Постанова

від 20.08.2024 по справі 2-1301/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2-1301/11 провадження № 22-ц/821/1325/24 категорія на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Ушакова К.М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В.,Фетісової Т.Л.

секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

скаржник: ОСОБА_1

представник скаржника адвокат Ковтун Андрій Володимирович

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)

особа, що подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Ковтун Андрій Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковтуна Андрія Володимировича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», державний виконавець Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання бездіяльності державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Скаргу обґрунтовує тим, що у провадженні відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження за № 29459911 з примусового виконання виконавчого листа №2-1301, який видано Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в загальному розмірі 109477,50 грн. У вказаному виконавчому провадженні 25 жовтня 2011 року державним виконавцем накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 11773856.

29 грудня 2012 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві через відсутність у боржника майна на яке може бути звернено стягнення і заходи державного виконавця щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Вказаною постановою було також зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання. Однак, відомості про припинення чинності арешту майна боржника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено не було.

03 грудня 2013 року за повторним звернення стягувача державним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 41047341 з виконання виконавчого листа № 2-1301. Виконавчий лист 27 березня 2014 року повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

09 березня 2017 року державний виконавець відмовив ПАТ КБ «Приватбанк» у повторному відкритті виконавчого провадження до боржника ОСОБА_1 у зв`язку з пропущеним строком пред`явлення виконавчого листа до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

З листа Золотоніського відділу ДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за №2306/2635/12, стало відомо, що 11 січня 2016 року проведено знищення виконавчих проваджень відділу ДВС Золотоніського МРУЮ завершених у 2012 році, а 12 січня 2018 року проведено знищення виконавчих проваджень Золотоніським МР ВДВС ГТУЮ у Черкаській області завершених у 2014 році через закінчення строків їх зберігання. Отже, матеріали виконавчого провадження №29459911, у якому накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , знищено. Однак накладений арешт, номер обтяження 11773856 продовжує діяти вже близько 12 років, що порушує конституційні права ОСОБА_1 та перешкоджає йому володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Також, з рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитно заставним договором в сумі 109 477,50 грн. вбачається, що з метою погашення заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 30 травня 2011 року за актом прийому-передачі передав автомобіль марки «Mercedes-Benz S 420» стягувачу для його реалізації по ринковій вартості і направлення виручених коштів на погашення заборгованості. Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» при розгляді в Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області справи умисно не подав, тобто приховав ті докази, які він має та які безпосередньо стосуються справи, а саме: нотаріально посвідчена довіреність від 30 травня 2011 року № 495948, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ПАТ КБ «Приватбанк» користуватися, а також розпоряджатися автомобілем марки «Mercedes-Benz S420» номерні знаки НОМЕР_1 ; - акт приймання-передачі від 30.05.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 прийняв автомобіль марки «Mercedes-Benz S420» номерні знаки НОМЕР_1 . Вказані документи свідчать про те, що ОСОБА_1 свідомо та добровільно, з метою погашення заборгованості перед ПАТ КБ «Приватбанк», передав останньому своє заставне майно для подальшої його реалізації та зарахування виручених коштів в рахунок погашення заборгованості.

07 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з клопотанням про зняття арешту.

Листом № 18075 від 13 березня 2024 року відділ ДВС повідомив ОСОБА_1 що підстави для зняття арешту відсутні.

Просив визнати протиправною бездіяльність Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у знятті арешту, який накладено у виконавчому провадженні № 29459911, реєстраційний номер обтяження 11773856. Скасувати арешт з всього майна ОСОБА_1 , який накладено у виконавчому провадженні № 29459911, реєстраційний номер обтяження 11773856.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2024 року скаргу задоволено частково.

Визнано бездіяльність посадових осіб Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 29459911 з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року у справі № 2-1301/2011/2306 неправомірною.

Зобов`язано уповноважену посадову особу Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із частини квартири АДРЕСА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 29459911 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції Макаренком С.С. від 25 жовтня 2011 року (реєстраційний номер обтяження 11773856).

У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

Оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-1301, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, за яким боржником виступає ОСОБА_1 , минув 28 березня 2015 року і справа не містить доказів того, що цей строк в судовому порядку поновлювався стягувачем, тому не зняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

Суд не вбачав підстав для зняття арешту з будь-якого іншого майна ОСОБА_1 , крім частини квартири АДРЕСА_1 , оскільки саме на це майно накладений арешт в межах виконавчого провадження № 29459911 і саме щодо збереження арешту цього майна виник спір, який розглядається у цьому провадженні, тому вимоги скарги ОСОБА_1 задоволено частково.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ковтун А.В. просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2024 року та прийняти нову постанову, якою скаргу задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 25 жовтня 2011 року головним державним виконавцем відділу ДВС Золотоніського МУЮ Макаренко С.С. у виконавчому провадженні № 29459911 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .. Матеріали виконавчого провадження № 29459911 знищено 11 січня 2016 року і станом на момент звернення до районного суду зі скаргою арешт на все нерухоме майно продовжує діяти.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про зобов`язання зняти арешт лише з однієї другої частини квартири АДРЕСА_1 , а не з усього майна, оскільки вважав, що саме на частину квартири накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 29459911.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторін, які з`явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року у справі № 2-1301/2011/2306 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитно-заставним договором в сумі 108 274,75 грн., державне мито в сумі 1 082,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив сумі 120 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29459911 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1301, виданого 04 жовтня 2011 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в загальному розмірі 109 477,50 грн. У зв`язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документа, на все майно боржника, постановою державного виконавця від 25 жовтня 2011 року було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 11773856.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції Макаренка С.С. від 29 грудня 2012 року (а.с. 21) виконавче провадження № 29459911 було повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

