Ухвала

від 30.10.2024 по справі 560/10204/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10204/24

УХВАЛА

30 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715.

Ухвалою від 21.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі у справі.

Відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач, зазначив, що якщо не брати до уваги визначений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячний строк звернення до суду, який пропущений позивачем, то Кодекс адміністративного судочинства України передбачає наступні строки для подання позивачем, в межах правового поля, цього позову: шість місяців з дня звернення до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом (абзац 2 частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України; шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач вказав, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 та постановою Верховного Суду від 30.04.2024 по справі №560/7888/23 встановлено, що позивач пропустив шестимісячний строк в разі неотримання рішення за результатом розгляду скарги.

Крім цього, відповідач вважає, що позивач пропустив і шестимісячний строк з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав. Так, відповідач зазначив, що позивачу, стало офіційно відомо про порушення його прав, які полягають у тому, що ОСОБА_1 не мала повноваження отримувати рішення ДПС України, після набрання законної сили постановою по справі №560/7888/23. Верховним Судом не зупинялась дія рішення апеляційного суду, з огляду на, що відповідач вважає, що з 19.12.2023 розпочався відлік часу, коли позивач офіційно дізнався про порушення його прав.

Відповідач також повідомив, що Хмельницьким окружним адміністративним судом слухалась справа про стягнення з позивача податкового боргу у сумі 11413318,64 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715 та від 04.08.2021 №8632/2201-0715 (справа №560/13558/22), за наслідками розгляду якої прийняте рішення від 11.01.2023 про стягнення з позивача податкового боргу. Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набрало законної сили (апеляційну скаргу двічі повернуто ТОВ "КІРАБУД").

Разом з тим, під час відкриття провадження суд вже надавав оцінку обставинам щодо пропуску позивачем строку до моменту звернення до суду з позовом вперше.

Під час відкриття провадження суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин, оскільки неотримання позивачем впродовж встановлених законом строків вмотивованого рішення за результатами розгляду його скарги, давало останньому обґрунтовані правові підстави вважати, що скарга є такою, що повністю задоволена на його користь з наступного за днем закінчення зазначених у статті 56 Податкового кодексу України строків.

У такому випадку у позивача не було необхідності звертатись до суду, оскільки його права, як платника податків, не були порушені та не підлягали судовому захисту.

Таким чином, суд зазначив, що у разі неотримання Товариством рішення за результатом розгляду його скарги застосування строків звернення до суду з позовом про оскарження спірних податкових повідомлень-рішень виключається.

Водночас, відповідач у своєму клопотання про залишення позову без розгляду повідомив нові обставини про те, що Хмельницьким окружним адміністративним судом слухалась справа про стягнення з позивача податкового боргу у сумі 11413318,64 грн, який виник на підставі спірних податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715 та від 04.08.2021 №8632/2201-0715 (справа №560/13558/22), за наслідками розгляду якої прийняте рішення від 11.01.2023. Крім цього, на думку відповідача позивач дізнався про порушення своїх прав після закінчення розгляду справи №560/7888/23 з дати набрання постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду законної сили, тобто з 19.12.2023.

Ухвалою від 17.09.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД". Суд зазначив, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом надання документального обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду після розгляду адміністративних справ №560/13558/22 та №560/7888/23.

На виконання вимог ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що у Товариства були законні очікування, що його скарга є задоволеною, у зв`язку з чим останній вважав, що його права не потребують судового захисту, у тому числі у межах справи №560/13558/22. В подальшому позивач звернувся до суду з позовом по справі №560/7888/23. Також позивач зазначив, що оскаржив в касаційному порядку ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі №560/7888/23. При цьому після розгляду Верховний Судом справи №560/7888/23 позивач почав з`ясовувати обставини отримання ОСОБА_1 рішення ДПС України. Після отримання письмової відповіді ОСОБА_1 позивач звернувся до суду з цим позовом у визначені законодавством строки.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Так, Податковим кодексом України встановлений місячний строк звернення до суду платником податків з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення.

При цьому зі змісту норм пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями. Закінчується процедура адміністративного оскарження днем настання однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).

Отже, для правильного обчислення строку звернення до суду необхідно коректно визначити дату, з якої потрібно розпочинати відлік зазначеного строку. Положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 цієї статті пов`язують початок строку оскарження податкового повідомлення-рішення, у випадку застосування процедури адміністративного оскарження, з днем отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.

Відповідно, за такого правового регулювання позивач має право на оскарження податкового повідомлення-рішення у місячний строк, який розпочинається на наступний день після отримання рішення за результатами процедури адміністративного оскарження.

У постанові від 21.08.2024 по справі №280/10147/23 Верховний Суд звернув увагу на юридичну конструкцію статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, де частина перша статті цієї статті є найбільш загальною по відношенню до змісту усіх наступних. Вона взагалі не визначає жодних конкретних строків звернення та не визначає порядок обчислення таких строків, а лише декларує можливу альтернативність джерел закріплення таких строків.

Саме зазначена норма допускає у цьому випадку використання положень Податкового кодексу України, норми пункту 56.19 статті 56 якого, відповідно до наведеного вище обґрунтування, визначені як спеціальні та пріоритетні у застосуванні при визначенні та обчисленні строків звернення до суду.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, порядок визначення дати початку обчислення строку (від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право) зазначена норма визначає тільки для строку звернення у шість місяців, тоді як у спірному випадку було застосоване альтернативне джерело закріплення строків звернення до суду на підставі частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій не йдеться ні про порядок обчислення строків взагалі, ні про те, що строк може розпочинатися з моменту, коли особа могла дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у спірному випадку мають застосовуватися при обчисленні строку звернення до суду як у контексті тривалості такого строку, так і у питанні визначення дати початку його обчислення.

Як вже зазначалося вище, пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України передбачає, що за умови досудового вирішення спору датою початку обчислення строку оскарження податкового повідомлення-рішення є день закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зазначена норма не передбачає жодної альтернативи у питанні визначення дати початку обчислення строку звернення до суду, яка б дозволяла суду при перевірці дотримання позивачем строку звернення до суду застосовувати інші підходи для такого обчислення, зокрема, визначити дату початку строку з моменту, коли особа знала або мала дізнатися про ухвалення рішення за результатами розгляду скарги, але фактично його не отримала.

Отже, у спірному випадку дату початку строку звернення до суду необхідно визначати за правилами пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 цієї статті, а саме з наступного дня після отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.

У спірних правовідносинах при визначенні дати, з якої починається обчислюватися строк звернення до суду відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України юридичне значення має лише дата отримання позивачем рішення за результатами процедури адміністративного оскарження, а використання для цієї мети альтернативних подій та обставин зазначеною нормою не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що рішення ДПС України від 28.12.2021 №29241/6/99-00-06-01-01-06, прийняте за результатами розгляду скарги, 07.02.2022 отримала представника Товариства ОСОБА_1 . Проте, довіреність на вказану особу припинила свою чинність 04.01.2022. Після 04.01.2022 позивач не видавав для ОСОБА_1 довіреності на отримання поштової кореспонденції, оскільки вказана особа з 01.03.2022 і по сьогодні перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.

Тобто, той факт, що рішення за результатом розгляду скарги отримав неуповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" не є спірним.

Отже, фактичного вручення позивачеві рішення за результатами розгляду скарги не відбулося.

Відтак, за відсутності факту вручення позивачу рішення за результатами процедури адміністративного оскарження місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень не розпочався.

Суд не приймає посилання відповідача на рішення по адміністративній справі №560/13558/22, оскільки вказані обставини можуть свідчити про обізнаність позивача про наявність податкового боргу. Однак не є доказами безпосереднього отримання позивачем рішення ДПС України від 28.12.2021 № 29241/6/99-00-06-01-01-06.

Разом з тим, позивач з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 04.08.2021 №8931/2201-0715, від 04.08.2021 №8932/2201-0715 позивач звертався в квітні 2023 року.

Так, за результатом розгляду справи №560/7888/23 прийняті ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023. Позивач оскаржив вказані ухвалу та постанову в касаційному порядку.

Дійсно, з 19.12.2023 у позивача розпочався відлік строку звернення до суду, оскільки Верховний Суд не зупиняв дію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023.

Однак суд вважає, що оскарження позивачем в касаційному порядку ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі №560/7888/23 виключає можливість повторного звернення до суду з аналогічним позовом, оскільки подання такого аналогічного позову до закінчення розгляду Верховним Судом справи №560/7888/23 є передчасним.

За результатом розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" Верховний Суд прийняв постанову від 30.04.2024, якою залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку щодо пропуску позивачем строків звернення до суду у зв`язку з тим, що рішення ДПС України від 28.12.2021 про результати розгляду скарги отримане 07.02.2022 представником Товариства, що підтверджується відповідним штампом установи поштового зв`язку.

Суд враховує, що після розгляду Верховним Судом справи №560/7888/23 з метою з`ясування обставин щодо отримання рішення ДПС України від 28.12.2021 представник позивача звернувся до ОСОБА_1 з адвокатським запитом.

ОСОБА_1 надала Товариству письмову відповідь від 03.07.2024 на адвокатський запит, в якій зазначила, що дійсно 07.02.2022 вона отримала на відділенні Укрпошти поштове відправлення від ДПС України, хоча повідомила про закінчення строку довіреності. Також ОСОБА_1 повідомила, що того самого дня, будучи у супермаркеті "Наш край", що у м. Нетішин, випадково залишила пакет із особистими речами у вказаному торгівельному закладі. У залишеному пакеті також було поштове відправлення для Товариства. З 07.02.2022 до лютого 2024 року ОСОБА_1 не повідомляла про отримання та втрату поштового відправлення від ДПС України.

Після отримання відповіді ОСОБА_1 позивач 15.07.2024 звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи вказані обставини, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду після 19.12.2023, що є підставою для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" таких строків звернення до суду.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично та не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Оскільки наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у період після 19.12.2023 є поважними, а у інший період останній не пропустив строк звернення до суду, тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позову без розгляд слід відмовити, а розгляд цієї справи продовжити.

Керуючись частиною 14 статті 171, статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" строк звернення до суду у період після 19.12.2023, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позову без розгляду відмовити.

Продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 12.11.2024 о 14:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.Л. Польовий