Ухвала

від 23.08.2024 по справі 1-103/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 1-103/11

н/п 1-в/953/272/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

лікаря-психіатра ОСОБА_4 ,

особи стосовно якої розглядається заява ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства ХОР «ОПНД №3» ОСОБА_4 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заява мотивована тим, що відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру в психіатричному стаціонарі із суворим наглядом, відповідно до постанови Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.01.2011 року за вчинення суспільно- небезпечного діяння. З 08.06.2011 року по 25.01.2017 року знаходилась на лікуванні в ДЗ «УПЛСН МОЗ України». З 26.01.2017 по 22.03.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР ОКПЛ спостерігався тривало стабільний стан. З 23.03.2022 по 04.08.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР ЛОКПЛ. Продовжено примусові заходи медичного характеру ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.02.2022 року. У зв`язку з військовим станом ОСОБА_5 була переведена в КНП ЛОР ЛОКПЛ 23.03.2022 року як внутрішньо переміщена особа де перебуває на примусовому лікуванні. На протязі всього періоду лікування стан пацієнтки характеризується вираженими формальними розладами мислення у вигляді непослідовності, паралогічності, емоційно вольовим здібностям. Час у відділенні проводить безцільно. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.08.2022 року було продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізіціх до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2023 року було продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайну. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2023 року змінено застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2024 року по справі 953/1112/24, продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової допомоги строком на шість місяців. Після виписки, 29.11.2023 року ОСОБА_5 звернулась до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР за підтримуючою терапією та для застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусової амбулаторної психіатричної допомоги. За минулий період ОСОБА_5 щомісяця оглядалась лікарем психіатром, регулярно отримувала підтримуючу терапію. 19.08.2024 року ОСОБА_5 представлена на огляд лікарсько консультативної комісії КНП ХОР «ОПНД №3» для вирішення питання щодо припинення або продовження строку застосування АПДД. На момент огляду скарг не пред`являє. Враховуючи стан психічного здоров`я ОСОБА_5 ЛКК КНП ХОР «ОПНД №3» надала висновок №09 від 19.08.2024 відповідно до якого «на даний час застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги не потребує та може продовжити спостереження та лікування на загальних засадах». Таким чином пацієнт не потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді АППД. На даний час ОСОБА_5 за своїм психічним станом суспільної небезпеки не представляє, доступна мовному контакту, охоче відповідає на запитання, зовні впорядкована, привітна, доброзичлива. Обманів сприйняття не виявляє. Мислення в звичайному темпі, з поодинокими зісквзуваннями. Маячних ідей не висловлює, фон настрою рівний. Емоційна адекватна ситуації, трохи збіднена. Інтелект та пам`ять не порушені. Будує реальні плани на майбутнє. Формально критична до захворювання та скоєного правопорушення. Має позитивну установку на відвідування диспансеру та отримання підтримуючої терапії.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_4 підтримала викладені обставини та вимоги заяви.

Прокурор в судовому засідання просив принити застосування примусових заходів медичного характеру.

Особа стосовно якої розглядається заява ОСОБА_5 , захисник адвокат ОСОБА_6 підтримали заяву, та просили її задовольнити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, щопримусові заходи медичного характеру застосовані відносно ОСОБА_5 постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.01.2011 року в зв`язку із скоєнням нею суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.08.2023 року, змінено ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру з госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги примусового порядку .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.08.2023, продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 (шість) місяців.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2024, продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 (шість) місяців.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої засовуються примусові заходи медичного характеру № 09 від 19.08.2024 КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер №3» стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вбачається, що комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії, параноїдної фори з безперервним перебігу, вираженим емоційно-вольовим дефектом, стан ремісії С. В результаті лікування, яке проводилось, психічний стан пацієнта залишався стабільним, сформувалось критичне ставлення до скоєного правопорушення та хвороби, позитивна установка на відвідування диспансеру та отримання підтримуючої терапії, у зв`язку з чим на даний час застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги не потребує та може продовжити спостереження та лікування на загальних засадах.

Положеннямист.19 Закону України «Про психіатричну допомогу»визначено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до ч. 1ст. 95 КК Україниприпинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно ч. 1, 2ст. 514 КПК Україниприпинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

При вирішенні питання щодо припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги судом враховуються висновки, викладені у п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування»: як випливає зі статей94,95 КК, примусові заході медичного характеру скасовуються (припиняються) в порядку, передбаченомуКПК України, у зв`язку з одужанням особи чи зміною її психічного стану на такий, що не становить очевидної небезпеки для неї або інших осіб. Тобто, за наявності визначених законом медичних критеріїв припинення примусових заходів медичного характеру є безальтернативним.

За вказаних обставин, враховуючи стабільність психічного стану ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. 95 КК України,ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 512-514 КПК України, суд,

постановив:

Заяву задовольнити.

Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1