Постанова

від 22.08.2024 по справі 922/5377/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Харків Справа №922/5377/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

учасники провадження у справі не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№1513Х від 17.06.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23 (м. Харків, суддя Жиляєв Є.М., повний текст ухвали складено 13.06.2024)

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківська міська рада, м. Харків,

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 427476,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , м. Харків, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», в якому просить суд визнати рішення про створення ОСББ «Драгоманова 6Г» нелегітимним; визнати незаконною діяльність даного ОСББ та зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном по квартирі АДРЕСА_1 , шляхом проведення ремонтних робіт з ліквідації руйнування, спричиненого влученням російського снаряда у будинок. Просить суд стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 41 860 грн. Також просить суд скасувати вимоги відповідача щодо сплати позивачкою зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку у сумі 5 757, 66 грн та відмовити відповідачу у праві подальшого надання позивачці вимог щодо сплати коштів на утримання будинку по квартирі АДРЕСА_1 , починаючи із 01 січня 2024 року до виконання ним взятого на себе зобов`язання по утриманню будинку згідно норм чинного законодавства та усунення перешкод у користуванні позивачкою майном - квартирою АДРЕСА_1 . Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму упущеної вигоди у розмірі 385616,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську міську раду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (вх.№6756), про зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №922/5377/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 справу №922/5377/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про зобов`язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 провадження у справі №922/5377/23 за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про зобов`язання вчинити певні дії, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрито.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, матеріали справи №922/5377/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Харківської міської ради, про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 427476, 00 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 у справі №922/5377/23 заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід по справі №922/5377/23 задоволено, справу №922/5377/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для розгляду справи №922/5377/23 призначено суддю ОСОБА_3 , про що заступником керівника апарату суду складено та підписано Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 прийнято справу №922/5377/23 до свого провадження, призначено справу №922/5377/23 до розгляду на стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2024 о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк у п`ять днів для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 13.06.2024 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська міська рада, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 385616,00 грн залишено без розгляду.

ОСОБА_1 з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу суду по справі №922/5377/23 про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника; здійснювати розгляд справи №922/5377/23 без особистої присутності позивача, про стан та результати розгляду справи інформувати засобами електронного кабінету суду або на електронну адресу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що розгляд справи вже двічі здійснено судами згідно наданих позивачем документів. Після самовідводу судді Аюпової Р.М. у справі зміст позовних вимог, ціна позову не змінювалися. Скаржник вказує, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, позивачем знову подана заява про усунення недоліків, проте позовну заяву залишено без розгляду з підстав не усунення недоліків. На думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі суд не зазначив які саме недоліки він вважає не усунутими, оскільки таких взагалі не існувало. ОСОБА_1 вказує, що висновки суду є суперечливими, оскільки в самій ухвалі зазначено про ціну позову поряд із зазначенням відсутності ціни як недоліку позовної заяви, що свідчить про не ознайомлення судді із усіма матеріалами справи.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.06.2024 для розгляду справи №922/5377/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№1513Х від 17.06.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5377/23.

25.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5377/23 (вх.№8545).

Від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8910 від 04.07.2024), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні вимог апелянта (позивача по справі) у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» зазначає, що викладаючи позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, позивач не зазначала підстав своїх вимог. Також заява не містить прохальної частини, тобто відповідачеві взагалі не зрозуміло, в чому полягає вимога, що саме він повинен зробити. На думку ОСББ позовна заява не містить змісту позовних вимог та правових підстав позову.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (вх.№8948 від 05.07.2024), в якій позивач просить відмовити в задоволенні відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/5377/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2024 у справі №922/5377/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Драгоманова 6Г про усунення перешкоди у користуванні майном та стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди та зобов`язання вчинити певні дії - у повному обсязі; здійснювати розгляд справи без особистої присутності апелянта.

Від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№9297 від 15.07.2024), в якій апелянт просить прискорити розгляд справи №922/5377/23 шляхом здійснення розгляду справи по суті апеляційної скарги та винесення судового рішення по даній справі.

Також від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№9591 від 22.07.2024), в якому просить повернути відзив на апеляційну скаргу відповідачу з метою запобігання зловживанню процесуальними правами, спонукання до не добросовісного виконання процесуальних прав, та застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 у зв`язку із відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №922/5377/23 визначено наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1513Х від 17.06.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23 до розгляду на « 22» серпня 2024 р. о 10:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9711 від 23.07.2024), в якому просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №922/5377/23 та розглянути його; відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №922/5377/23 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23.

Щодо клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України врегульовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 учасникам справи встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Вказаний строк є таким, що встановлений судом та відповідає встановленому законом строку.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана ухвала доставлена до електронного кабінету Харківської міської ради в системі «Електронний Суд» 25.06.2024 о 00:25 год.

Відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку представником Харківської міської ради подано до суду через систему «Електронний Суд» 23.07.2024.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву у справі, міська рада посилається на негативні наслідки внаслідок військової агресії рф, зокрема, руйнація будівлі Харківської міської ради внаслідок обстрілу; дистанційну форму роботи, що значно уповільнює реєстрацію вхідної кореспонденції та її направлення виконавцю; постійні сигнали повітряної тривоги; значне зменшення чисельності працівників. Вказані обставини, на думку третьої особи є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення Харківської міської ради, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного виконання представниками Харківської міської ради процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 13 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено у тому числі змагальність сторін, яка по суті виключається, якщо під час розгляду справи представлена позиція лише однієї сторони (учасника справи).

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст. 129 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Тому рішення суду будь-якої інстанції не може ґрунтуватися на доводах однієї сторони без вивчення та належної оцінки правової позиції іншої сторони.

Крім того, судова колегія оцінює як загальновідомі умови здійснення діяльності усіма суб`єктами в м. Харкові, де внаслідок постійних обстрілів з боку військових формувань держави-агресора дотримання звичайних процедур (у тому числі вчасне складання та подання процесуальних документів) є істотно утрудненим з огляду на спричинені обстрілами пошкодження інфраструктури, тривалі відключення електроенергії та зв`язку. З урахуванням наведеного суд задовольняє клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада повністю погоджується із доводами та висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу третьої особи (вх.№9749 від 24.07.2024), в якій позивач просить відмовити у задоволенні вимог Харківської міської ради по відзиву на апеляційну скаргу від 23.07.2024 по справі 922/5377/23 у повному обсязі.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі (вх.№9795 від 25.07.2024).

Від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№10104 від 01.08.2024), в якій також просить врахувати аргументи відзиву на апеляційну скаргу при розгляді справи.

Від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення (вх.№10228 від 05.08.2024), в яких позивач просить врахувати їх при розгляді справи.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 22.08.2024 учасники провадження у справі не з`явились. Копія ухвали про призначення справи до розгляду доставлена учасникам справи в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, з огляду на клопотання позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, та зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх.№9591 від 22.07.2024) про притягнення відповідача до відповідальності за зловживання процесуальними правами, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників і перешкоджанням діяльності суду із справедливого та своєчасного розгляду і вирішення господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція «зловживання правом» передбачає насамперед активні дії учасників судового процесу та їх представників, що проявляються у здійсненні процесуальних дій або поданні процесуальних документів.

Частиною 3 ст. 43 ГПК України визначено: якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що відповідачем надано відзив на позовну заяву та відзив на апеляційну скаргу, які є повністю ідентичні за змістом. На думку скаржника, з огляду на вказані дії, відповідачем фактично був унеможливлений розгляд судом першої інстанції даної справи по суті у розумний строк. ОСОБА_1 розцінює такі дії відповідача як зловживання процесуальними правами, а саме правом на оскарження вимог позовної заяви, оскільки вони суперечать засадам судочинства, зокрема, унеможливлюють своєчасне вирішення спору судом. На підставі викладеного апелянт просить повернути черговий відзив на апеляційну скаргу відповідачу з метою запобігання зловживанню процесуальними правами, та спонукання до недобросовісного виконання процесуальних прав, та застосувати захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Суд вказує, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є відзив на позовну заяву (відзив). Частиною 1 статті 263 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав відзиви у суді першої та апеляційної інстанції, що є його безумовним процесуальним правом. При цьому, зі змісту наданих відзивів ОСББ не вбачається, що вони абсолютно аналогічні, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала про залишення позову без розгляду, в той час як відзив на позовну заяву стосувався суті позовних вимог. Зазначення фактичних обставин справи та своїх доводів у поданих до різних інстанцій процесуальних документах у жодному випадку не може вважатися зловживанням процесуальними правами та не призводить до затягування справи. З огляду на що доводи апелянта в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Інших обґрунтувань клопотання про застосування заходів процесуального примусу не містить.

Крім цього, суд зазначає, що вирішення питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами та застосування до особи заходів процесуального примусу відноситься до виключної компетенції судів, а не учасників справи.

Отже, оскільки судом не виявлено вчинення дій (бездіяльності), які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами, відтак, відсутні і підстави для застосування заходів процесуального примусу.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У такій формі у цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати позовні вимоги та надати належні та допустимі докази на підтвердження викладеного.

А суд, у свою чергу, надати відповідну правову оцінку викладеним вимогам і доводам позовної заяви та наданим позивачем доказам, а також доводам і наданим відповідачем доказам, за їх наявності, і з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а також кожному доказу окремо і у їх сукупності, прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі.

Главою 2 Господарського процесуального кодексу України врегульовані процесуальні питання щодо відкриття провадження у справі, пред`явлення позову, вимоги до його оформлення, залишення позовної заяви без руху, її повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, після постановлення господарським судом Харківської області ухвали від 21.05.2024 про прийняття справи до свого провадження і призначення підготовчого засідання, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у пунктах 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою від 04.06.2024 позовну заяву залишив без руху.

В обґрунтування наявності підстав для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі суд вказав наступне:

- позовна заява не містить зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються;

- позовна заява не містить зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також змісту позовних вимог до відповідача;

- позовна заява не містить зазначення правових підстав позову;

- позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Суд визначив, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має у встановлений судом строк подати позовну заяву (в уточненій редакції) приведену у відповідність процесуальних вимог пунктів 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 ГПК України, із зазначенням у позовній заяві: ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, в порядку п.3 ч. 3 ст. 162 ГПК України; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зміст позовних вимог до відповідача, в порядку п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України; правові підстави позову, в порядку п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, в порядку п. 9 ч. 3 ста. 162 ГПК України.

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Колегія суддів зауважує, що залишення позовної заяви без руху можливе не виключно на стадії до відкриття провадження у справі, але й після цього. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч.11 ст.176 ГПК України).

Тобто, законодавством передбачено процесуальний інститут залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі №904/7769/21.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до вказаної ухвали від 26.12.2023 стало недотримання позивачем вимог, зокрема, статті 162 ГПК України. Суд визначив ОСОБА_1 наступний спосіб усунення недоліків, шляхом надання до суду:

1) обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

2) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

3) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

4) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; а також інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Із аналізу підстав для залишення позовної заяви без руху, викладених в ухвалі від 26.12.2023, вбачається, що останні частково співпадають із недоліками, зазначеними Господарським судом Харківської області в ухвалі від 04.06.2024 про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі. Зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; правові підстави позову; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При цьому, на виконання первісної ухвали про залишення без руху від 26.12.2023, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що ціна позову становить 433233,66 грн та складається із:

1) із суми моральної шкоди в розмірі 41860,00 грн з обґрунтуванням наявності такої шкоди;

2) із суми нарахованих відповідачем зобов`язань зі сплати платежів за послуги 5757, 66 грн з помісячним розрахунком;

3) із суми упущеної вигоди в розмірі 385616,00 грн, яка складається із розміру витрат на придбання майна у вигляді квартири з обґрунтуванням підстав наявності у позивача права власності на нерухоме майно.

Також у заяві про усунення недоліків позивач вказує про незаконність рішення про створення ОСББ «Драгоманова 6Г», просить усунути допущені порушення в процесі створення та діяльності ОСББ, зобов`язати відповідача зробити перерахунок плати на утримання будинку за період з жовтня 2021р по грудень 2023р, усунити перешкоди у користуванні майном шляхом ліквідації пошкоджень у будинку внаслідок російської агресії.

Розглянувши матеріали заяви, наданої позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, та ухвалою від 29.01.2024 відкрив провадження у справі.

В подальшому, позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№3280), в якій просив суд визнати недійсними збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , від 15.08.2021, скасувати вимоги відповідача щодо сплати позивачкою зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку у сумі 5 757, 66 грн та відмовити відповідачу у праві подальшого надання позивачці вимог щодо сплати коштів на утримання будинку по квартирі АДРЕСА_1 , починаючи із 01 січня 2024 року до виконання ним взятого на себе зобов`язання по утриманню будинку згідно норм чинного законодавства та усунення перешкод у користуванні позивачкою майном - квартирою АДРЕСА_1 . Також позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь суму упущеної вигоди у розмірі 385 616, 00 грн.

Водночас, розглянувши вказану заяву, місцевий господарський суд зазначив, що подана позивачкою заява за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову, прийняв її до розгляду та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Потім з огляду на подання зустрічного позову, передачу справу за підсудністю спочатку до Господарського суду міста Києва, а потім знову до Господарського суду Харківської області, самовідвід судді, для розгляду даної справи визначено новий склад суду та постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі від 04.06.2024, про яку судом вказано вище.

Разом з цим, як вбачається із вищезазначеного аналізу етапів розгляду даної справи, фактично підставою для залишення позовної заяви без руху 04.06.2024 стали підстави, які частково співпадають із тими, що зазначені в ухвалі від 26.12.2023, та які усунуто позивачем, за результатом чого відкрито провадження у справі.

При цьому, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі від 04.06.2024 позивачем, з дотриманням процесуального строку, також надано заяву про усунення недоліків.

Як вбачається зі змісту заяви про усунення недоліків на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, позивач зазначає, що нею вже було подано до суду процесуальні документи у справі, які оцінені судом та за результатом чого здійснювався розгляд справи. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що зміст та обґрунтування позовних вимог після передачі справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області нею не змінювалися та викладені у поданих раніше документах, та які остання повторно додала до заяви про усунення недоліків від 10.06.2024. Крім того, позивач вказує, що ціна позову становить 433233,66 грн та зазначає про відсутність у неї будь-яких судових витрат, які потрібно відшкодовувати за результатами розгляду справи.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищезазначену заяву про усунення недоліків вказав, що остання не може вважатися усуненням недоліків позовної заяви, яку ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, ухвалою про залишення позову без руху від 04.06.2024 судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 ГПК України, для чого судом було чітко визначено позивачеві спосіб, порядок та строк для усунення недоліків. Тобто, на думку суду, позивач мав подати позовну заяву (в уточненій редакції) приведену у відповідність процесуальних вимог пунктів 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач, шляхом подання заяви (вх.№15141 від 11.06.2024), недоліки позовної заяви не усунув, оскільки на вимогу суду позивачем не надано позовну заяву (в уточненій редакції) приведену у відповідність процесуальних вимог пунктів 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 ГПК України, та оскаржуваною ухвалою від 13.06.2024 повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія не погоджується із вищевикладеним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 11 статті 176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.

Разом із тим відповідно до частин 12 і 13 статті 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами проведення підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

У пункті 8 частини 1 статті 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже, наведені положення процесуального законодавства пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 (позовна заява), 164 (документи, що додаються до позовної заяви), 172 (надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів), 173 (об`єднання і роз`єднання позовів) ГПК України.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі №904/7769/21.

Таким чином, як вже заначено судом вище, з огляду на викладені норми, у суду першої інстанції є повноваження на залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо обставини недодержання вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України встановлено саме після відкриття провадження.

При цьому, з урахуванням вищезазначених обставин справи, колегія суддів вказує, що фактично, на момент винесення оскаржуваної ухвали, у поданій до суду заяві про усунення недоліків на виконання ухвали від 26.12.2023, позивачем вже було усунуто недоліки, повторно визначені ухвалою від 04.06.2024.

Разом з цим, суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини та залишив позов без розгляду.

Крім того, як вказано вище, позивач в заяві про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 04.06.2024 надала свої пояснення щодо виконання вимог ст.162 ГПК України та повторно вказала, зокрема ціну позову, зазначила про відсутність судових витрат. Водночас, суд без належної правової оцінки зазначених позивачем у заяві відомостей та обставин, спрямованих на усунення недоліків, в оскаржуваній ухвалі обмежився посиланням на те, що подана заява (вх.№15141) не може вважатися усуненням недоліків оскільки на вимогу суду позивачем не надано позовну заяву (в уточненій редакції) приведену у відповідність процесуальних вимог пунктів 3, 4, 5, 9 частини 3 статті 162 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність.

У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд. Звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист в обраний позивачем спосіб.

Судова колегія також враховує, що чинним законодавством не передбачено форми розрахунки суми позову, а тому позивач виконав його на власний розсуд. Суд не позбавлений права і можливості надати йому відповідну правову оцінку на підставі, у тому числі, і тих доказів, які надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог.

З`ясування питання щодо обрання позивачем належного та/або ефективного способу захисту здійснюється при розгляді заявлених позовних вимог по суті та не може бути підставою для залишення позову (всіх заявлених позивачем вимог) без розгляду за встановлених фактичних обставин справи.

Крім цього, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).

Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи, суд може залишити позов без розгляду.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності заяв, скарг на рішення тощо. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).

Апеляційний суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France», заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у даному випадку позивач ще у грудні 2023 року звернувся до суду за захистом свого порушеного права, і, відповідно, має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом.

Колегія суддів вважає, що суд підійшов до вирішення питання відповідності позовної заяви встановленим вимогам формально, без урахування конкретних обставин справи і оцінки доводів.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про залишення без розгляду позову винесена з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права. Таким чином, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 129 Конституції України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, ухвала Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23 підлягає скасуванню, а справа, з урахуванням положень ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, підлягає переданню на розгляд суду першої інстанції.

Суд констатує, що прохальна частина апеляційної скарги містить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог скаржника. Водночас, за змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд суду першої інстанції. З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимоги про скасування оскаржуваної ухвали. Відповідно вимога про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог скаржника не підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 09.11.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №3891-IX).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, п.6, ч.1 ст.275, п.п.1,4 ст. 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23 скасувати.

Справу №922/5377/23 передати на розгляд Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.08.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук