Ухвала

від 21.08.2024 по справі 947/37906/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1111/24

Справа № 947/37906/23 1-кс/947/15537/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власниці майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,

представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власниці майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023160000000296, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року у кримінальному провадженні №42023160000000296, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_12 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: паркомісця з номерами 2, 3, 5, 6, 7 та квартири з номерами: 1Т, 2Т, 3Т, 4Т, 5Т, 6Т, 7Т, 8Т, 9Т, 10Т, 11Т, 12Т, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 10, 11, 12, 13, 14, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 15, 16, 17, 18, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 20, 21, 22, 23, 24, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 25, 26, 27, 28, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 29, 30, 31, 32, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 33, 34, 35, 36, 37, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 38, 39, 40, 41, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 42, 43, 44, 45, 46, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 47, 48, 49, 50, 51, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 52, 53, 54, 55, 56, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, із забороною відчуження та розпорядження власнику та будь-яким іншим особам, а також органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів.

Рішення слідчого судді обґрунтоване необхідність забезпечення збереження предметів злочину з метою недопущення їх відчуження та перетворення.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що громадянка ОСОБА_7 набула право власності на частину спірної квартири законим шляхом, а отже вона є добросовісним набувачем.

Арештована квартира АДРЕСА_2 не є об`єктом кримінально-протиправних дій, а потерпіла у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 немає ніяких прав на арештовану квартиру.

Більш того, арештована квартира не містить ознак речового доказу у даному кримінальному провадженні, а отже арешт на неї був накладений безпідставно.

За результатами апеляційного розгляду просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на частину квартири АДРЕСА_2 .

Одночасно в поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки його довірительниця ОСОБА_7 не була залучена до участі в розгляді клопотання слідчого в суді першої інстанції та не отримувала копію оскарженої ухвали.

Згідно ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена 11.12.2023 року без участі ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 .

Вказані обставини не спростовують доводів адвоката ОСОБА_8 про те, що копія ухвали була отримана ним лише 03.07.2024 року після ознайомлення з матеріалами судового провадження.

Вже 08.07.2024 року адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 3 ст. 395 КПК України, апелянт дотримався 5-ти денного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з моменту отримання копії ухвали, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений не був.

Представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких в тому числі з посиланням на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04.03.2024 року просив залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді про арешт майна - без змін.

У судовому засіданні, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявила самовідвід від розгляду апеляційної скарги представника власниці майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року про накладення арешту на майно.

Підставою для заявлення самовідводу стало те, що колегія суддів у названому складі вже переглядала в апеляційному порядку саме цю ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року та залишила вказану ухвалу без змін. Таким чином колегія суддів вже висловила свою правову позицію з приводу законності та обґрунтованості оскарженої ухвали.

Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, які не заперечували проти задоволення заявленого колегією суддів самовідводу, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків.

Відповідно до п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб`єктивний та об`єктивний. ЄСПЛ у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011, заява №23465/03) зазначив: «незалежність а неупередженість судів, із об`єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні.

Пунктом 4 ч. 1 вказаної норми права регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.03.2024 року колегія суддів у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 вже розглядала апеляційні скарги власників об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та за результатами апеляційного розгляду залишила апеляційні скарги без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді - без змін.

Таким чином колегія суддів у названому складі вже висловила свою правову позицію щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості оскарженої ухвали слідчого судді про арешт майна на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на те, що у даному провадженні судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже приймали участь та висловили по справі свою правову позицію, щодо аналогічних обставин та предмету, які зазначені у клопотанні про арешт майна та оскаржуваній ухвалі, тому вказані обставини унеможливлюють участь суддів у розгляді апеляційної скарги представника власниці майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року.

Враховуючи викладене, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об`єктивності та неупередженості суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяв суддів про самовідвід.

Згідно з абз.5 підпункту 2.3.25 пункту 2.3 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне передати матеріали провадження №11-сс/813/1111/24 до апарату Одеського апеляційного для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Задовольнити заяви суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід.

Відвести суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги представника власниці майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023160000000296, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України

Матеріали провадження №11-сс/813/1111/24 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4