Справа № 214/2455/24
2/214/2553/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 серпня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Гончар Г.В.,
представника позивача - адвоката Толстих О.Ю.,
представників відповідача - Калашнікової В.С. , Мірошніченко А.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача КП «Криворізький міська клінічна лікарня № 2» КМР та просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку 02 січня 2023 року на виробництві, суму 852 000,00 грн. без вирахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, посилаючись на перебування матері у трудових відносинах з відповідачем та завдання йому глибоких моральних страждань смертю матері на виробництві. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 з його матір`ю ОСОБА_4 , молодшою медичною сестрою операційною з надання екстреної допомоги операційного блоку, в т.ч. банку крові КП «Криворізька міська лікарня № 2» Криворізької міської ради, стався смертельний нещасний випадок, внаслідок якого настала смерть матері. Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок з молодшою медичною сестрою ОСОБА_4 стався в результаті її падіння з пральної машини, оскільки під час виконання генерального прибирання кімнати брудної білизни ОСОБА_4 не використала швабру з довгою ручкою, однак вказаний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, про що складено акт форми Н-1/П. Смертю матері йому завдано глибоких моральних страждань - він втратив рідну людину. Мати виховувала його з народження. Потрясіння через смерть матері призвели до того, що він перебуває в напруженому психічному стані, йому не вистачає підтримки матері та спілкування з нею. Смерть матері назавжди змінила звичний уклад його життя та призвела до незворотних негативних змін в особистому житті і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Тому виходячи з розрахунку 7 100,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати) * 120 = 852 000,00 грн., просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 19 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 16 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Толстих О.Ю. на вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради Калашнікова В.С., Мірошніченко А.А. , вимоги позову не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов.
В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що КП «Криворізька міська лікарня № 2№ КМР є лікарняним закладом охорони здоров`я, комунальним некомерційним підприємством та надає послуги вторинної/спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам. Засновником підприємства та власником його майна є Криворізька міська територіальна громада в особі Криворізької міської ради. Джерелом фінансування коштів є кошти державного та місцевого бюджету (бюджетні кошти). Актом про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 встановлено вину самої ОСОБА_4 , яка порушила вимоги п. 1.6 Інструкції з охорони праці № 5-25-ОБ «Молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові», затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 № 147, а саме при виконанні робіт не підніматися на висоту вище 1,3 м. (миття вікон, стін та інше) користуватися шваброю з довгою ручкою та тільки справними драбинами. Не користуватися замість драбини випадковими підставками (ящиками, бочками та ін.). Підприємство не вчиняло будь-яких протиправних дій, які б знаходилися у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я, що спричинило смерть та заподіянню моральної шкоди позивачу. У позовній заяві позивач не надає жодних доказів, кі б доводили завдання відповідачем моральної шкоди саме у заявленому розмірі, не зазначає обґрунтованих міркувань, з яких виходив позивач при визначенні цієї суми, не надано медичних документів на підтвердження понесення ним стресових, агресивних чи інших негативних проявів стану його здоров`я. Тому просять відмовити у задоволенні вимог.
У відповіді на відзив стороною позивача зазначено, що відповідач у відзиві на позов вважає допустимим всю відповідальність за настання нещасного випадку перекласти на загиблу, хоча очевидно, що відповідачем не в повній мірі було дотримано вимог з охорони праці. Зазначено, що така позиція сторони відповідача з огляду на продуктивну багаторічну працю ОСОБА_4 , виключно позитивну характеристику та обставини події, які відбувались в приміщенні медичного закладу, тривалий період часу з моменту ушкодження до моменту смерті ОСОБА_4 за який медичні працівники не надали жодної медичної допомоги, є неповажною та лише посилює моральні страждання позивача. Тому з огляду на викладені в позовній заяві обставини та доводи, наполягає на задоволенні вимог.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_4 (а.с. 17 - копія свідоцтва).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 16 - копія свідоцтва).
За життя ОСОБА_4 перебувала в трудових відносинах з Комунальним підприємством «Криворізька міська лікарня № 2» Криворізької міської ради та працювала на посаді молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку в т.ч. банк крові.
02 січня 2023 року о 09-00 годині ОСОБА_4 перебуваючи на робочому місці в КП «Криворізька міська лікарня № 2» Криворізької міської ради, відповідно до генерального плану прибирань по 2 поверху операційного блоку та графіком проведення генеральних прибирань операційного блоку на січень 2023 року, приступила до генерального прибирання у кімнаті для брудної білизни другого поверху операційного блоку. О 09-30 годині ОСОБА_4 зайшовши до кімнати відпочинку молодшого медичного персоналу повідомила, що під час виконання генерального прибирання в кімнаті брудної білизни вона впала з пральної машини і вдарилась правим плечем. ОСОБА_4 запропонували прилягти на диван і принесли їй розчин аміаку, від якого вона відмовилась. О 10-45 годині було запрошено лікаря-ортопеда-травматолога та лікаря-анестезіолога оглянути ОСОБА_4 , після огляду якої лікар-ортопед-травматолог сказав, що скоріш за все там вивих та потрібно зробити рентген, лікар-анестезіолог провів опитування ОСОБА_4 на наявність у неї хронічних захворювань, після чого лікарі пішли до операційної № 2, так як на цей час у них була планова операція. Об 11-00 годині сестра медична операційна зайшовши до кімнати відпочинку молодшого медичного персоналу звернула увагу на блідість ОСОБА_4 та запросила лікаря-анестезіолога. При огляді та з`ясуванні анамнезу захворювання ОСОБА_4 почала втрачати свідомість, після чого її поклали на каталку для перевезення хворих та відвезли до операційної № 3 для проведення моніторингу артеріального тиску, пульсу, сатурації, тощо. Об 11-45 годині ОСОБА_4 було переведено до відділення інтенсивної терапії загального профілю під нагляд лікаря-анестезіолога, після огляду яким було визначено план обстеження та показано в ургентному порядку оперативне лікування. ОСОБА_4 на каталці для перевезення хворих в супроводі медичного персоналу було доставлено в операційну для проведення операції. Відповідно до посмертного епікризу з медичної карти, стан ОСОБА_4 залишався важким, а о 16-45 годині різко погіршився. Лікарями було проведено реанімаційні заходи, однак о 17-15 годині на ЕКГ моніторі - асистолія констатована біологічна смерть ОСОБА_4 .
