Рішення

від 12.11.2024 по справі 922/5377/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ХарківСправа № 922/5377/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» (61026, м. Харків, вул. Драгоманова, 6-Г) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 385616,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , м. Харків, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», в якому просить суд визнати рішення про створення ОСББ «Драгоманова 6Г» нелегітимним; визнати незаконною діяльність даного ОСББ та зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном по квартирі АДРЕСА_2 , шляхом проведення ремонтних робіт з ліквідації руйнування, спричиненого влученням російського снаряда у будинок. Просить суд стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 41 860 грн. Також просить суд скасувати вимоги відповідача щодо сплати позивачкою зобов`язання щодо сплати внесків на утримання будинку у сумі 5 757, 66 грн та відмовити відповідачу у праві подальшого надання позивачці вимог щодо сплати коштів на утримання будинку по квартирі АДРЕСА_2 , починаючи із 01 січня 2024 року до виконання ним взятого на себе зобов`язання по утриманню будинку згідно норм чинного законодавства та усунення перешкод у користуванні позивачкою майном - квартирою АДРЕСА_2 . Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму упущеної вигоди у розмірі 385616,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську міську раду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (вх.№6756), про зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №922/5377/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 справу №922/5377/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, про усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про зобов`язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 провадження у справі №922/5377/23 за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г» до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про зобов`язання вчинити певні дії, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрито.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, матеріали справи №922/5377/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Харківської міської ради, про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 427476,00 грн. передано за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 у справі №922/5377/23 заяву судді Аюпової Р.М. про самовідвід по справі №922/5377/23 задоволено, справу №922/5377/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для розгляду справи №922/5377/23 призначено суддю Жиляєва Є.М., про що заступником керівника апарату суду складено та підписано Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2024 прийнято справу №922/5377/23 до свого провадження, призначено справу №922/5377/23 до розгляду на стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2024 о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк у п`ять днів для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 13.06.2024 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова 6Г», 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська міська рада, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 385616,00 грн залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/5377/23 скасовано, справу №922/5377/23 постановлено передати на розгляд Господарського суду Харківської області.

11.09.2024 матеріали справи № 922/5377/23 повернулись до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 призначено справу № 922/5377/23 до розгляду на стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2024 о 12:20.

18.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (вх. №23531), мотивована відрядженням уповноваженого представника відповідача.

19.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальним правом (вх. №23681).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 призначено справу № 922/5377/23 у задоволенні заяви відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. №23531 від 18.09.2024) відмовлено, у задоволенні клопотання позивача про визнання зловживання процесуальним правом (вх. №23681 від 19.09.2024) відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2024 об 11:40.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 у справі № 922/5377/24 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2024 до 10:40.

Позивач у судове засідання 12.11.2024 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Разом з тим, позивач в клопотанні про визнання зловживання процесуальним правом (вх. №23681 від 19.09.24) просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач у судове засідання 12.11.2024 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання 12.11.2024 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 22.10.2024 до електронного кабінету третьої особи підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом установлено наступне.

Матеріалами справи установлено, що 15.08.2021 відбулися установчі зборі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 6Г", з порядком денним:

1. Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розгляд та затвердження його назви

2. Затвердження Статуту об`єднання.

3. Вибори Правління та Голови правління Об`єднання.

4. Вибори Ревізійної комісії Об`єднання.

5. Надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів Об`єднання, статуту Об`єднання для державної реєстрації Об`єднання уповноваженій особі.

6. Обрання форми управління Об`єднання.

7. Обрання управляючої компанії.

8. Вирішення питання щодо доцільності обслуговування внутрішньобудинкових мереж КП "Харківводоканал", КП "ХТС", та доцільності використання пожежної сигналізації (за наявності).

9. Інше.

Рішення з вищенаведених питань прийнято та за результатами проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку складено Протокол від 15.08.2021 з таблицею підрахунку голосів (т.с. 1 а.с. 43-45).

Повідомлення щодо проведення зборів було здійснено шляхом надсилання листів Укрпоштою на адресу кожної квартири, було розіслано більше 200 листів, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії протоколу зборів ініціативної групи та перелік поштових відправлень Укрпошти на 213 рекомендованих листів.

Відповідно до Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (т.с. 1 а.с. 18).

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ про реєстрацію ОСББ «Драгоманова 6Г» - вказане ОСББ існує з 15 вересня 2021 року.

Так, із обставин справи слідує, що влітку 2022 року у будинок було влучання військового снаряду, що завдало пошкоджень даху та будівлі, про що складено відповідний Акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 15.08.2022 (т.чс. 1 а.с. 83-85).

Безпосередньо квартира позивача під час влучання не постраждала: двері, вікна, стіни не були зруйновані чи пошкоджені.

Через руйнування даху будинку до квартири позивача на 4 поверсі (будинок 9- поверховий) дісталася вода, що спричинило наслідком пошкодження ремонту в квартирі.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що в порушення чинного законодавства позивача особисто не повідомляли за 10 днів до проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку ні перших установчих та ніяких взагалі зборів (які і не відбувалися у дійсності) ні шляхом вручення повідомлення під мій особистий підпис ініціатором проведення зборів та ні надсиланням рекомендованого листа засобами поштового зв`язку, позивач є особою з інвалідністю з ураженням опорно-рухової здатності та ніяких пропозицій від відповідача або взагалі можливості дистанційної участі у проведенні зборів не надходило від відповідача, та навіть установчі збори щодо створення ОСББ не проводились в дійсності , позивач мешкає в своїй квартирі і як свідчать надані позивачу на електронну адресу керівником відповідача копії протоколу зборів співвласників від 15.08.2021, копії бюлетеня, копії статуту ОСББ та інших документів не надано, та документи надані складені навіть з порушеннями вимог щодо їх складання, тому вони не мають юридичної сили, збори не могли проводитись шляхом безпосередньої участі перелічених учасників у термін -15.08.2021 по 31.08.2021. Також, позивач зазначає про те, що не зазначено про те, що збори проводились дистанційно і статутом це не передбачено, жодного підпису усіх учасників зборів по голосуванню по кожному питанню та й будь-яких інших підписів взагалі немає, бюлетень для підпису згідно закону міг використовуватися лише при відсутності учасника безпосередньо при голосуванні та його дистанційної участі та збори не проводились дистанційно, бюлетень один і теж без будь-яких підписів, обов`язки відповідача у статуті не зазначені ніяким чином , що є порушенням у розумінні права - односторонній правочин яким передбачено обов`язки та відповідальність тільки співвласника та не передбачено обов`язки виконавчих органів щодо надання послуг, що унеможливлює настання відповідальності за ненадання послуг або надання їх невідповідної якості, також у статуті зазначені права відповідача щодо самостійного відключення співвласника від користування послугами електропостачання, централізованого водопостачання та централізованого опалення у разі несплати співвласником послуг на утримання багатоквартирного будинку замість звернення до суду з цього питання, також реєстрація відповідача та постановка на облік здійснена взагалі у Московському районі м.Харкова замість Немишлянського району м.Харкова, де власне і розташований сам будинок.

Так, позивачем у позові вказано про те, що вищевказане порушення виникло при реєстрації з підстави зазначення відповідачем поштового індексу 61026 замість 61175, тому фактично будинок знаходиться у Немишлянському районі, а необхідні збори і платежі і звітність відповідач здійснює не за належністю, а у Московський район де ним здійснено постановку на облік платника внаслідок власної помилки при реєстрації , яку так і не виправлено, хоча про це позивачка повідомляла керівнику відповідача та вносила пропозиції щодо проведення зборів співвласників стосовно виправлення зазначених помилок, проте у проведенні яких позивачу було відмовлено.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить суд визнати рішення про створення ОСББ «Драгоманова 6Г» нелегітимним та визнати незаконною діяльність даного ОСББ.

Крім того, позивачем у позові зазначено про те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 та 26.06.2022 внаслідок російської агресії у будинок влучили снаряди, що спричинило пошкодження у будинку в цілому та у квартирі позивача також, в результаті листування з Харківською міською радою з цього питання на електронну адресу позивача був направлений акт обстеження будинку комісією, який проводився в присутності керівника відповідача та в якому підпис керівника відповідача відсутній та даний керівник і не знав навіть дати влучення російського снаряда у будинок бо у акті зазначено зі слів керівника відповідача це сталося приблизно 17.06.2022, що не відповідає дійсності, оскільки позивачем 26.06.2022 зроблено виклик слідчої групи національної поліції України для обстеження і фіксації пошкодження майна в квартирі внаслідок влучення російського снаряда у будинок, якими складено протокол огляду з детальним переліком пошкодження майна в квартирі і який знаходиться у ВП 2 Немишлянський район ХРУП 2 ГУНП в Харківській області. Надалі, позивачем зазначено про те, що були проведені якісь будівельні роботи з ліквідації пошкодження у будинку внаслідок російської агресії , але пошкодження не усунені та 05.11.2023 позивачем складена заява до вказаного вище підрозділу національної поліції, таким саме чином з детальним поясненням і фіксацією факту скопичення води та стікання її по стелі і стінах, що перешкоджає можливості користуватися позивачем своїм майном у повному обсязі, оскільки на стелі проведено труби опалення та електрична проводка та внаслідок накопичення води та зайвої вологи та стікання її по стінах унеможливлює користування позивачем електричною енергією, унеможливлює проведення ремонту, призводить до появи плісняви, що руйнує стелю, стіни, підлогу, призводить до погіршення стану здоров`я ускладнюючи захворювання суглобів позивача та саме у цей період була надана і послуга із централізованого опалення та змінилися погодні умови шляхом збільшення випадів снігу та дощу.

Враховуючи наведене, позивачем у позові наголошено про те, що обов`язки з утримання будинку у належному технічному стані для можливості повноцінно користуватися майном, яке належить позивачу на праві приватної власності та майном у спільній власності багатоквартирного будинку покладено саме на відповідача, та з ким укладено договори з цього питання позивачу підтвердження не надано, можливості отримання інформації з цього питання теж немає, оскільки керівник відповідача в односторонньому порядку від спілкування відмовився та ніяких дій і заходів щодо досудового врегулювання спору та вирішення цього питання відповідач не вживає навіть після отримання копії позовної заяви до суду.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном по квартирі АДРЕСА_2 , шляхом проведення ремонтних робіт з ліквідації руйнування, спричиненого влученням російського снаряда у будинок.

Також, звертаючись з позовом до суду, останній зазначає, що із суми моральної шкоди завданої відповідачем позивачу шляхом вчинення дій порушуючи чинне законодавство ображаючи честь, гідність та ділову репутацію позивача, неможливості соціальної адаптації із суспільством та неможливості користування майном, яке належить на праві приватної власності позивачу в повному обсязі та вчинення таких дій призвело до ускладнення стану здоров`я позивача, про що позивач посилається на надання статусу особи із інвалідністю 1 групи з ураженням опорно-рухової здатності та повною втратою працездатності згідно довідки МСЕК від 15.11.2023, враховуючи наведене, згідно вимог позивача ціна позову становить 433233,66 грн та складається із:

1) із суми моральної шкоди в розмірі 41860,00 грн з обґрунтуванням наявності такої шкоди;

2) із суми нарахованих відповідачем зобов`язань зі сплати платежів за послуги 5757, 66 грн з помісячним розрахунком;

3) із суми упущеної вигоди в розмірі 385616,00 грн, яка складається із розміру витрат на придбання майна у вигляді квартири з обґрунтуванням підстав наявності у позивача права власності на нерухоме майно.

Щодо суми упущеної вигоди (втраченої користі) в розмірі 385616,00 грн., яка складається із розміру витрат позивача на придбання майна у вигляді квартири АДРЕСА_2 , понесені позивачем витрати призвели до неотримання доходу, що в розумінні права є упущеною вигодою, де винною особою є відповідач, який своїми діями перешкоджає позивачу у праві користування майном, яке знаходиться у приватній власності позивача, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму упущеної вигоди в розмірі 385616,00 грн.

Вимога про стягнення суми нарахованих відповідачем зобов`язань зі сплати платежів за послуги 5757, 66 грн з помісячним розрахунком, мотивована необхідністю скасування відповідачем вимоги до позивача про сплату коштів у сумі 5757,66 грн. та зобов`язати відповідача зробити перерахунок плати на утримання будинку за період з жовтня 2021р по грудень 2023р .

Отже, позивач вказує про незаконність рішення про створення ОСББ «Драгоманова 6Г», просить усунути допущені порушення в процесі створення та діяльності ОСББ, зобов`язати відповідача зробити перерахунок плати на утримання будинку за період з жовтня 2021р по грудень 2023р, усунути перешкоди у користуванні майном шляхом ліквідації пошкоджень у будинку внаслідок російської агресії та стягнути з відповідача на користь позивача 433233,66 грн та складається із: із суми моральної шкоди в розмірі 41860,00 грн з обґрунтуванням наявності такої шкоди; із суми нарахованих відповідачем зобов`язань зі сплати платежів за послуги 5757, 66 грн з помісячним розрахунком; із суми упущеної вигоди в розмірі 385616,00 грн, яка складається із розміру витрат на придбання майна у вигляді квартири з обґрунтуванням підстав наявності у позивача права власності на нерухоме майно.

Відповідач проти позову заперечив повністю, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що 15.08.2021 відбулися установчі зборі ОСББ «Драгоманова 6Г», які повністю були проведені відповідно до норм закону та про проведення зборів були повідомлені всі власники квартир. Повідомлення було зроблено шляхом надсилання листів Укрпоштою на адресу кожної квартири, було розіслано більше 200 листів.

Так, відповідачем наголошено про те, що Протокол зборів ініціативної групи та перелік поштових відправлень Укрпошти на 213 рекомендованих листів додаються до відзиву. Після проведення голосування було оголошено результати, надано всі документи реєстратору та зареєстровано ОСББ «Драгоманова 6Г» відповідно до закону. ОСББ почало свою роботу відповідно до закону, воно дбає про будинок, займається обслуговуванням та підтримкою справного функціонування внутрішньо будинкових систем та мереж, в тому числі у дуже важкий воєнний час. Позивач вимагає відповідача зробити перерахунок коштів на утримання будинку, мотивуючи це якимись перешкоджаннями, хоча не заявляє, в чому саме ці перешкоджання полягають. Відповідно до виписки з ЄДРПОУ про реєстрацію ОСББ «Драгоманова 6Г» - вказане ОСББ існує з 15.09.2021. За час функціонування ОСББ позивач жодного разу не сплатила внески на утримання будинку та заборгованість позивача, згідно довідки, наданої відповідачем складає 5969,82 грн. При цьому, відповідачем зазначено у відзиві про те, що ОСББ функціонує та виконує обслуговування будинку навіть у найтяжчі часи воєнного стану та небезпеки. Влітку 2022 року у будинок було влучання військового снаряду, що завдало пошкоджень даху та будівлі. Безпосередньо квартира позивача під час влучання не постраждала: двері, вікна, стіни не були зруйновані чи пошкоджені. Через руйнування даху будинку до квартири позивача на 4 поверсі (будинок 9-поверховий) дісталася вода, що спричинило наслідком пошкодження ремонту в квартирі. Відповідач зі свого боку ніяким чином не був винний у потраплянні ворожого снаряду у будинок. Навпаки - ОСББ поклало всі свої сили на те, щоб відновити стан будинку. Через місцеву владу ОСББ здійснені були заходи, щоб будинок було відновлено. У будинку зроблено роботи на 6 мільйонів гривень. Зараз ці роботи на фінальній стадії, проходять перевірку ліфти та робляться кінцеві моменти. Відповідно до порядків, передбачених у державі, щодо звернень за виплатами на пошкоджене житло, чи за іншими видами виплат - за всіма цими видами державної допомоги звертатися має сам власник житла. Отже, на переконання відповідача, ОСББ жодним чином не відповідальне за приватну квартиру позивача, а роботи по будинку були проведені просто колосальні. Відповідачем зазначає про те, що Позивач вимагає надати якийсь контракт чи трудовий договір Голови правління ОСББ Тамакулова І.В., але такого документу не існує. Голова ОСББ здійснює свою діяльність на підставі Статуту, обирається у складі правління установчими чи загальними зборами, а потім правління зі свого складу обирає безпосередньо Голову правління. Жодних контрактів в такій процедурі не передбачено. А всі права та обов`язки Голови правління містяться в Статуті та відповідному законі. Отже, відповідачем у відзиві зазначено про те, що жоден з аргументів чи вимог позивача не містив підстав, які б свідчили про якесь перешкоджання відповідачем у користування майном позивача. Відповідач не має безпосереднього стосунку та доступу до майна позивача, тому жодним чином не перешкоджає їй користуватися її майном, у зв`язку з чим, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки відповідач жодним чином не має стосунку чи вини у душевних стражданнях позивача та відповідач жодними діями не чинив та не чинить жодних перешкод позивачеві. Отже, на переконання відповідача позовні вимоги позивача не доведені та безпідставні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Зазначений Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За приписами частини 4 статті 4 вищевказаного Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 462/2646/17.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 року поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У даному разі, звертаючись з позовом до суду, позивач жодним чином не довів належними та допустимими доказами наявності порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача (в чому вони проявились).

Крім того, позивач не зазначає, яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право останнього, відновлення якого, не буде зачіпати прав інших співмешканців.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2019 року у справі № 686/8227/17 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов`язаних з діяльністю Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об`єднання, вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, зокрема, порушує його права.

Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні Першого сенату КСУ від 05.06.2019 року у справі № 3-391/2018(6048/18) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна", зокрема, в пункті 2.2 мотивувальної частини цього Рішення визначено «Неодмінним елементом принципу верховенства права є юридична визначеність, яка вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини (абзац дев`ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.»

Отже, у світлі судової практики законні сподівання та інтерес позивача, пов`язані із реалізацією прав співвласників будинку на участь в управлінні, використанні та утриманні спільного майна, є охоронюваним об`єктом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі № 910/1255/20.

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Однак, жодних доказів, як обґрунтувань порушенням будь-яких прав позивача, як власника квартири матеріали справи не містять.

Таким чином, заявлені позовні вимог не спрямовані як на відновлення порушених або оспорюваних прав позивача, так і не спрямовані на можливе запобігання порушення прав позивача, оскільки жодних як доказів, так і обґрунтувань означеного, матеріали справи не містять, як і не містять обставин щодо неможливості реалізації позивачем своїх прав, як власником квартири.

У постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 року у справі № 910/6091/19 зазначено, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведено наявності суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, та, оскільки позивач звільнений від оплати судових витрат, тому судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" листопада 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв