Постанова

від 21.08.2024 по справі 725/7821/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/7821/24

Номер провадження 3/725/2547/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Піхало Н.В., розглянувши адміністративну справу, яка надiйшла вiд Чернівецької митниці Держмитслужби, про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi громадянина Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) директор компанії АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил №0696/40800/24, 14.07.2024 року о 10 год. 34 хв. в зону митного контролю МАПП «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в`їхав вантажний автомобіль марки ДАФ державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ НОМЕР_2 під керуванням водія фірми перевізника ПП «СВ ТРАНС» громадянина України ОСОБА_3 паспорт № НОМЕР_3 ).

Згідно поданих водієм до митного контролю товаросупровідних документів, а саме: CMR № 0548 від 24.06.2024; Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року, вказаним транспортним засобом переміщується товар «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг, нетто 21000 кг. Відправник товарів компанія: TOO «ExportGrain CKO» ( АДРЕСА_2 ), продавець товару фірма - EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (INCILI PINAR MAH.NISANTASI SK.TEKEREKOGLU IS MERKEZI NO:2 1С КАРІ NO:lll SEHITKAMIL/GAZIANTEP /ТУРЕЧЧИНА), отримувач - TOB «ПЕРЛИНА СТЕПУ» (код 36895730, 57243, Миколаївська обл., с. Капустине, вул. Кіровоградська, будинок 1). Вартість товарів відповідно до поданого Invoice № 21-1 від 19.06.2024 - 4200,00 USD, країна походження товарів - Казахстан. Умови поставки FCA - Казахстан.

Також, з метою ввезення даних товарів на митну територію України, в програмно-інформаційних комплексах митного органу наявна інформація щодо подання попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ № UA500000/2024/926264 від 11.07.2024 року. Відповідно до графи №44 даної митної декларації, постачання товарів здійснюється на виконання контракту №19/06/2024 від 19.06.2024 року.

Під час вивчення товаросупровідних документів встановлено, що в графі №5 CMR № 0548 від 24.06.2024 року «список доданих документів» зазначено реквізити Invoice № 548 від 24.06.2024 року.

При здійсненні митного контролю в кабіні водія автомобіля р.н. НОМЕР_4 / НОМЕР_2 серед документів виявлено Invoice №548 від 24.06.2024 року та митну декларацію форми ТІ LRN: 24ТR0802000334315 від 08.07.2024 року відповідно до яких товар «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг., нетто 21000 кг. слідує від відправника товарів компанії TOO «ExportGrain CKO» ( АДРЕСА_2 ), покупець товару фірма - EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (INCILI PINAR MAH.NISANTASI SK.TEKEREKOGLU IS MERKEZI NO:2 1С КАРІ NO:111 SEHITKAMIL/GAZIANTEP /ТУРЕЧЧИНА), отримувач TOB «ПЕРЛИНА СТЕПУ» (код 36895730, 57243, Миколаївська бл., с. Капустине, вул. Кіровоградська, будинок 1). Вартість товарів відповідно до виявленого Invoice № 548 від 24.06.2024 6930,00 USD., що на 2730 USD більше ніж у Invoice № 21-1 від 19.06.2024. Умови поставки FCA Казахстан.

При вивченні відомостей зазначених в митній декларації форми Т1 LRN: 24ТR0802000334315 від 08.07.2024 року, встановлено, що вона оформлена на підставі Invoice № 548 від 24.06.2024 року та CMR № 0548 від 24.06.2024 року, товари слідують по ній з Казахстану в Україну.

Водій ОСОБА_3 під час опитування пояснив, що документи Invoice № 548 від 24.06.2024 року на суму 6930,00 USD та CMR №0548 від 24.06.2024 року отримав в Казахстані і по даних документах прослідував до України. ОСОБА_4 йому на телефон надіслали Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року та наказали подати його при в`їзді в Україну, а інвойс Invoice № 548 від 24.06.2024 року не показувати. Відомості про здійснення будь яких митних процедур в Туреччині водій не надав.

При цьому, будь які зміни/доповнення в CMR № 0548 від 24.06.2024 року стосовно Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року, перевізником внесено не було.

Вищезазначене стало підставою для застосування форм митного контролю визначених ст.336 МК України, в тому числі, передбачених п.8: «направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу».

Зокрема, 15.07.2024 року митним органом направлено запит №7.2-20/20-01/14/1845 на адресу турецького підприємства «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» з метою підтвердження продажу товару та отримання копій підтверджуючих документів.

16.07.2024 року від вказаного підприємства отримана офіційна відповідь (вх. № 172/14/20), згідно якої підприємство «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» укладало контракт 19/06/2024 від 19.06.2024 та на виконання якого продало товар «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг, нетто 21000 кг., українській компанії ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» згідно Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року. До відповіді додана копія Invoice № 21-1 від 19.06.2024 року, згідно якого вартість товару складає 4200 USD. Контракт 19/06/2024 від 19.06.2024 року, Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року підписані директором ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Отже, турецьке підприємство «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» продає та відправляє товар українському підприємству ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» згідно Invoice № 21-2 від 19.06.2024 року за ціною 4200 USD, на 5 днів раніше ніж куплений у казахстанської компанії TOO «Export Grainско».

Так, згідно ч.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із змінами і доповненнями,внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 8 судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

За результатами огляду товару, який знаходиться в т/з р.н. CB4848ВІ/ НОМЕР_2 , встановлено невідповідність кількості вантажних місць, а саме загальна кількість вантажних місць (мішків) становить 450, що на 17 вантажне місце (мішок) менше ніж заявлено в ТСД, крім того наявні пошкодження 17 мішків. Також встановлено наявність маркування на мішках, а саме 45kg +/- 10%.

Таким, чином, митний орган вважає, що директор фірми EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI, громадянин Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів «насіння сафлору» кількістю 450 мішків, вагою брутто 20320 кг, нетто 20250 кг., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів (Invoice № 21-2 від 19.06.2024), або таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ваги та вартості товарів й відповідно такі дiї громадянина Туреччини ОСОБА_1 митним органом квалiфiковано за ч.1 ст. 483 МК України.

21.08.2024 року від адвоката Хамиги Ю.Я. через канцелярію суду надійшло письмове клопотання, в якому вказав, що в діях громадянина Туреччини ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченогоч.1 ст. 483 Митного кодексу Українита просив провадження в справі закрити. При цьому, зазначав, що згідно протоколу про порушення митних правил наявна інформація щодо подання попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ №UA500000/2024/926264 від 11.07.2024 року, ОСОБА_5 не був ні одержувачем, ні декларантом згідно з цією декларацією (графи 8 та 14), а тому вважає, що громадянином ОСОБА_6 декларування товарів не здійснювалось, як і не здійснювалось ним переміщення товарів через митний кордон України та інших дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України. Крім того, зазначав, що до матеріалів справи не долучено доказів скерування протоколу про порушення митних правил з відповідним перекладом ОСОБА_7 , та особі не роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 498 МК України та не повідомлено про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Також, просив суд, врахувати, щодо тверджень митниці щодо заявлення невірної ваги насіння взагалі є неправдивим, оскільки EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT'GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT ОСОБА_8 продає сафлор в тонах, а не в мішках, а тому виробником на етикетках позначено вагу мішка - «45 кг. +/- 10%», оскільки казахський виробник фізично не може зробити рівну вагу в кожному мішку насипом, однак митниця не здійснювала зважування всієї машини, а просто порахувала мішки та перемножила на 45 кг. На підставі вищевикладеного, просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд, дослідивши письмові пояснення адвоката, письмові докази по справі, вважає, що дану справу слід повернути для проведення додаткової перевірки, виходячи з наступного.

Так, за змістом п. 1 ч. 1ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються зокрема протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів.

Отже, протокол про порушення митних правил є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, являє собою відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення та має відповідати вимогамст. 494 МК України.

Крім цього,ст.257 МК Українивстановлює, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митний кодекс Україниу ч. 1 п.8 ст. 4 визначає, що декларантце особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частина 1 п.37ст.4 МК Українизазначає, що перевізникце особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов`язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією. України.