Згідно з відповіддю завідувача Криворізького районного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 16.02.2023 № 122 про надання витягу з висновку експерта судово-медичної експертизи № 31 від 04.01.2023 трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що смерть її настала від закритої тупої травми живота, яка супроводжувалась ушкодженням селезінки та призвела до розвитку геморагічного шоку.
Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 08 березня 2023 року, що стався 02 січня 2023 року о 09-30 годині в КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради визнано нещасний випадок зі смертельним наслідком з молодшою медичною сестрою операційною операційного блоку у т.ч. банк крові ОСОБА_4 таким, що пов`язаний з виробництвом, про що складається акт за формою Н-1/П та береться на облік підприємством. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування:
- ОСОБА_4 яка порушила вимоги п. 1.6 Інструкції з охорони праці № 5-25-ОБ «Молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові», затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 № 147, а саме при виконанні робіт не підніматися на висоту вище 1,3 м. (миття вікон, стін та інше) користуватися шваброю з довгою ручкою та тільки справними драбинами. Не користуватися замість драбини випадковими підставками (ящиками, бочками та інше);
-ОСОБА_5 сестра господиня операційного блоку, у т.ч. банку крові, яка порушила вимоги п. 2.25 посадової інструкції № 42/22/28-5 сестри господині операційного блоку в т.ч. банку крові, затвердженої генеральним директором від 26.07.2022, а саме обов`язок дбати про особисту безпеку та здоров`я оточуючих співробітників в процесі роботи;
- ОСОБА_6 , сестра медична операційна операційного блоку, у т.ч. банк крові, яка порушила вимоги п. п. 2.4, 2.20 посадової інструкції № 48/22/28-2 сестри медична операційна операційного блоку, у т.ч. банк крові,затвердженої генеральним директором від 26.07.2022, а саме контроль роботи медичного персоналу та контроль дотримання підлеглими правил і норм з охорони праці і пожежної безпеки.
Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008).
Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством.
Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.
Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, від 12 липня 2007 року).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.
У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України.
Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України.
Такого правового висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).
Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд ураховує факт вини роботодавця у нещасному випадку, характер та обсяг страждань позивача з урахуванням їх тривалості й тяжкість, незворотності втрати, пов`язаних зі смертю матері, що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Суд також при ухваленні рішення враховує роз`яснення, викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19), конкретні обставини, внаслідок яких настала смерть матері позивача ОСОБА_3 , ступінь вини відповідача, характер, глибину і тривалість моральних страждань позивача, як близького родича померлої та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі № 592/13643/21 (провадження № 61-11378св22).
При цьому суд зазначає, що порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника не може бути підставою для відмови у задоволенні позову його рідних про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди (постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 174/181/20 (провадження № 61-4648св22), від 18 січня 2023 року у справі № 206/3460/21 (провадження № 61-4321св22), від 16 червня 2023 року у справі № 592/13643/21 (провадження № 61-11378св22).
При визначенні розміру відшкодування суд враховує баланс інтересів сторін та з огляду на обставини цієї справи, й те, що відмова позивачці у виплаті компенсації моральної шкоди, завданої смертю найдорожчої людини, перед інтересами підприємства була б непропорційною (постанова Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі № 592/13643/21 (провадження № 61-11378св22).
При цьому заперечення сторони відповідача, викладені у відзиві на позов, не спростовують висновків суду про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком стався під час перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради, а отже, наявні правові підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу як рідному сину загиблої, з урахуванням глибини та тривалості його моральних страждань, яких він зазнав внаслідок смерті матері.
Стосовно надання актів про не проживання позивача з матір`ю та доводів про те, що він не являється членом сім`ї загиблої, то сімейне законодавство не встановлює чіткий перелік тих, хто відноситься до членів сім`ї особи, однак з аналізу відповідних норм можна дійти висновку, що членами сім`ї можуть бути особи на підставі кровного споріднення та фактичного проживання.
При цьому суд приймає до уваги роз`яснення. надання в статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.
Таким чином ОСОБА_3 як син, хоч і повнолітній, однак на підставі кровного споріднення є членом сім`ї ОСОБА_4 незалежно від місця його проживання.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Так як позивач, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви, то відповідно його слід стягнути з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд,
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері - частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну смертю матері внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача адвокат Толстих Олександр Юрійович, РНОКПП НОМЕР_4 , робоче місце за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 01986397, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, 2.
Представник відповідача Мірошніченко Анна Андріївна , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП суду невідомий, місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник відповідача Калашникова Вероніка Сергіївна , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП суду невідомий, місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 23 серпня 2024 р.
Суддя А.В. Ткаченко
Суд | Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 27.08.2024 |
Номер документу | 121174950 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
Ткаченко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні