10.01.2024 та пояснення позивача від 05.08.2024.

Позивачем підтверджено, а відповідач не заперечує, що він у зайнятих приміщеннях займався розведенням свиней, як один із видів господарської діяльності підприємства (КВЕД: 01.46), що підтверджується витягом з ЄДР та в таких зберігалися корми для їх вирощування. Так, представник ПАП «Верховина» (адвокат Кметик Я.), у заяві про відстрочку виконання рішення суду від 09.12.2022 у справі №921/737/21, яка додана позивачем до даної справи (ухвалою суду від 12.12.2023, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення) підтвердив, що у будівлях майстерні тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21г, складу тракторної бригади в с. Мшанець, вул. Загребля, буд. 21б, та автогаражах в с. Мшанець, вул. Загребля, буд.21а, знаходиться поголів`я свиней вікової групи в кількості 100 голів станом на 01.10.2023 та сільськогосподарська продукція (корми) для вирощування даного поголів`я свиней. До фінансової звітності за 2022 надано директором ПАП «Верховина» роз`яснення, що код рядка 1110 графа 4 - 132,0 тис грн, поточні біологічні активи молодняк свиней вартістю 132 000,00грн; підтвердження отримання доходу у 2021 21 400,00грн та у 2022 році 5 500,00грн є фінансова звітність за 2022 рік надана сторонами та Головним управлінням ДПС, при цьому згідно фінансової звітності за 2023 рік наданої Головним управлінням ДПС у 2022 році підприємство одержало прибуток у розмірі 23 700,00грн, що не відповідає даним звітності відповідача за 2022 рік ( 5500,00грн).

Тобто, відповідач підтвердив отримання доходів від виду діяльності розведення свиней саме в межах зайнятих приміщень належних позивачу, а тому позовні вимоги про стягнення 26 900,00грн в порядку ст. 1214 ЦК України є обґрунтовано заявлені.

Посилання відповідача на те, що він займається основним видом діяльності - вирощування зернових культур (крім рису) бобових культурі насіння олійних культур, то такі доводи спростовуються даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно у яких не значиться інформація щодо зареєстрованого права на земельні ділянки які б знаходилися в його розпорядженні на будь-яких правах (власності , постійного користування чи користування на праві оренди).

Також, позивачем підтверджено, що відповідач використовував земельні ділянки на яких розміщені приміщення та створював перешкоди позивачу в їх користуванні, оскільки за нормами земельного законодавства до особи яка набула право власності на будівлю, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на яких вони розміщені, тобто земельна ділянка іде за нерухомістю, а не навпаки. Дані факти підтверджуються Договором оренди від 28.12.2020, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 1,2480га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0226 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля майстерні тракторної бригади, загальною площею 371,6кв.м, дані внесено в Державний реєстр речових прав 31.12.2020 та Договір оренди землі від 21.05.2021, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,4100га за кадастровим номером 6122687700:01:002:0311 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на якій наявні об`єкти нерухомого майна, а саме автогаражі, загальною площею 464,6кв.м, дані внесено в Державний реєстр речових прав 27.05.2021, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 06.07.2021 № 1002Д/0940АП/09/01/21 та Актами обстеження земельних ділянок № 1002Д/0193АО/10/01-21 № 1002Д/0193АО/10/01-21 від 06.07.2021 якими встановлено факт користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлювальних документів та винесено припис Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області №1002ДК/0499/Пр/03/01/-21 від 06.07.2021 про усунення порушення земельного законодавства.

Позивач підтвердив фінансовою звітністю, що ним сплачено за період 2020-2023 роки 17 760,91грн орендної плати, а тому дана сума є прямими збитками понесеними у зв`язку із неможливістю користуватися майном та земельними ділянками на яких таке розміщене.

Також, є прямими збитками 597 146,14грн понесених витрат на зберігання зерна відповідно до Договору зберігання №140723/1 від 14.07.2023, Акту приймання-передачі, платіжних інструкцій №1504 від 09.11.2023 на суму 102883,09грн, №1543 від 27.11.2023 на суму 121 142,91грн та № 225 від 20.03.2024 на суму 373 120,14грн.

Взаємозв`язок витрат із неправомірною поведінкою відповідача підтверджується неможливістю позивача переобладнати власні приміщення під зерносховище, щоб зберігати власне зерно. Підтвердженням здійснення позивачем заходів щодо таких дій є Комерційна пропозиція (лист від 09.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл» про поставку обладнання для облаштування зерносховища та зерносушарні, однак через поведінку відповідача позивач втратив можливість прийняти комерційну пропозицію.

Таким чином, позивач навів прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законодавством обов`язку звільнити неналежні йому нежитлові приміщення та неможливістю користуватися такими позивачем, відповідно до понесених ним витрат, сума яких є збитками для нього.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки їх заподіювача і причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки зі збитками. Зокрема слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки - наслідком цієї протиправної поведінки. Остання тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 21.03.2019 справі № 904/2292/18 (пункт 17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті слугує, насамперед, відшкодування збитків (висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 п. 8.22 , від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 п. 70).

Суд встановив наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправність поведінки відповідача щодо зайняття належних позивачу приміщень розміщених на земельних ділянках орендарем яких є позивач; 2) збитки понесені позивачем щодо оплати орендної плати та послуг із зберігання зерна; 3) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вину відповідача.

При таких обставинах підлягають до задоволення , як обґрунтовано заявлені позовні вимоги в частині стягнення 17 760,91грн орендної плати, 597 146,14грн понесених витрат на зберігання зерна як прямі збитки та 26 900,00грн неправомірно отриманих доходів.

В частині позовних вимог про стягнення 30 000,00грн додаткової грошової винагороди приватного виконавця та 181 200,00грн із забезпечення відеофіксації та охорони об`єктів нерухомого майна, відмовляється, з огляду на наступне:

1/ щодо 30 000,00грн додаткової грошової винагороди приватному виконавцю, то суд приймає до уваги доводи відповідача, що ч. 11. ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України, не допускається;

2 /щодо 181 200,00грн із забезпечення відеофіксації та охорони об`єктів нерухомого майна, то позивач не довів, що підставою для укладення Договір №0204333 про надання послуг з охорони публічної безпеки від 10.01.2024 та порядку була вимога приватного виконавця, оскільки такі доводи спростовуються п. 15, 17 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до яких виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис, тобто законом визначено додаткові витрати які здійснює виконавець під час виконання судового рішення. При цьому, закон не містить застережень щодо можливості застосування таких заходів із ініціативи сторін виконавчого провадження, оскільки необхідність застосування таких заходів законом покладено на виконавця.

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Верховина" (с. Мшанець, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., 47235, ідентифікаційний код 30812114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" (вул. Мазепи, буд 15, с. Плотича, Тернопільського р-н, Тернопільської обл., 47704, ідентифікаційний код 36143978) 614 907 (шістсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім)грн 05коп. збитків, 26 900 (двадцять шість тисяч дев`ятсот) грн 00коп. неправомірно отриманих доходів та 9 627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім)грн 10коп.- судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 21 серпня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник