Ухвала

від 18.10.2024 по справі 145/1417/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/1417/24

Провадження №1-кп/145/168/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке 14.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024020080000036, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, розлученого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотанняпро закриттякримінального провадженняза епізодами від 13.02.2024-15.02.2024 щодо крадіжки кабелю телефонногозв`язкумарки "ОКТБг-М(2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8" на суму 1021,30грн та за епізодом від 08.04.2024 щодо вчинення крадіжки зварювального апарату торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", з комплектуючими, у кейсі, бувшими у використанні, ринковою вартістю 2164,80 грн., у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.

Крім цього, просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 понесенні процесуальні витрати за вказаними епізодами та вирішити долю речових доказів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора та просиликримінальне провадження за ч. 4ст. 185 КК Україниза епізодами від 13.02.2024 - 15.02.2024 та від 08.04.2024 закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Щодо стягнення процесуальних витрат не заперечували.

Судом роз`яснено обвинуваченому та його захиснику, що закриття кримінального провадження за вказаною підставою є закриттям кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, і сторона захисту має право на продовження судового розгляду на загальних підставах.

Обвинувачений та його захисник зазначили, що їм їм зрозумілі їх права та вони наполягають на закритті кримінального провадження.

Представник потерпілої особи ПАТ Укртелеком ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріаликримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_6 , серед інших епізодів протиправної діяльності, обвинувачується в тому, що він, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_6 у нічний період часу з 13.02.2024 по 15.02.2024 (точної дати та години досудовим розслідуванням не встановлено) розуміючи, щоУказом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"та Законом України про затвердженняУказу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи біля колодязної кабельної каналізації, що розташована по вул. Перемоги в смт. Сутиски, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. Продовжуючи свій злочинний умисел на таємне заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту незаконно перерізав ножицями по металу кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8". Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , покинувши приміщення вищевказаного колодязя кабельної каналізації та підійшовши до іншого колодязя кабельної каналізації, що розташований по АДРЕСА_2 , де переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту зсунув металеву кришку люку з колодязя та незаконного проник до нього. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні даного колодязя кабельної каналізації, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту, перерізав ножицями по металу інший кінець даного кабелю, таким чином незаконно демонтував кабель телефонного зв`язку марки "ОКТБг-М (2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8", ринковою вартістю 14,59 грн за 1 м, а всього на загальну суму 1021,30 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальний збиток на суму 1021,30 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним у тому, щоУказом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"та Законом України про затвердженняУказу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.09.2022, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

08.04.2024 близько 10:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік гаражного приміщення по АДРЕСА_3 , який знаходиться у володінні ОСОБА_7 , вирішив таємно незаконно заволодіти чужим майном із даного гаражного приміщення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 діючи таємно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, за допомогою ключа відчинив вхідні двері гаражного приміщення та проник до нього, в якому на підлозі помітив та викрав належний потерпілій ОСОБА_7 зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", з комплектуючими, у кейсі, бувшими у використанні, ринковою вартістю 2164,80 грн. У подальшому ОСОБА_6 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_7 матеріального збитку на вищевказану суму.

Вирішуючи подане прокурором клопотання суд виходить з такого.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістомч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно доч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набув чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.

У цьому контексті суд вважає Закон №3886-ІХ таким, що вносить зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028 грн.

Отже, розмір неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації кримінальних правопорушень у 2024 році складає 1514 грн (50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня 2024 року, у розмірі 3028 грн).

За змістом вищезазначених норм, зміни до законодавства, внесені Законом №3886-IX, призвели до часткової декриміналізації діянь, зокрема передбачених ст. 185 КК України, оскільки скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння внаслідок правопорушення меншої матеріальної шкоди у вигляді вартості викраденого майна, ніж встановлено верхньою межею диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП в розмірі 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме: в 2024 році - 3028 грн.

Таким чином, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення, з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило у 2024 році 605 грн. 60 коп., збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3028 грн. у 2024 році, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.

Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 серед іншого інкримінується:

- за епізодом від 13.02.2024-15.02.2024 вчинення повторно в умовах воєнного стану крадіжки кабелю телефонногозв`язкумарки "ОКТБг-М(2,7)П-8Е1-0.40Ф3.5/0.30Н19-8" на суму 1021,30грн та такі дії кваліфікувались зач. 4 ст.185 КК України;

- за епізодом від 08.04.2024 вчинення повторно в умовах воєнного стану крадіжки зварювального апаратуторгової марки"Dnipro-M»",моделі "SAB-260DPB",з комплектуючими,у кейсі,бувшими увикористанні,ринковою вартістю2164,80грн. та такі дії кваліфікувались зач. 4 ст.185 КК України.

Вартість викраденого майна у кожному з цих епізодів протиправної діяльності не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян у розмірі 3028 грн відповідно до Закону України Про державний бюджет на 2024 рік.

Положенняп. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК Українипередбачають, що кримінальне провадженнязакривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогамич. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриттякримінального провадження з підстави, передбаченоїп. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.Суд закриваєкримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 надав згоду на закриттякримінального провадження за вказаними епізодами з підстави, передбаченоїп. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку.Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просивзакрити провадження за вказаними епізодами.

Позицію обвинуваченого підтримала його захисник-адвокат ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене,а також релевантну щодо обставин кримінального провадження практику Верховного Суду (правові висновки, викладені у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.08.2024 у справі №567/507/23 та Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21), суд дійшов висновку, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, та ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні діянь, караність яких законом усунена, то зазначені обставини є, у даному випадку, підставою для закриття кримінального провадження за вказаними епізодами на підставіп. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.05.2024 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", у кейсі чорного із комплектуючими частинами: маскою чорного кольору, 2 кабелями із клемами, 5 магнітами, 1 щіткою і 1 ременем. Зазначені речові докази відповідно квитанції передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області. Інших процесуальних рішень щодо арешту майна не виносилось.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.

Долю речових доказів по вказаних епізодахсуд вирішує відповідно до положеньст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, судом на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, з`ясовано вартість проведених експертиз за вказаними епізодами протиправної діяльності. Так, відповідно до актів здачі - приймання висновку експерта: від 15.05.2024 № 1674/24-21 вартість експертизи складає 1135,92 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 підлягає закриттю закриттю на підставі п.4-1ч.1ст.284КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 01.02.2024 у справі № 930/497/23, відповідно до якого, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплатипроцесуальних витрат.

Судом враховано також висновок Великої Палати Верховного Суду упостанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

Враховуючи викладене судові витрати, понесені за вказаними епізодами на залучення експертів, на суму 1135,92 грн слід стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов за епізодами діянь, караність яких усунена законом, не заявлявся.

Керуючись ст.284,286,350,372, 479-2КПК України, ст.3,5КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження №12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом від 13.02.2024-15.02.2024закритина підставіп. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Кримінальне провадження №12024020080000036 від 14.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом від 08.04.2024закритина підставіп. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять пять) грн 92 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 02.05.2024, на зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", у кейсі чорного із комплектуючими частинами: маскою чорного кольору, 2 кабелями із клемами, 5 магнітами, 1 щіткою і 1 ременем, - скасувати.

Речові докази по справі:

- зварювальний апарат торгової марки "Dnipro-M»", моделі "SAB-260DPB", у кейсі чорного із комплектуючими частинами: маскою чорного кольору, 2 кабелями із клемами, 5 магнітами, 1 щіткою і 1 ременем. - повернути потерпілій ОСОБА_7 .

Судовий розгляд щодо інших епізодів протиправної діяльності ОСОБА_6 продовжити.

Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.

Копію ухвали, після набрання нею чинності, направити до відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя:ОСОБА_1