З виписки з ЄДР (ВП-спецрозділ) (а.с. 15-16) вбачається, що постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції Макаренка С.С. вказана вище постанова від 29 грудня 2012 року скасована, підстава: надійшла письмова заява стягувача. Строк повторного звернення: 29 грудня 2013 року. Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції Макаренка С.С. від 03 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження № 41047341 на підставі виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області від 18 жовтня 2011 року № 2-1301. 27 березня 2014 виконавче провадження № 41047341 повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Строк повторного звернення: 27 березня 2015 року.

Згідно повідомлення державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенко О.А. (а.с. 19) повернуто виконавчий лист № 2-1301, виданий 18 жовтня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 109 477,50 грн. стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском строку пред`явлення ВД.

Із доданої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19 вересня 2023 року за № 347066481 (а.с. 13), вказане обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 є діючим та накладеним в рамках виконавчого провадження № 29459911 на частини квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді начальника Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олексія Савіка від 13 березня 2024 № 18075 (а.с. 33) в задоволенні клопотання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 2945991 було відмовлено, оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачу, а виконавче провадження не було закінчене (завершене).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року№ 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За змістом положень частини першої статті 47 Закону № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій)виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у тому числі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини п`ятої статті 47 Закону № 606-ХІV«Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до статті 30 Закону № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Тож, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження. Після завершення виконавчого провадження ніякі інші дії державним виконавцем не проводяться.

Статтею 52 Закону № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) встановлювалось, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арештмайнаборжниказастосовуєтьсядля забезпечення реального виконання рішення (стаття 57 Закону). Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України№ 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) підлягає примусовому виконанню.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII в редакції, чинній на момент звернення заявника до виконавчої служби із заявою про зняття арешту, у статті 59 визначено випадки, коли арешт з майна та коштів боржника знімається постановою державного виконавця чи постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. В той же час, частиною п`ятої наведеної статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Частиною першою статті 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо визнання протиправної бездіяльності Золотоніського відділу ДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) щодо відмови у знятті арешту, колегія суддів враховує, що виконавче провадження за № 29459911, яке відкрито 25 жовтня 2011 року на виконання виконавчого листа від 04 жовтня 2011 року за № 2-1301 повернуто стягувачеві 29 грудня 2012 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження за № 41047341, яке відкрито 03 грудня 2013 року на виконання виконавчого листа від 04 жовтня 2011 року за № 2-1301 повернуто стягувачеві 27 березня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Чинна на дату винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувача редакція ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІV (ч. 4 ст. 50) передбачала, що в разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позву чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 ЗУ № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року(у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника, тому у суду немає підстав для визнання дій державної виконавчої служби щодо не зняття арешту у 2012 та 2014 роках неправомірними, оскільки державний виконавець при здійсненні виконавчих дій діяв відповідно до вимог закону та в межах наданих йому повноважень.

Згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення, що не підлягають зберіганню від 11 січня 2016 року (а.с. 17) проведено знищення виконавчих проваджень відділу ДВС Золотоніського МРУЮ, завершених у 2012 році, а згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення, що не підлягають зберіганню від 12 січня 2018 року (а.с. 18) проведено знищення виконавчих проваджень відділу ДВС Золотоніського МРУЮ, завершених у 2014 році. Тому, матеріали виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи в суді є знищеними.

Ні стороною стягувача, ні стороною виконавчої служби не доведено суду підстав для збереження арешту майна, накладеного на майно ОСОБА_1 у 2011 році.

Станом на момент звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою арешт на все його майно, реєстраційний номер обтяження 11773856 продовжує діяти, загалом близько 12 років, що є тривалим проміжком часу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2024 року (справа № 695/4040/23), залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Золотоніський відділ ДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦУМЮ (м. Київ) про скасування арешту з майна.

Суди у справі № 695/4040/23 обґрунтовували свої висновки тим, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання посадових осіб відділу ДВС щодо зняття арешту.

Однак, постановляючи ухвалу про зобов`язання скасування арешту лише з частини квартири АДРЕСА_1 суд першої інстанції не врахував, що державним виконавцем відділу ДВС Золотоніського МУЮ Макаренко С.С. у виконавчому провадженні № 29459911 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 11773856, тому ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення 3 абзацу резолютивної частини ухвали в редакції про зняття арешту з всього майна ОСОБА_1 , що накладений у виконавчому провадженні № 29459911, реєстраційний номер обтяження 11773856. В іншій частині ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковтуна Андрія Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2024 року змінити.

Абзац 3 резолютивної частини ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2024 року викласти в наступній редакції:

Скасувати арешт з всього майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений у виконавчому провадженні № 29459911, реєстраційний номер обтяження 11773856.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 22 серпня 2024 року.

Судді