Ухвала

від 21.08.2024 по справі 560/10204/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10204/24

УХВАЛА

21 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач підставою позову зазначив порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для залишення без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.

Справа підсудна Хмельницькому окружному адміністративному суду.

Крім цього, ухвалою від 18.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що дійсно рішення ДПС України від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, отримала представника Товариства ОСОБА_1 . Проте, позивач не уповноважував ОСОБА_1 діяти на підставі довіреності з можливістю отримувати поштову кореспонденцію станом на 07.02.2022. Довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для ОСОБА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

ОСОБА_1 надала Товариства письмову відповідь на адвокатський запит, в якій зазначила, що дійсно 07.02.2022 вона отримала на відділенні Укрпошти поштове відправлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД", відправником якого була ДПС України, хоча повідомила про закінчення строку довіреності. Також ОСОБА_1 повідомила, що того самого дня, будучи у супермаркеті "Наш край", що у м. Нетішин, випадково залишила пакет із особистими речами у вказаному торгівельному закладі. У залишеному пакеті також було поштове відправлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД". З 07.02.2022 до лютого 2024 ОСОБА_1 не повідомляла про отримання та втрату поштового відправлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" від ДПС України, що унеможливило позивача вчасно дізнатися про відповідь ДПС України та звернутись із позовом.

При цьому ухвалою від 05.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" строк залишення позовної заяви без руху на 10 днів.

На виконання ухвали від 05.08.2024 подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що дійсно рішення ДПС України від 28.12.2021 №29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, отримала представника Товариства ОСОБА_1 . Проте, позивач не уповноважував ОСОБА_1 діяти на підставі довіреності з можливістю отримувати поштову кореспонденцію станом на 07.02.2022. Довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для ОСОБА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

У зв`язку з цим позивач зазначив, що неотримання уповноваженим представником Товариства протягом строків, визначених Податковим кодексом України, рішення податкового органу за результатами розгляду його скарги, давало позивачу обґрунтовані підстави вважати, що скарга є задоволеною. Тому відповідно у позивача не було необхідності звертатись до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715. Крім цього, позивач вказав, що в його електронному кабінеті з`являлась інформація про податкові зобов`язання, а потім видалялась самим контролюючим органом. У період з січня 2022 року по 29.04.2022 у електронному кабінеті була відсутня інформація про наявність податкових зобов`язань.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як зазначено вище дійсно рішення ДПС України від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, 07.02.2022 отримала представника Товариства ОСОБА_1 . Проте, довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для ОСОБА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 надала Товариства письмову відповідь на адвокатський запит, в якій зазначила, що дійсно 07.02.2022 вона отримала на відділенні Укрпошти поштове відправлення для Товариства, відправником якого була ДПС України, хоча повідомила про закінчення строку довіреності. Також ОСОБА_1 повідомила, що того самого дня, будучи у супермаркеті "Наш край", що у м. Нетішин, випадково залишила пакет із особистими речами у вказаному торгівельному закладі. У залишеному пакеті також було поштове відправлення для Товариства. З 07.02.2022 до лютого 2024 ОСОБА_1 не повідомляла про отримання та втрату поштового відправлення для Товариства від ДПС України.

Тобто, той факт, що рішення за результатом розгляду скарги отримав неуповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" не є спірним.

За таких обставин, суд вважає, що неотримання позивачем впродовж встановлених законом строків вмотивованого рішення за результатами розгляду його скарги, давало останньому обґрунтовані правові підстави вважати, що скарга є такою, що повністю задоволена на його користь з наступного за днем закінчення зазначених у статті 56 Податкового кодексу України строків, а тому у нього не було необхідності для постійного відслідковування на його адресу поштових надходжень.

З огляду на неотримання рішення за результатами розгляду скарги, позивач мав законні очікування (сподівання), що його скарга задоволена в силу прямої норми Податкового кодексу України, тобто, що його права, як платника податків, не порушені, а тому не підлягають судовому захисту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22.05.2020 у справі №1.380.2019.005662.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки рішення за результатами розгляду скарги 07.02.2022 отримав неуповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД", тому застосування строків звернення до суду з позовом про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень з цієї дати на думку суду виключається.

Керуючись статтями 162-164, 171, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" (вул. Будівельників, 12/30, Нетішин, Хмельницька область, 30100) до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 05.09.2024 р. о 14:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія відзиву та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.

До відзиву додаються : 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.Л. Польовий