Постанова

від 20.08.2024 по справі 594/950/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/950/24Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/817/769/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участю секретаря - Іванюта О.М.

представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №594/950/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Богуш Володимир Данилович на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року (постановлену суддею Зушман Г.І.) про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Борщівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що під час розгляду в Борщівському районному суді в 2023-2024 роках справи № 594/1589/23 про визнання права власності на майно у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому стало відомо, що спадщину на частину належного майна після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформила його сестра ОСОБА_5 , а саме право на земельний пай.

Сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а спадщину після неї прийняв її внук - відповідач ОСОБА_2

Вказував на те, що в ході розгляду справи №594/1589/23, за його позовом, було витребувано архівну спадкову справу після смерті його батька - ОСОБА_4 , з якої вбачалося, що 26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину Р № НОМЕР_1 , на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності спілки селян ''Перемога", село Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, на ім`я ОСОБА_5 .

Зазначав, що у витребуваній спадковій справі відсутні будь-які документи, які б підтверджували наявність заповіту померлого ОСОБА_4 на користь доньки ОСОБА_5 або факт прийняття нею спадщини.

В матеріалах спадкової справи є лише заява ОСОБА_6 від 26 серпня 2004 року посвідчена завідуючою Держнотконтори, в якій ОСОБА_6 зазначає, що після смерті батька залишилось спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай), що знаходиться у власності с/с «Перемога» та, що окрім неї спадкоємцем відповідно до ст.1261 ЦК України є син ОСОБА_1 , який спадкувати не бажає.

Також у спадковій справі є нібито його - ОСОБА_1 заява, посвідчена ІНФОРМАЦІЯ_4 секретарем виконкому, про відмову від спадщини, яку він не писав і яка складена за спливом трьох років після смерті батька.

Звертав увагу на те, що у матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 відсутні будь які заяви від його матері, як дружини померлого про відмову від спадщини, тобто в розумінні статті 549 ЦК України, в редакції яка діяла на день смерті його батька, вона вважається такою, що прийняла усе спадкове майно.

Вказував на те, що оскільки ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, проте не оформила її належним чином, тому їй має належате усе спадкове майно, в тому числі і земельний пай за кадастровим номер 6120880900:01:001:0571.

Таким чином, вважав не зрозумілим, на якій правовій підставі нотаріусом було видано свідоцтво про право власності на спадкове майно його сестрі ОСОБА_5 ..

Зазначав, що при розгляді справи 594/1589/23 судом встановлено, що після померлого ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , таким чином виникає сумнів щодо законності підстав отримання свідоцтва на право власності на пай ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Більче-Золотецької сільської ради в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_4 вступила його дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже вона являється єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка.

Крім того, вказував на те, що матір склала в його користь заповіт. На день смерті матері діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, відповідно до статті 549 якого, спадкоємцями які фактично вступили в управління майном є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у рівних долях, отже вважав, що йому належить 1/2 частка у спадщині після смерті матері.

Відтак просив визнати недійсним свідоцтво на право на спадщину Р № 1276, видане 26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 та визнати за ним право власності у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 на спадкове майно, яке вона успадкувала після смерті свого чоловіка, а саме на 1/2 частину земельної ділянки (паю) кадастровий номер 6120880900:01:001:0571.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Борщівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про тотожність позовів у справах №594/1589/23 та №590/950/24, оскільки у них різні предмети позову.

Звертає увагу на те, що позовні вимоги у справі №594/1589/23, в якій було ухвалено заочне рішення, стосувались визнання права власності на спадкове майно - будинок, який належав спадкодавцям, як колгоспний двір, а в даній справі №590/950/24 предметом позову є визнання незаконним свідоцтва про право власності на земельну ділянку (пай), яка належала померлому батьку та була успадкована сестрою позивача з незрозумілих підстав.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Богуш В.Д. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів викладених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2024 року у цивільній справі №594/1589/23, яке набрало законної сили 21 червня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А», підвал «пд»; тамбур «а»; господарська будівля «Б»; господарська будівля «В»; вхід у підвал «вх пд1»; господарська будівля «Г»; хвіртка «1»; ворота «2»; огорожа «3»; криниця «І», яке належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у цій цивільній справі, суд першої інстанції вважав, що даний позов поданий із тих же підстав, між тими самими сторонами, про той самий предмет, що і позов у вищезазначеній справі №594/1589/23.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України підставою для відмови у відкритті провадження у справі є вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або видачі судового наказу чи постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідність застосування п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, обов`язковістю судового рішення, що набрало законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 761/7978/15-ц, зазначено: «…позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 вказано, зокрема: «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Так, у справі №594/1589/23 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

У справі №594/950/24 (що є предметом даного розгляду) ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Борщівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, в якому просив визнати недійсним свідоцтво на право на спадщину на земельну ділянку (пай) кадастровий номер 6120880900:01:001:0571. Р № 1276, яке видане 26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 , в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним право власності у порядку спадкування на частину даного спадкового майна, а саме на 1/2 частину земельної ділянки (паю) кадастровий номер 6120880900:01:001:0571.

З огляду на зазначене, у порівнюваних справах тотожними є лише сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , проте предмет та підстави позовів є різними.

Так, у справі №594/1589/23 ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ., а у справі №594/950/24 просив визнати недійсним свідоцтво на право на спадщину Р № 1276, видане 26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_5 в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним у порядку спадкування право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину земельної ділянки (паю) кадастровий номер 6120880900:01:001:0571.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що висновок суду першої інстанції про повну тотожність позовів у справах №594/950/24 та №594/1589/23 є помилковим, а отже відмова у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є незаконною.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Хома М.В.

Костів О.З.