Рішення

від 14.08.2024 по справі 734/76/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/272/24 Справа № 734/76/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 серпня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Лабика Р.Р. (в режимі ВКЗ),

відповідача - ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ),

представника відповідача - адвоката Петрусенко Н.І. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні залу суду в смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лабика Руслана Романовича до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОСОС-СЕРВІС» та ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом до ТОВ «АВТОСОС-СЕРВІС» та ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, звернувся представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Лабик Р.Р. мотивуючи позов зокрема наступним.

19 липня 2023 року Козелецький районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Домашенка Ю.М., секретар судового засідання - Гузенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021270000000290 від 05.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда 3 групи, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, Ухвалив: ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати 1 (один) день попереднього ув`язнення ОСОБА_2 з розрахунку один попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Строк покарання обвинуваченому рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили. Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одну) гривню 84 копійки процесуальних витрат (витяг вироку з ЄДРСР додається - оригінал знаходиться у Козелецькому районному суді Чернігівської області) (витяг з ЄДРСР додається - оригінал у районному суді).

Вищевказані факти підтверджуються обвинувальним актом, вироком суду та свідоцтвом про смерть Потерпілого (копії вказаних документів додаються - оригінали у позивачів).

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

«Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини» (п. 4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

В результаті вищевказаного зіткнення та наслідків від нього у вигляді загибелі ОСОБА_3 , його близьким родичам, а саме Батькові, ОСОБА_1 , було завдано матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок Відповідача.

Також слід зазначити, що Позивач втратив сина, єдину близьку йому людину, який був його опорою та підтримкою. Повністю зруйновано його нормальне життя. Загибель спричинила надзвичайні страждання, які продовжуються до цих пір. Позивач був близьким зі своїм сином, оскільки постійно проживали разом та постійно спілкувались. Втрата сина тягне за собою необхідність докладати додаткових зусиль і викликає таку необхідність також і в майбутньому. Важко оцінити глибину душевних страждань позивача, оскільки такі страждання більше ніколи не будуть припинені. Крім фактичних теплих відносин між позивачем та його загиблим сином, слід враховувати також психофізичну природу людини, а саме те, що втрата батьком свого сина є найтяжчою втратою. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання будуть тривати і надалі, що свідчить про їх тривалість. Щодо характеру та обсягу страждань - смерть сина є різкою і психотравматичною подією, яка викликає надзвичайний стрес. Страждання пов`язані зі смертю відрізняються тим, що є не "одномоментними", а "триваючими", тому що втрата сина є непоправною подією. Загиблий син постійно проживав разом із батьком, кожного дня вони бачились та спілкувались. Всі свята Позивач проводив зі своїм сином. Позивач відчуває пригніченість, депресію, страждання, які кожні святкові дні підсилюються, оскільки Позивач згадує, що ці свята він міг святкувати зі своїм сином, якби не дорожньо-транспортна пригода. Крім того, позивача й загиблого сина об`єднували спільні традиції, разом святкували різні події, свята, дні народження. Після смерті сина позивач не може повноцінно жити також і в частині святкування, оскільки тепер в будь-яке релігійне свято чи важливу подію він не може перебувати у святковому настрої через втрату сина, що зруйнувало нормальний життєвий устрій позивача.

Враховуючи те, що, після смерті сина, позивач в майбутньому позбавлений будь-якої підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть сина повністю змінила його життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, позивач у своїй позовній заяві оцінив мінімальний розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у грошовому еквіваленті 800000,00 грн., який був визначений з урахуванням тої матеріальної та нематеріальної допомоги, яку надавав син та міг надати в майбутньому.

Проте, враховуючи частку моральної шкоди, яка була відшкодована за рахунок МТСБУ (36000,00 грн.), то решта суми моральної шкоди завданої позивачу внаслідок смерті його син в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодуванню за рахунок Відповідача, становить 764000,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та до викладеного в позовній заяві додав, що син до того трагічного випадку проживав разом з ним, дружина сама пішла. Дізнався про ДТП від сестри по телефону. Домовилися, що дружина хоронитиме сина. В той вечір він сина не бачив, з ким він вживав спиртне йому невідомо. Проживали вони разом, місце реєстрації він не встиг змінити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «АВТОСОС-СЕРВІС» в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, згідно наявної довідки, потерпілий проживав один, жодного підтвердження, що проживали разом немає. Також не має доказів, що загиблий був єдиним годувальником. Також стороною відповідача було надано відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Він в той день дійсно перебував на робочому місці, виконував замовлення. Батька загиблого він ніколи не бачив, він ніде не приймав участь, а тепер хоче відшкодування.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно вироку Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 липня 2023 рокуОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Згідно змісту вище вказаного вироку, внаслідок ДТП загинув ОСОБА_3 , рідним батьком якого є позивач по справі.

На даний час вирок набрав законної сили і відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання в місцях позбавлення волі і який на час скоєння ДТП 04.07.2021 року, в результаті якого загинув ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ТОВ «АВТОСОС-СЕРВІС».

Згідно листа МТСБУ від 03.01.2024 року - 09.08.2022 року було здійснено виплату моральної шкоди в розмірі 36000,00 грн. батьку загиблого ОСОБА_1 .

Згідно довідки виконкому Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області № 238 від 03.08.2021 року, ОСОБА_3 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і на день смерті проживав та був зареєстрований один в АДРЕСА_3 .

Вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

«Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини» (п. 4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, а також замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Суд приймає до уваги доводи сторони позивача про заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки спричинення позивачу моральних страждань, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій відповідача ОСОБА_2 позивач втратив рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у його життєвих стосунках.

Разом з тим стороною позивача не надано суду жодного доказу в підтвердження зазначеного в позові, що позивач був близьким зі своїм сином, син проживав разом з позивачем, вони кожного дня бачилися та спілкувалися, всі свята святкували та проводили разом. Також в позові зазначається, що смерть сина, повністю змінила його життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, але не зазначається, які саме зміни відбулися (втрата роботи, погіршення стану здоров`я тощо) та які саме всі нормальні життєві зв`язки зруйновано, а також в підтвердження даних фактів суду не надано жодного доказу.

В зв`язку з цим, суд вважає за необхідне, виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, враховуючи, що внаслідок протиправної дії відповідача ОСОБА_2 позивач втратив рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань та виходячи з вимог ст. 23 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача суму у розмірі 250000 грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру діяння відповідача та характеру і глибині моральних страждань позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Також на підставі ст.. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лабика Руслана Романовича до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОСОС-СЕРВІС» та ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОСОС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ, 01014) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) решту моральної шкоди завданої смертю сина внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки у розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОСОС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35690209, місцезнаходження: вул. Звіринецька, буд. 63, м. Київ, 01014) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в рівних частинах з кожного по 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 23 серпня 2024 року.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО