Ухвала

від 22.08.2024 по справі 640/8228/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 640/8228/22

адміністративне провадження № К/990/30511/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, рішення Державної податкової служби України,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00021650701 від 19.04.2021 в частині, яка стосується порушень валютного законодавства , зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України № 3431/-6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00021650701 від 19.04.2021 року в частині, яка стосується порушень валютного законодавства, зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12 лютого 2024 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача подано до суду клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, частково задоволено клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі №640/8228/22 у розмірі 1 715 894,38 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гр. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині задоволення заяви - відмовити.

До Верховного Суду 05.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 01.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.11.2021 у справі №280/1367/20, від 01.12.2021 у справі №400/1646/20, від 06.07.2022 у справі №815/5551/14, від 06.07.2022 у справі №815/5551/14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, неправильно застосовано статтю 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункт 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Скаржником не обґрунтовано, в чому висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку позивача за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №380/12782/22. Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

Щодо розподілу судових витрат, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, вказано на неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 08.05.2018 у справі №810/2823/17, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, зазначено про неврахування доводів та пояснень відповідача, що, виходячи із засад розумності та справедливості задоволена судами сума витрат на правничу допомогу є надмірною та неспівмірною із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатським об`єднанням на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вчинено покликання на ряд постанов Верховного Суду, норми КАС України.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши матеріали справи, предмет позову, його ціну та складність спору, дійшли висновку, що сума 1 715 894,38 грн не є співмірною, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 60 000,00 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких. Судами досліджено обставини та матеріали справи, враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.

Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Слід зауважити, що, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Скаржником не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалі по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва