Ухвала

від 22.08.2024 по справі 640/8228/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 640/8228/22

адміністративне провадження № К/990/31432/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, рішення Державної податкової служби України,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00021650701 від 19.04.2021 в частині, яка стосується порушень валютного законодавства, зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України № 3431/-6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00021650701 від 19.04.2021 року в частині, яка стосується порушень валютного законодавства, зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, частково задоволено клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі №640/8228/22 у розмірі 1 715 894,38 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гр. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині задоволення заяви - відмовити.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 01.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, повторно касаційну скаргу подано без зайвих зволікань.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (статті 134 КАС України) у подібних правовідносинах, які мають місце у справі №640/8228/22, зауважено, що висновки Верховного Суду, застосовані судами першої та апеляційної інстанції, взагалі нерелевантні до справи №640/8228/22, оскільки прийняті у неподібних правовідносинах та в більшості стосуються питань застосування норм ГПК України.

На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції, застосовуючи норму статті 134 КАС України, прийшли до висновку, що при вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу повинні враховуватися ринкові ціни адвокатських послуг. Проте така категорія (поняття) як «ринкові ціни адвокатських послуг» КАС України не визначена і не є (не може бути) критерієм при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

На думку скаржника, при правильному застосуванні норми права, а саме - статті 134 КАС України, суди не повинні керуватися категорією (поняттям) «ринкові ціни адвокатських послуг», а повинні керуватися положеннями частини 4 статті 134 КАС України, а саме - перевіряти співмірність з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, специфіка витрат на правову допомогу у справі № 640/8228/22 полягає у тому, що мала місце погодинна оплата адвокатських послуг. Тому, на переконання позивача, суди першої і апеляційної інстанції, не були обмежені в праві, враховуючи принцип «співмірності», окремо видалити (прибрати) ті роботи, які, на думку судів, начебто не стосувалися справи №640/8228/22. Натомість, суди першої і апеляційної інстанції, взагалі не надали правового обґрунтування, чому заявлена сума погодинної оплати в розмірі 1 715 894,38 грн була зменшена до 60 000,00 грн.

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши матеріали справи, предмет позову, його ціну та складність спору, дійшли висновку, що сума 1 715 894,38 грн не є співмірною, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 60 000,00 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких. Судами зауважено, що певні послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу. Судами досліджено обставини та матеріали справи, враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у додатковому рішенні від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20, у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 21.01.2021 у справі №280/2635/20. КАС України не встановлює обмежень щодо використання правових висновків Верховного Суду залежно від юрисдикції.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №640/8228/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва