Ухвала

від 18.10.2024 по справі 145/1417/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер 145/1417/24 Провадження номер 1-кп/145/168/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке 14.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024020080000036, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою,розлученого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з необхідністю зміни обвинувачення.

Також, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, щопідставою застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ним умисних тяжких злочинів, а також наявність ризиків, які на даний час не зменшились та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме:

- переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, оскільки ОСОБА_6 усвідомлює, що у разі визнання його винним судом, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі до 8 років;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_6 , незважаючи на те, що засуджений 26.09.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, маючи не зняту і непогашену судимість, висновків для себе не зробив, повторно вчинив чотири нові умисні корисливі злочини проти власності.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не перешкоджатиме йому здійснити дії, передбачені п. 1. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків. Вважаючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів просив клопотання задоволити та продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Судом з`ясовано думки інших учасників судового провадження з приводу заявленого прокурором клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, оскільки він хворіє та йому потрібне операційне втручання, або зменшити розмір застави, яка є непомірною для нього.

Захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Свою позицію обґрунтувала тим, що прокурором не доведено, що ОСОБА_6 ухилявся від органів досудового розслідування та перешкоджав розслідуванню кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно також містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинувального акта ОСОБА_6 18.06.2024 повідомлено про підозру та 31.07.2024 пред`явлено обвинувачення у вчиненні 4 епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 у нічний період часу з 08.02.2024 по 13.02.2024 (точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено) розуміючи, що Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи біля колодязної кабельної каналізації АДРЕСА_2 , переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації № 304, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту перерізав ножицями по металу кабель телефонного зв`язку марки "ТПП 300х2х0,4". Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , покинувши приміщення колодязя кабельної каналізації № 304, підійшовши до колодязя кабельної каналізації № 306, що розташований по вул Маліновського в смт. Сутиски, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації № 306, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту перерізав ножицями по металу інший кінець даного кабелю, таким чином незаконно демонтував кабель телефонного зв`язку марки "ТПП 300х2х0,4", довжиною 190 м, ринковою вартістю 127,70 грн за 1 м, а всього на загальну суму 24263 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальний збиток на суму 24263 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 у нічний період часу з 13.02.2024 по 15.02.2024 (точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено) розуміючи, що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи біля колодязної кабельної каналізації, що розташована по вул. Перемоги в смт Сутиски, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту незаконно перерізав ножицями по металу кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8". Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , покинувши приміщення вищевказаного колодязя кабельної каналізації та підійшовши до іншого колодязя кабельної каналізації, що розташований по АДРЕСА_3 , де переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні даного колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту, перерізав ножицями по металу інший кінець даного кабелю, таким чином незаконно демонтував кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8", ринковою вартістю 14,59 грн за 1 м, а всього на загальну суму 1021,30 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальний збиток на суму 1021,30 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому,що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

08.04.2024 близько 10:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік гаражного приміщення по АДРЕСА_4 , який знаходиться у володінні ОСОБА_7 , вирішив таємно незаконно заволодіти чужим майном із даного гаражного приміщення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 діючи таємно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, за допомогою ключа відчинив вхідні двері гаражного приміщення та проник до нього, в якому на підлозі помітив та викрав належний потерпілій ОСОБА_8 зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", з комплектуючими, у кейсі, бувшими у використанні, ринковою вартістю 2164,80 грн. У подальшому ОСОБА_6 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_7 матеріального збитку на вищевказану суму.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому, що Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувалась, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочину проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна у період часу з 20.04.2024 по 23.04.2024 (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_8 , у житловій квартирі, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5 , побачив у тумбочці належні ОСОБА_7 вироби із кольорового металу, а саме: обручку виготовлену із золота 5850, вагою 3,14 г, розміром 17,5; обручку виготовлену із золота 5850, вагою 4.15 г, розміром 22; кольє іменне «Victoria» зі вставками, виготовлене із золота 5850, вагою 7,30 (7.10) г, в цей час у нього виник злочинний умисел на вчинення їх крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, таємно, умисно, впевнившись, що за його діями не спостерігають, вчинив крадіжку належних ОСОБА_7 виробів із кольорового металу, а саме: обручки виготовленої із золота 5850, вагою 3,14 г, розміром 17,5, ринковою вартістю 9568,12 грн; обручки виготовленої із золота 5850, вагою 4.15 г, розміром 22, ринковою вартістю 12645,77 грн; кольє іменного «Victoria» зі вставками, виготовленого із золота 5850, вагою 7,30 (7.10) г, ринковою вартістю 23688,54 грн, що знаходились у тумбочці в вищевказаного квартирного будинку. Після чого, ОСОБА_6 з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, обернувши його на свою користь, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку, на загальну суму 45902,43 грн.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 13.02.2024, протоколом допиту допиту свідка ОСОБА_4 від 15.02.2024, протоколом огляду місця події від 23.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколами пред`явлення для впізнання від 23.02.2024 за участі свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 30.04.2024, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події 01.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_10 від 08.04.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 червня 2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28.08.2024 (справа № 145/354/24, провадження № 1-кс/145/254/2024) та визначено розмір застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2024 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20.10.2024 та визначено заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.

Згідно вимогст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою в зв`язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкихзлочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватисьвід суду, вчиняти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

При цьому суд враховує вимогист. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризикам та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

ВССУ у своєму листі № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК(абз.5 п.18).

На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання у разі доведення вини за скоєний злочин, особу обвинуваченого, репутацію та соціальні зв`язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від суду, оскільки йому може загрожувати покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі терміном до 8 років; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 будучи засудженим 26.09.2022 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3ст. 185 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений згідност. 75 КК Україниз іспитовим строком терміном 3 роки, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, обвинувачується у вчиненні чотирьох нових умисних корисливих злочинів, повторно, незважаючи на наявність ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 про звільнення засудженого від призначеного покарання у зв`язку із усуненням караності діяння, яка є нереабілітуючою підставою звільнення від покарання, що свідчить про недоцільність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання та не перестали існувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним, і саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 частини 5 ст. 182 КПК України застава визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, головним критерієм для визначення розміру застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у п. 25 рішення у справі «Істоміна проти України» Суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, характер та розмір завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, суд вважає за доцільне залишити раніше визначений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2024 розмір застави у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави, у разі її внесення, на переконання суду, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового і сімейного стану обвинуваченого, а також встановлених судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 31, 177, 183,184, 197, 199, 314-316,331, 369,370,372 КПК України,ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод»суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше застосованийухвалою слідчогосудді Тиврівськогорайонного судуВінницької областівід 28.06.2024запобіжний західу видітримання підвартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з18жовтня 2024року по 16 грудня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 50(п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 151400(стоп`ятдесятодна тисячачотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1)прибувати до прокурора, суду із встановленою ними періодичністю;

2)не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 16 грудня 2024 року.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 18жовтня 2024року по 16грудня 2024року включно.

Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Судове засідання відкласти на 10:00 год. 15 листопада 2024 року.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення, а особою,яка тримаєтьсяпід вартою,з моментувручення копіїухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1