Ухвала

від 09.09.2024 по справі 160/22624/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2024 рокуСправа №160/22624/23Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (далі позивач, ПрАТ Дніпропетровський агрегатний завод) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614) в податкову заставу згідно з актом опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з Державного реєстру речових прав на рухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів рухомого майна записи про обтяження податковою заставою майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614), що внесені згідно з актом опису майна№14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року.

08.09.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали від 08.09.2023 року позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду

Ухвалою суду від 22.09.2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод про поновлення строку звернення до суду було задоволено.

Поновлено Приватному акціонерному товариству Дніпропетровський агрегатний завод строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.10.2023 року на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому представник просив у задоволенні позовної заяви відмовити.

02.11.2023 року до суду від позивача надійшли пояснення (вх.№ 93780/23).

Ухвалою суду від 22.11.2023 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.123 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод залишено без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №160/22624/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2024 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №160/22624/23 скасовано.

Справу №160/22624/23 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

03 вересня 2024 року справа №160/22624/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та 04.09.2024 року передана на розгляд судді Неклесі О.М.

Оскільки Верховним Судом від 21.08.2024 року було зокрема скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка була постановлена після відкриття провадження, суд продовжує розгляд справи №160/22624/23 на стадії після відкриття провадження.

Так, у постанові від 21.08.2024 року Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

При цьому суд першої інстанції вважає за необхідне зазначити, що 08.09.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали від 08.09.2023 року позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду

Ухвалою суду від 22.09.2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод про поновлення строку звернення до суду було задоволено.

Поновлено Приватному акціонерному товариству Дніпропетровський агрегатний завод строк звернення до суду з даною позовною заявою, у зв`язку з відсутністю доказів протилежного

Відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.10.2023 року на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив та докази на підтвердження позиції відповідача, викладені у відзиві.

Ознайомившись з зазначеними вище документами, суд керуючись положеннями ч. 4 ст. 123 КАС України (якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду), залишив позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2024 року у цій справі, Дніпропетровський окружний адміністративний суд керуючись положеннями ч. 1 ст. 123 КАС України (у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку), ч. 3 ст. 123 КАС України (якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду), відповідно до частини 13 статті 171, вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій можливо дійти висновку про те, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

При цьому ЄСПЛ у справах Салов проти України, п. 93, Сутяжник проти Росії, п. 38) підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, підсумовуючи вище викладене, можливо дійти висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Позивач оскаржує дії відповідача щодо опису майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614) в податкову заставу згідно з актом опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року.

Так, у заяві про поновлення строку, яка була подана разом із позовною заявою, позивач зазначив, що рішення №402306-53 від 07.08.2019р. про опис майна у податкову заставу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод та акт опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021, яким все нерухоме майно ПрАТ ДАЗ за адресою м, Дніпро. вул. Щепкіна 53 взято у податкову заставу позивачу не направлялись, про них до останнього часу позивачу відомо не було. Про існування вказаних документів (акт опису майна) та, як наслідок, вчинення відповідачем дій з опису майна позивача, позивач дізнався лише 03.08.2023, отримавши позов відповідача, де в додатках бути наявні вищевказані документи. Отже позивачу стало відомо про вчинення відповідачем дій та складання документів, які датуються листопадом 2021 року, лише 03.08.2023.

У заяві про поновлення строку, яка була подана 18.09.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2023 року про залишення позовної заяви без руху, зокрема з підстав пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що в травні 2022 року доступ до Реєстру було частково відновлено із значними обмеженнями, станом на дату звернення до суду із цією заявою певні обмеження на доступ до Реєстру продовжують існувати, а інформація, яка там відображається, може бути некоректною. Позивач є підприємством, яке виготовляє в т.ч. продукцію для забезпечення відсічі збройної агресії рф і після введення воєнного стану зосередився саме на виробничих процесах, а не на процесах моніторингу реєстрів. Складання акту опису майна відбувалось без участі позивача та будь-якого повідомлення останнього. Вказані документи позивачу не направлялись, про них до останнього часу позивачу відомо не було. Про існування вказаних документів (акт опису майна) та, як наслідок, вчинення відповідачем дій з опису майна позивача, зміст акту опису майна, позивач дізнався лише 04.08.2023, отримавши позов відповідача, де в додатках були наявні вищевказані документи, які складені саме відповідачем і додані відповідачем до позову. Наявність попереднього арешту майна, внаслідок визнання його речовим доказом, відсутність обізнаності позивача про складання акту опису майна відповідачем, його змісту та його подальше отримання через 1,5 року, наявність бойових дій на території України, відсутність належної роботи реєстрів, специфіка виробничої діяльності позивача дають підстави останньому стверджувати, що позивач не мав можливості звернутися з відповідним позовом до суду та поважність причин пропуску строку.

В зв`язку з відсутністю доказів протилежного, зокрема щодо отримання позивачем рішення №402306-53 від 07.08.2019р. про опис майна у податкову заставу Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод та акта опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021, які слугували підставою для звернення позивача до суду з метою оскарження дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614) в податкову заставу суд поновив Приватному акціонерному товариству Дніпропетровський агрегатний завод строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Так, у справі міститься відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з додатковими документами.

Зокрема, відповідачем подано до суду рішення №402306-53 від 07.08.2019 року про опис майна у податкову заставу.

Також відповідачем подано до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що зазначене вище рішення отримано ПАТ ДАЗ 04.09.2019.

Крім того, відповідачем подано акт опису майна від 15.11.2021 №14311614/1/13-05-423.

Акт опису надіслано ПАТ ДАЗ 22.11.2021 та отримано платником, про що свідчить поштовий чек від 22.11.2021 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5120602452607, які також були подані до суду.

Отже твердження позивача про неотримання рішення №402306-53 від 07.08.2019р. та акта №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 спростовуються наданими відповідачем доказами.

Крім того, позивач самостійно надав до суду довідку від 30.10.2023 року, в якій зазначив, що службовою перевіркою реєстрації вхідної кореспонденції встановлено, що наданий суду документ: Акт №14311614/1/13-05-423 опису майна від 15.11.2021 р.. АЗ ДАЗ протягом листопада-грудня 2021 р. отримано не було. Натомість встановлено, що 25.11.2021 р. до АТ ДАЗ надійшло поштове відправлення 5120602452607, за яким було отримано копію Рішення № 402306-53 про опис майна у податкову заставу, яке було зареєстроване за вх.№1441 від 25.11.2021 р.

Отже доводи позивача, викладені у заявах та у довідці суперечать один одному.

Також довідкою від 30.10.2023 року позивач підтвердив отримання 25.11.2021 р. Рішення № 402306-53 про опис майна у податкову заставу.

Твердження позивача, зазначених у довідці, що службовою перевіркою реєстрації вхідної кореспонденції встановлено, що наданий документ: Акт №14311614/1/13-05-423 опису майна від 15.11.2021 р. АЗ ДАЗ протягом листопада-грудня 2021 р. отримано не було, судом відхиляються, оскільки спростовані наданими доказами.

Щодо доводів позивача, викладених у поясненнях від 02.11.2023р. про не надсилання відповідачем в електронному кабінеті акта опису майна в податкову заставу та порушення ст.42 ПК України щодо не забезпечення організації листування з позивачем щодо надсилання останньому документів, складених податковим органом в односторонньому порядку у його відношенні та без його участі.

Відповідно до положень п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент отримання позивачем Рішення № 402306-53) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абз. 2 п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Доказів звернення позивача до податкового органу із заявою про бажання отримувати документи через електронний кабінет до суду не надано.

При цьому відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Отже, з урахуванням всіх встановлених обставин та досліджених доказів судом встановлено, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав щонайменше з 25.11.2021 року, однак з даною позовною заявою звернувся до суду 05.09.2023 року.

Крім того, згідно відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 15.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614) в податкову заставу згідно з актом опису майна №14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з Державного реєстру речових прав на рухоме майно. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів рухомого майна записи про обтяження податковою заставою майна Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод (код 14311614). що внесені згідно з актом опису майна№14311614\1\13-05-423 від 15.11.2021 року.

Справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/20557/23 та передано на розгляд судді Дєєву М.В.

Ухвалою суду від 17.08.2023 року у справі №160/20557/23 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод залишено без руху зокрема з приводу пропуску ним строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 29.08.2023 року у справі №160/20557/23 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод про поновлення пропущеного строку звернення до суду було відмовлено.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод було повернуто позивачеві.

Позивач вищевказану ухвалу не оскаржував, а знову звернувся до суду з даною позовною заявою.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Щодо посилання Верховного Суду у постанові від 21.08.2024 року у цій справі на те, що отримавши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою залишив позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України. Тобто, при розгляді клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суду першої інстанції необхідно було залишити указану заяву без руху для зазначення інших причин поважності пропущеного строку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду станом на день постановлення ухвали від 22.11.2023 року до суду не надходило, в матеріалах справи було відсутнє.

Постановлюючи ухвалу від 22.11.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, Дніпропетровський окружний адміністративний суд досліджував докази, які були подані представником відповідача разом із відзивом, одержаним судом 16.10.2023 року вх.№87522/23.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, ч. ч. 13, 14, 15 ст. 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до провадження справу №160/22624/23.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський агрегатний завод до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії після відкриття провадження, залишити без руху.

Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса