Ухвала

від 21.08.2024 по справі 640/1777/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження у справі

21 серпня 2024 року №640/1777/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача та третьої особи-1 Пономаренко К.П., представника відповідача Шокуна О.В., представника третьої особи-2 Лісовської Л.О., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Кабінету Міністрів України про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Відділу освіти Покровської міської ради Донецької області до Кабінету Міністрів України, треті особи: Покровська міська рада Донецької області, Міністерство фінансів України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Відділ освіти Покровської міської ради Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Пештова, 14, код ЄДР: 02142891) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2), треті особи: Покровська міська рада Донецької області Міністерство фінансів України в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення з додатку № 1 розділ у 2019 році субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціального-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами за об`єктами (заходами) розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» позиції щодо надання місту Покровськ субвенції на суму 600000,00 грн., капітальний ремонт дошкільного навчального закладу № 4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а;

- зобов`язати відповідача видати відповідне розпорядження, яким доповнити додаток № 1 розділу у 2019 році субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціального-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами за об`єктами (заходами) розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», зі змінами внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1192-р «Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 500» наступного змісту щодо надання місту Покровськ субвенції на суму 600 000,00 грн., капітальний ремонт дошкільного навчального закладу № 4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2020 відкрито провадження у справі та в рамках підготовчого провадження призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відділу освіти Покровської міської ради Донецької області про проведення підготовчого засідання 26.03.2020 у режимі відеоконференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви Покровської міської ради Донецької області про проведення підготовчого засідання 26.03.2020 у режимі відеоконференції, враховуючи подання відповідного клопотання з пропуском встановленого строку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у складі колегії суддів.

12.06.2020 зареєстровано клопотання відділу освіти від 09.06.2020 № 02/649 про розгляд справи в режимі відеоконференції, відносно якого заявника проінформовано листом головуючого судді від 15.06.2020 про перебування окремих членів колегії суддів у відпустці з 15.06.2020.

30.06.2020 зареєстровано чергове клопотання Покровської міської ради Донецької області щодо проведення відеоконференції, з посиланням на поширення вірусу, або про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2020 відмовлено відділу освіти Покровської міської ради Донецької області та Покровській міській раді Донецької області у задоволенні клопотань про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/1777/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/1777/20, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

До суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, яке обґрунтоване тим, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між відділом освіти Покровської міської ради Донецької області та Кабінетом Міністрів України. Вказав, що позивач звертається з вимогою до Уряду щодо надання йому субвенцій в межах бюджетного процесу. Проте, оскільки Бюджетний кодекс України, як і будь-які інші нормативно-правові акти, не передбачають право головного розпорядника бюджетних коштів на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про надання субвенцій, то позивач - відділ освіти Покровської міської ради Донецької області у цій справі не має права на звернення до суду з метою в судовому порядку оскаржувати рішення щодо відмови від надання субвенцій, вимагати прийняття рішення про надання йому субвенцій.

Позивач проти клопотання відповідача про закриття провадження у даній адміністративній справі заперечував. Вказав, що спірні правовідносини стосуються неможливості виконання позивачем делегованих йому повноважень щодо здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно з Розпорядженням Кабміну від 10.07.2019 № 500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», до якого були внесені зміни оскаржуваним розпорядженням), виконання яких передбачалося за рахунок коштів субвенції.

Відтак, спір у даній справі є спором між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації ними їхньої компетенції у сфері управління, а саме щодо делегованих повноважень, що кореспондує п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Позивач зауважив, що, роботи за об`єктом Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а, були проведені саме у зв`язку з дією Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (у первинній редакції), згідно з Додатком 1 до якого передбачалося здійснення фінансування відповідних видатків на оплату робіт за рахунок коштів субвенції. Відтак, виключивши з переліку об`єктів (заходів), щодо яких передбачалося фінансування за рахунок субвенції, об`єкту (заходу) Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №4 Берізка Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а, згідно з розпорядженням Кабміну від 04.12.2019 № 1192-р, в той час як відповідні роботи були проведені у повному обсязі до прийняття такого розпорядження, відповідачем порушено конституційну гарантію щодо фінансування здійснення органом місцевого самоврядування делегованих державою повноважень, всупереч ч. 3 ст. 143 Конституції України, ч. 1 ст. 85 Бюджетного кодексу України.

Також позивач наголосив на тому, що в даній справі позов поданий структурним підрозділом органу місцевого самоврядування (представляє інтереси територіальної громади, а не держави) до органу державної влади, що не означає позов держави до неї самої (як стверджує відповідач).

Зауважив, що право на звернення до суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень для інших суб`єктів владних повноважень, компетенцію яких порушено відповідним рішенням, гарантовано адміністративним процесуальним законодавством України.

У судовому засіданні 21.08.2024 представник позивача та третьої особи-1 проти задоволення клопотання про закриття провадження у даній адміністративній справі заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав своє клопотання про закриття провадження у даній справі та просив суд його задовольнити.

Представник третьої особи-2 клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі підтримав та просив суд його задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає наступне.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16).

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

Згідно частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, існують особливості предмета і суб`єктного складу публічно-правового спору про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що компетенційний спір виникає між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень.

Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, який вважає, що інший суб`єкт владних повноважень (відповідач) своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Сталою судовою практикою є визначення спірної компетенції між двома суб`єктами владних повноважень (ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.11.2017 у справі №289/568/16-а). Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися зокрема на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.

Однак категорія «реалізація компетенції» визначає, що можуть мати місце не лише спори про її розмежування. Такі спори можуть виникати на підставі прийняття рішення, вчинення дій суб`єктом владних повноважень, які, з позиції іншого суб`єкта владних повноважень, не відповідають закону, виходять за межі компетенції відповідача або прийняті з порушенням встановленої процедури тощо. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 (провадження №11- 1257апп18), спір, у якому особа, яка не є суб`єктом владних повноважень, заявляє вимоги про визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень, не є компетенційним, тому не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства (позивач просив суд визнати відсутність у КП «Харківські теплові мережі» компетенції щодо складання акта обстеження і видачі акта-припису щодо знесення нежитлової будівлі). Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що за змістом положень п. З ч. 2 ст. 17 та п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України, компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень (відповідач) своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 802/833/17-а сформульовано висновок, відповідно до якого, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом.

Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також усунення наслідків дублювання повноважень.

Судом встановлено, спірні правовідносини стосуються неможливості виконання позивачем делегованих йому повноважень щодо здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно з Розпорядженням Кабміну від 10.07.2019 №500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», до якого були внесені зміни оскаржуваним розпорядженням), виконання яких передбачалося за рахунок коштів субвенції.

Відтак, спір у даній справі є спором між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації ними їхньої компетенції у сфері управління, а саме щодо делегованих повноважень, що кореспондує п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Частиною 3 ст. 143 Конституції України передбачено, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Такий же принцип визначений в ст.ст. 61-67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в ст.ст. 7, 48, 82, 83, 85, 91 Бюджетного кодексу України.

Частиною 1 ст. 85 Бюджетного кодексу України передбачено, що держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Тобто, національним законодавством України гарантується здійснення державою фінансування, зокрема у вигляді трансфертів з Державного бюджету України, певних заходів, здійснюваних органом місцевого самоврядування на виконання делегованих державою повноважень.

Вищевказані положення кореспондують нормі ч. 2 ст. 9 Європейської хартії місцевого самоврядування, згідно з якою обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим конституцією або законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що роботи за об`єктом Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу № 4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а, були проведені саме у зв`язку з дією Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (у первинній редакції), згідно з Додатком 1 до якого передбачалося здійснення фінансування відповідних видатків на оплату робіт за рахунок коштів субвенції.

Відтак, виключивши з переліку об`єктів (заходів), щодо яких передбачалося фінансування за рахунок субвенції, об`єкту (заходу) Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу № 4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1192-р (в той час як відповідні роботи були проведені у повному обсязі до прийняття такого розпорядження), позивач вважаючи, що відповідачем порушено конституційну гарантію щодо фінансування здійснення органом місцевого самоврядування делегованих державою повноважень, всупереч ч. 3 ст. 143 Конституції України, ч. 1 ст. 85 Бюджетного кодексу України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вказує відповідач у своєму клопотанні про закриття провадження, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між відділом освіти Покровської міської ради Донецької області та Кабінетом Міністрів України, у зв`язку із цим просить суд закрити провадження у даній адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, із зазначеної норми вбачається, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без вирішення її по суті та винесення рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження в справі вичерпно визначені ст. 238 КАС України і свідчать про те, що процес виник або неправомірно при відсутності в заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, або не може бути продовжений з інших причин, в тому числі і в зв`язку з волевиявленням сторін по розпорядженню своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними у містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Разом з цим, делеговані повноваження повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

В даному випадку йдеться про публічно-правовий спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а саме делегованих повноважень позивача щодо здійснення заходів із соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», до якого були внесені зміни оскаржуваним розпорядженням), виконання яких стало неможливим саме у зв`язку з виключенням з Додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 №500 «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» положення щодо субвенції у розмірі 600 тис грн. на фінансування об`єкту (заходу) Капітальний ремонт дошкільного навчального закладу № 4 «Берізка» Покровської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 141а, згідно з розпорядженням Кабміну від 04.12.2019 №1192-р «Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 500».

Суд наголошує, що позивач є самостійною юридичною особою, структурним підрозділом Покровської міської ради Донецької області, що наділений функціями представництва інтересів відповідної територіальної громади.

Відтак, право на звернення до суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень для інших суб`єктів владних повноважень, компетенцію яких порушено відповідним рішенням, гарантовано адміністративним процесуальним законодавством України.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідають вимогам та способу захисту, передбачених КАС України.

Керуючись ст.ст. 44, 45, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про закриття провадження у адміністративній справі №640/1777/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.08.2024.