Ухвала

від 21.08.2024 по справі 182/1972/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 182/1972/21

провадження № 61-11259ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року у складі судді: Кобеляцької - Шаховал І. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Бондар Я. М., Корчистої О. І.,у справі за позовом комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , треті особи: Нікопольська міська рада Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року комунальне підприємство «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради (далі - КП «Міська житлово-технічна інспекція») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , треті особи: Нікопольська міська рада Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року позовні вимоги КП «Міська житлово-технічна інспекція» задоволено. Визнано ОСОБА_1 , 1986 року народження, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , 1993 року народження, такими, що втратили право користування службовим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року залишено без змін.

29 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року справу визнано малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , треті особи: Нікопольська міська рада Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков