Ухвала

від 14.08.2024 по справі 644/1735/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 644/1735/24

провадження № 61-8219ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника Приватного підприємства «Зоря 2005» - адвоката Скребця Олега Миколайовича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року в справі за позовом Приватного підприємства «Зоря 2005» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки та

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Приватне підприємство «Зоря 2005» (далі - ПП «Зоря 2005») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

13 березня 2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не мала права її підписувати.

21 травня 2024 року постановою Харківськогоапеляційного суду апеляційну скаргу ПП «Зоря 2005» залишено без задоволення, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 березня 2024 року залишено без змін.

05 червня 2024 року представник ПП «Зоря 2005» - адвокат Скребець О. М. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 березня

2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня

2024 року, в якій просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

25 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, а саме для надання відомостей про ціну позову, інформації про розмір орендної плати чи вартість витребовуваної земельної ділянки.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У липні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

23 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи в суді першої інстанції.

08 серпня 2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом

Тищенком А. В. подано клопотання про залишення касаційної скарги без руху.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ПП «Зоря 2005» в системі «Електронний суд» не зареєстрований електронний кабінет, що є порушенням процесуального законодавства і підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статей 14, 185, 393 ЦПК України.

Вказане клопотання підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПП «Зоря-2005» залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон) щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК України в редакції Закону

від 19 жовтня 2023 року - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, введено в дію з 20 лютого 2024 року.

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі представник ПП «Зоря-2005» - адвокат Скребець О. М. не зазначив відомості про наявність або відсутність у ПП «Зоря-2005» електронного кабінету, яке згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України є особою, що зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) у разі наявності в ПП «Зоря-2005» електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про наявність у підприємства електронного кабінету; 2) у разі відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про його наявність.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 14, 185, 187, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Приватного підприємства «Зоря 2005» - адвоката Скребця Олега Миколайовича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік