Ухвала

від 25.11.2024 по справі 182/1972/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1972/21

Провадження № 8/0182/1/2024

У Х В А Л А

Іменем України

25.11.2024 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , треті особи - Нікопольська міська рада Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2024 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона з ОСОБА_2 вже тривалий час не проживає разом, не веде спільний побут і в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до неї про розірвання шлюбу. Зазначає, що про розгляд справи про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням та ухвалення рішення суду їй відомо не було, хоча, прийняте рішення порушує її права, оскільки вона, не маючи іншого житла, разом з дітьми позбавлена права користування та проживання за адресою своєї реєстрації. Крім цього, втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу житла, а жодна дитина не може бути об`єктом свавілля або незаконного втручання в здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканість житла. При цьому, позивачем в ході розгляду справи не було надано допустимих доказів на підтвердження того факту, що малолітній відповідач набув права власності або права постійного користування іншим житлом, а це є процесуальним обов`язком. Таким чином, змушена звернутись до суду та просить переглянути рішення Нікопольського міськрайонного суду від 06 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали заяви, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до наступного.

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , треті особи - Нікопольська міська рада Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради було задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування службовим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2024 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року було залишено без змін.

Згідно з п.1 ч.2 ст.423ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеноїпунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; а також з підстави, визначеноїпунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судового рішення, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі, про належність і допустимість засобів доказування, обов`язку доказування і подання доказів. Таким чином, тільки ті обставини, які існували на час розгляду справи судом, але про них не знав і не міг знати заявник та повідомити про них суд, можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Перевіряючи обставини справи, суд встановив, що з 30 березня 2021 року в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_2 , який діяв в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , треті особи - Нікопольська міська рада Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.55-56 Том 1).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради було задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування службовим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.156-162 Том 1). Заявниця в поданій заяві про перегляд за ново виявленими обставинами посилається на те, що їй про розгляд справи відомо не було, як і не було відомо про ухвалене судом рішення, внаслідок чого відбулось порушення її прав та прав її неповнолітніх дітей. Однак, судом дане твердження до уваги не приймається, оскільки справа на розгляді суду перебувала майже три роки і відповідачка про розгляд справи неодноразово повідомлялась належним чином судовими повістками з поштовими повідомленнями та смс-сповіщеннями, проте, поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою «адресат відмовився отримувати» (а.с.74 Том 1).

Пунктами 6, 7 частини другоїстатті 43 ЦПК Українипередбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі, щодо своєчасної сплати судового збору, для чого особа, зацікавлена у поданні позову, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/9385/20.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка, шляхом відмови від отримання поштової кореспонденції, виявила незацікавленість до справи та не проявила бажання протягом тривалого часу ознайомитись з матеріалами справи і скористатись своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. Тобто, дані обставини та вимоги закону, а також небажання відповідачки отримувати документи, які, у відповідності до норм цивільно-процесуального законодавства, направлялись на її адресу, свідчить про те, що вона про розгляд справи буда повідомлена належним чином і її посилання на обставини, викладені в заяві, не можуть бути підставами для перегляду вищевказаного рішення суду за нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2статті 2 ЦПК України).

Враховуючи положення частини 3статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першоюстатті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Крім того, передбачене ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов`язком добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Слід звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Тобто, враховуючи вищевикладені обставини, слід дійти висновку, що з моменту подання позову до суду та до моменту прийняття відповідного рішення відповідачка не була позбавлена можливості подавати до суду заяви та клопотання, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, що, в даному випадку, може свідчити про той факт, що відповідачка в повному об`ємі скористалась своїми правами.

Відповідно до частини першоїстатті 423 ЦПК України,рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другоїстатті 423 ЦПК України,підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ятастатті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

За змістом наведених правових норм, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другоїстатті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Таким чином, посилання, які зазначені відповідачкою в заяві про перегляд рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року на обставини, як на нововиявлені, не відносяться до таких, у розумінністатті 423 ЦПК України, і не є підставами для перегляду і скасування вищевказаного рішення суду, оскільки ці посилання зводяться до того, що суду необхідно здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Тому, суд вважає, що зазначені обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, а по суті є переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року є необґрунтованою, оскільки в ухваленому рішенні суду застосовування норм процесуального та матеріального права є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

За положеннями ч.3 ст.429 ЦПК України,за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.423, 429 ЦПК України, суд -

УХ В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , треті особи - Нікопольська міська рада Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовим приміщенням - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал