Ухвала

від 22.08.2024 по справі 906/63/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" серпня 2024 р. Справа № 906/63/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.05.2024

(ухвалене о 13:04 год. у м. Житомирі, повний текст складено 05.07.2024)

у справі № 906/63/24 (суддя Машевська О.П.)

за позовом виконувача обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області

до відповідачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

2) ОСОБА_1

про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки, скасування реєстрації права оренди

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області рішенням від 20.05.2024 у справі № 906/63/24 позов задовольнив частково. Відмовив у позові до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області №6-592/14-15-СГ від 13.02.2015 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області №6-4537/14-17-СГ від 17.07.2017 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" відмовити. Відмовив у позові до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі №1/57-18-ДО від 11.01.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1820885200:03:000:7039. Постановив ОСОБА_1 повернути Райгородоцькій сільській раді Бердичівського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1820885200:03:000:7039, площею 21,3242 га. Скасував державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1820885200:03:000:7039, номер запису 246708880, дата, час державної реєстрації -30.01.2018 о 11:31:30, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) , індексний номер: 39504284 від 05.02.2018 о 09:36:45. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури 2 684 грн судового збору. Стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Житомирської обласної прокуратури 2 684 грн судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 20.05.2024 у справі №906/63/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.05.2024 у справі № 906/63/24 залишив без руху. Зобов`язав скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 6 441 грн 60 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", докази надсилання копій апеляційної скарги виконувачу обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури та ОСОБА_1 , з яких буде вбачатися перелік надісланих документів. Роз`яснив скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як убачається із довідки про доставку електронного листа, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 була доставлена в електронний кабінет скаржника 08.08.2024 о 02:29 год., а тому вважається врученою 08.08.2024.

Таким чином, визначений строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 19.08.2024 (з урахуванням вихідних днів).

При цьому, 16.08.2024 скаржником подане клопотання, у якому скаржник повідомляє про виконання вимог ухвали суду в частині надсилання копій апеляційної скарги виконувачу обов`язків керівника Бердичівської окружної прокуратури та ОСОБА_1 та надає відповідні докази.

Крім того, скаржник зазначає, що на сьогоднішній день існують обставини, які унеможливлюють виконати вимоги ухвали, в частині сплати судового збору, у встановлені строки.

Вказує, що наказом Міністерства Фінансів України №333 від 12.03.2012 затверджено інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету.

Повідомляє, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області платежі щодо сплати судового збору проводяться за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки" і на сьогоднішній день відсутня можливість здійснити оплату судового збору у зв`язку з недостатньою кількістю коштів на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, та безпосередньо з виписки по рахункам Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області станом на 16.08.2024 вбачається, що за кодом економічної класифікації видатків "2800" в графі "Вихідний залишок" на рахунку наявні кошти в сумі 1 563 грн 47 коп., що є недостатнім аби сплатити судовий збір.

Просить визнати причини щодо несплати судового збору поважними та продовжити строк для усунення недоліків.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Однак, скаржник не надає доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір буде сплачено.

Тому, суд дійшов висновку, що причини наведені скаржником не є поважними, а клопотання про продовження строку не підлягає задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, котрі викладені у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Однак, в цьому випадку скаржником не порушувалось питання щодо про відстрочення сплати судового збору чи про звільнення від сплати судового збору.

Судовою колегією встановлено, що станом на 22.08.2024 скаржником не виконані вимоги суду, вказані в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 906/63/24 про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо особа не усунула недоліки поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою.

Згідно частин 6, 7 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла висновку, що скаржником не усунуті виявлені недоліки протягом встановленого судом строку, а саме - не подано доказів сплати судового збору у розмірі у розмірі 6 441 грн 60 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", що є підставою для повернення скарги.

За таких обставин апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 242, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.05.2024 у справі № 906/63/24 Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.