Отже, законодавець визначає виключне коло суб`єктів, які переміщають товар через митний кордон України, і для цих цілей надають митному органу, необхідні документи про товар, і коло цих суб`єктів - декларант, уповноважена ним особа або перевізник.

Так, згідно протоколу про порушення митних правил в ПІК митного органу наявна інформація щодо подання попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ №UA500000/2024/926264 від 11.07.2024 року, де ОСОБА_5 не був ні одержувачем, ні декларантом згідно декларації (графи 8 та 14).

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що громадянином ОСОБА_6 здійснювалось декларування товарів, та переміщення ним товарів через митний кордон України та інші дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи наведене, митним органом не надано доказів того, що будь-яку із зазначених дій, які охоплюються поняттям «декларування», здійснював ОСОБА_6 .

Крім того, частиною першоюст. 483 МК Українипередбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості.

При цьому, сама по собі наявність у особи повноважень керівника підприємства, без вчинення дій, які зазначені у диспозиції ч.1ст. 483 МК України не вказує на наявність у особи складу даного адміністративного правопорушення, навіть у випадку, коли такі дії були вчинені іншими особами. Можливість керівника підприємства уповноважити іншу особу на проведення декларування вбачається із положень ст. 265 МК України.

Крімтого,санкцією ч.1ст.483МК України визначеновідповідальність за вчиненнявідповідного правопорушення у виглядінакладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Разом з тим, надаючи оцінку наявному в матеріалах справи висновку №142000-3301-0434 від 30.07.2024 року щодо визначення ринкової вартості предметів ПМП, слід звернути увагу на наступне.

Так, згідно рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду.

Матеріали справи не містять доказів, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому, висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі, оскільки ні експертом, ні митним органом не було встановлено точної кількості товару, зокрема не було проведено його зважування й відповідно при визначенні його загальної вартості даний факт не був врахований, а вартість товару була визначена некоректно та без урахування його загальної кількості.

Крім того, відповідно до положеньст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1ст. 52 МК Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі № 200/6156/20-а дійшов висновку, що право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначену правову позицію висловлено також Верховним Судом в постановах від 28.05.2019 у справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 року у справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16.

Таким чином, вартість предметів ПМП слід встановити поза розумним сумнівом в рамках даної справи з огляду на санкцію ч. 1ст. 483 МК України, яка передбачає окрім конфіскації також накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Наведені вище недоліки не можуть бути усунені в судовому засіданні, оскільки потребують збирання додаткових доказів, натомість обов`язок збирання доказів покладається на орган, уповноважений складати протокол про ПМП, а згідно з практикою ЄСПЛ за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.

Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, щовідповідно допрецедентної практики при оцінці доказівсудкерується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих,чітких і взаємоузгоджених.

Отже, наведені вище обставинивикликають сумнівищодо належностівказаних доказівяк таких,щомістять інформацію, що має значення для справи, яка може бути оцінена за критерієм «поза розумним сумнівом».

Крім того, як убачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил всупереч вимогам ч. ч. 7, 8ст. 494 МК Українине вручений під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та у ньому відсутній запис, який підписується посадовою особою органів доходів і зборів, яка склала протокол та свідками, якщо вони є, про відмову особи від одержання примірника протоколу. Лише у разі відмови особи від одержання примірника протоколу, зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за повідомленою нею або наявною в митниці адресою.

Матеріали справи не містять фактичних даних, які б підтверджували, що поштою, протокол про порушення митних правил був направлений гр. Туреччини ОСОБА_7 й відповідно особі не роз`яснено його права та обов`язки, передбаченіст. 498 МК Українита не повідомлено про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Таким чином, дану справу доцільно повернути для додаткової перевірки з метою усунення вказаних неточностей та суперечностей, у тому числі й в частині визначення точної кількості та вартості товару, ураховуючи факт невідповідності фактичної кількості ввезених та задекларованих мішків та відсутності належних даних щодо його загальної ваги.

На підставі вище викладеного та керуючись вимогами ст.ст.481,486-498,527 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК Українигромадянки Туреччини ОСОБА_1 повернути Чернівецькій митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки.

Надати Чернівецькій митниці Держмитслужби 30-ти денний термін для усунення зазначених недоліків.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало