Постанова

від 21.08.2024 по справі 160/22624/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 160/22624/23

адміністративне провадження № К/990/14470/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (прийняте у складі головуючого судді Неклеса О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.)

У С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (далі позивач, ПрАТ Дніпропетровський агрегатний завод) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614) в податкову заставу згідно з актом опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з Державного реєстру речових прав на рухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів рухомого майна записи про обтяження податковою заставою майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614), що внесені згідно з актом опису майна№14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року.

1.3. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Так, Суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції висновував, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав, починаючи з 25 листопада 2021 року, однак з позовною заявою звернувся до суду лише 05 вересня 2023 року. Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з пропуском строків, встановлених чинним законодавством, а суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску таких строків звернення до суду поважними, у суду були підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

У касаційній скарзі Товариство стверджує про порушення судами норм процесуального права та просить Суд скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року й направити і справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що підстави для поновлення строку на звернення до суду є поважними і мають рахуватися від дати, коли позивачу фактично стало відомо про виникнення обставин, з якими пов`язується спірні правовідносини. Про ці обставини позивач дізнався в серпні 2023 року, а не в листопаді 2021, до чого суд І і апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки акт опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 поштою у листопаді 2021 року скаржником не отримувався.

Судом при відкритті провадження у справі вирішено питання поважності причин пропуску строку на звернення із позовом до суду. Жодних нових обставин або тих, які б суперечили висновкам суду, викладених в ухвалі про відкриття провадження, суд у оскаржуваній ухвалі не наводить.

У розумінні практики Верховного Суду (постанова від 23.08.2022 по справі №826/2098/18) суд мав надати можливість позивачу вказати інші причини поважності пропущеного строку, зокрема і на стадії розгляду справи після відкриття провадження.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано прийняли судові рішення. Просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів скаржника і висновки судів

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим законом шляхом.

Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї, викладено в статтях 160 та 161 КАС України й згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначена норма кореспондується й з приписами частини першої статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У той же час, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

При цьому дії судді першої інстанції, які мають вчинятись за наслідком отриманням позовної заяви визначені в статті 171 КАС України.

За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України вказано, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Слід звернути увагу, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами вже наведеної частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її буквальному аналізі, вказує про обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи.

З цього слідує, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду. (Така практика висловлена Верховним Судом у справі № 620/244/19, постанова від 12 березня 2021 року, у справі №826/2098/18 , від 23 серпня 2022 року).

Отримавши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою залишив позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Тобто, при розгляді клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суду першої інстанції необхідно було залишити указану заяву без руху для зазначення інших причин поважності пропущеного строку.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Таким чином, Верховний Суд відзначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції залишено без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» з порушенням норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду із повним та всебічним дослідженням матеріалів та обставин даної адміністративної справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод»-задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №160/22624/23-скасувати.

3. Справу №160/22624/23 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко