Ухвала

від 22.08.2024 по справі 145/1417/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 145/1417/24

Провадження № 1-кп/145/168/2024

"22" серпня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024020080000036, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.08.2024 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні на 20.08.2024.

Проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 22.08.2024 у зв`язку з неявкою обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 під час роз`яснення йому права на захист заявив клопотання про залучення захисника у зв`язку з неможливістю його залучити самостійно. Ухвалою Тиврівського районного суду вінницької області від 22.08.2024 доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_6 за призначенням та в судовому засіданні оголошено перерву.

Після прибуття в судове засідання адвоката ОСОБА_5 , який діє на підставі доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 22.08.2024 № 004-020003111, судове засідання продовжено.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимогиКПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає та просив суд викликати у судове засідання потерпілих, обвинуваченого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечив щодо призначення судового розгляду обвинувального акту.

Потерпіла ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила суд проводити підготовче судове засідання та подальші судові засідання без її участі. Щодо призначення справи до судового розгляду не заперечує. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_6 не має.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 не заперечували проти призначення судового розгляду обвинувального акта.

Заслухавши думку учасників судового провадження, заяви, які надійшли до суду, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Тиврівському районному суду Вінницької області, у підготовчому судовому засіданні не встановлено підстав для прийняття будь-якого з рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, Обвинувальний акт складено відповідно до вимогст. 291 КПК України, а тому можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно дост. 31 КПК України, кримінальне провадження слід здійснювати суддею одноособово.

З метою підготовки до судового розгляду суд вважає за доцільне визначити дату і місце проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 316 КПК України. В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, представника потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотань від учасників судового провадження про здійснення виклику певних осіб для допиту, витребування певних речей чи документів у ході підготовчого судового засідання не надходило.

Водночас, до суду надійшла позовна заява повного товариства Ломбард 9999 Сіренко Ю.С. і Компанія до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовну заяву подано представником позивача адвокатом ОСОБА_9 .

Прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечили проти долучення до матеріалів справи цивільного позову, захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечили щодо прийняття судом цивільного позову, оскільки вони його не отримували.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши цивільний позов суд дійшов наступного.

Частиною другою ст. 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 61 КПК Україницивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Положеннями ч. 5 ст.ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, судом встановлено, що форма і зміст поданої позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідає вимогам, встановленим до позову, який пред`являється у порядку цивільного судочинства, а тому слід визнати повне товариства Ломбард 9999 Сіренко Ю.С. і Компанія цивільним позивачем в даному кримінальному провадженні.

Також до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_9 про вступ у справу як представника цивільного позивача ПТ Ломбард 9999 Сіренко Ю.С. і Компанія, повноваження якого підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги від 15.05.2024.

Враховуючи викладене, суд вирішив прийняти до розгляду заявлений цивільний позов, копію якого вручити обвинуваченому та надати можливість йому надіслати до суду відзив на цивільний позов..

Крім цього,в судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, щопідставою застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ним умисних тяжких злочинів, а також наявність ризиків, які на даний час не зменшились та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме:

- переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки ОСОБА_6 усвідомлює, що у разі визнання його винним судом, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі до 8 років;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_6 , незважаючи на те, що засуджений 26.09.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, маючи не зняту і непогашену судимість, висновків для себе не зробив, повторно вчинив чотири нові умисні корисливі злочини проти власності.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не перешкоджатиме йому здійснити дії, передбачені п. 1. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків. Вважаючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів просив клопотання задоволити та продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Судом з`ясовано думки інших учасників судового провадження з приводу заявленого прокурором клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки в нього хвора мати, або зменшити розмір застави, яка є непомірною для нього.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, з урахуванням розміру заявленого цивільного позову просив зменшити обвинуваченому розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно також містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинувального акта ОСОБА_6 18.06.2024 повідомлено про підозру та 31.07.2024 пред`явлено обвинувачення у вчиненні 4 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 у нічний період часу з 08.02.2024 по 13.02.2024 (точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено) розуміючи, що Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи біля колодязної кабельної каналізації АДРЕСА_1 , переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації № 304, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту перерізав ножицями по металу кабель телефонного зв`язку марки "ТПП 300х2х0,4". Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , покинувши приміщення колодязя кабельної каналізації № 304, підійшовши до колодязя кабельної каналізації № 306, що розташований по вул Маліновського в смт. Сутиски, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації № 306, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту перерізав ножицями по металу інший кінець даного кабелю, таким чином незаконно демонтував кабель телефонного зв`язку марки "ТПП 300х2х0,4", довжиною 190 м, ринковою вартістю 127,70 грн за 1 м, а всього на загальну суму 24263 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальний збиток на суму 24263 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 у нічний період часу з 13.02.2024 по 15.02.2024 (точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено) розуміючи, що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи біля колодязної кабельної каналізації, що розташована по вул. Перемоги в смт Сутиски, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту незаконно перерізав ножицями по металу кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8". Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , покинувши приміщення вищевказаного колодязя кабельної каналізації та підійшовши до іншого колодязя кабельної каналізації, що розташований по АДРЕСА_2 , де переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні даного колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту, перерізав ножицями по металу інший кінець даного кабелю, таким чином незаконно демонтував кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8", ринковою вартістю 14,59 грн за 1 м, а всього на загальну суму 1021,30 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальний збиток на суму 1021,30 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому,що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

08.04.2024 близько 10:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік гаражного приміщення по АДРЕСА_3 , який знаходиться у володінні ОСОБА_7 , вирішив таємно незаконно заволодіти чужим майном із даного гаражного приміщення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 діючи таємно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, за допомогою ключа відчинив вхідні двері гаражного приміщення та проник до нього, в якому на підлозі помітив та викрав належний потерпілій ОСОБА_8 зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", з комплектуючими, у кейсі, бувшими у використанні, ринковою вартістю 2164,80 грн. У подальшому ОСОБА_6 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_7 матеріального збитку на вищевказану суму.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому, що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочину проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна у період часу з 20.04.2024 по 23.04.2024 (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_10 , у житловій квартирі, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , побачив у тумбочці належні ОСОБА_7 вироби із кольорового металу, а саме: обручку виготовлену із золота 5850, вагою 3,14 г, розміром 17,5; обручку виготовлену із золота 5850, вагою 4.15 г, розміром 22; кольє іменне «Victoria» зі вставками, виготовлене із золота 5850, вагою 7,30 (7.10) г, в цей час у нього виник злочинний умисел на вчинення їх крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, таємно, умисно, впевнившись, що за його діями не спостерігають, вчинив крадіжку належних ОСОБА_7 виробів із кольорового металу, а саме: обручки виготовленої із золота 5850, вагою 3,14 г, розміром 17,5, ринковою вартістю 9568,12 грн; обручки виготовленої із золота 5850, вагою 4.15 г, розміром 22, ринковою вартістю 12645,77 грн; кольє іменного «Victoria» зі вставками, виготовленого із золота 5850, вагою 7,30 (7.10) г, ринковою вартістю 23688,54 грн, що знаходились у тумбочці в вищевказаного квартирного будинку. Після чого, ОСОБА_6 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, обернувши його на свою користь, завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку, на загальну суму 45902,43 грн.

В обгрунтування клопотання прокурором зазначено, що обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 13.02.2024, протоколом допиту допиту свідка ОСОБА_4 від 15.02.2024, протоколом огляду місця події від 23.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколами предявлення для впізнання від 23.02.2024 за участі свідка ОСОБА_11 , протоколом огляду місця події від 30.04.2024, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події 01.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом предявлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_12 від 08.04.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 червня 2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28.08.2024 (справа № 145/354/24, провадження № 1-кс/145/254/2024) та визначено розмір застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок .

Згідно вимогст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою в зв`язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні 4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкихзлочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватисьвід суду, вчиняти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

При цьому суд враховує вимогист. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризикам та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

ВССУ у своєму листі № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК(абз.5 п.18).

На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання у разі доведення вини за скоєний злочин, особу обвинуваченого, репутацію та соціальні зв`язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від суду, оскільки йому може загрожувати покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі терміном до 8 років; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 будучи засудженим 26.09.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3ст. 185 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений згідност. 75 КК Україниз іспитовим строком терміном 3 роки, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, обвинувачується у вчиненні чотирьох нових умисних корисливих злочинів, повторно, що свідчить про недоцільність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконаннята не перестали існувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним, і саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 частини 5 ст. 182 КПК України застава визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, головним критерієм для визначення розміру застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у п. 25 рішення у справі «Істоміна проти України» Суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, характер та розмір завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, суд вважає за доцільне зменшити раніше визначений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.06.2024 розмір застави,та визначитиновий розмірзастави врозмірі 50(п`ятдесят)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,оскільки самецей розмірзастави,у разіїї внесення,на переконаннясуду,з урахуваннямобставин кримінальнихпрвопорушень,майнового ісімейного стануобвинуваченого,а такожвстановлених судомризиків,передбачених ст.177КПК України,достатньою мірюгарантуватиме виконання обвинуваченимпокладених нанього обов`язків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 31, 177, 183,184, 197, 199, 314-316,331, 369,370,372 КПК України,ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод»суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Завершити підготовку справи до судового розгляду.

Призначити судовий розгляд Тиврівським районним судом Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області, яке відбудеться30 серпня 2024 року о 10 год. 00 хв.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, представника потерпілого, представника цивільного позивача, свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Визнатиповне товариство Ломбард 9999 ОСОБА_13 і Компанія (ЄДРПОУ 37210383) цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Залучити доучасті урозгляді кримінальногопровадження представникацивільного позивачаПТ Ломбард 9999 Сіренко Ю.С. і Компанія адвоката ОСОБА_9 ( НОМЕР_1 .

Визнати ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 цивільним відповідачем у кримінальному провадженні № 12024020080000036 від 14.02.2024.

Копію позовної заяви ПТ Ломбард 9999 Сіренко Ю.С. і Компанія вручити відповідачу ОСОБА_6 , надавши, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строк для подачі відзиву на цивільний позов не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходуу виді тримання під вартоюзадовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , раніше застосованийухвалою слідчогосудді Тиврівськогорайонного судуВінницької областівід 28.06.2024запобіжний західу видітримання підвартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 22 серпня 2024 року по 20 жовтня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 50(п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 151400(стоп`ятдесятодна тисячачотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1)прибувати до прокурора, суду із встановленою ними періодичністю;

2)не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 20 жовтня 2024 року.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 22серпня 2024року по 20жовтня 2024року включно.

Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення, а особою,яка тримаєтьсяпід вартою,з моментувручення копіїухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1