Ухвала

від 23.08.2024 по справі 711/9672/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9672/23

Номер провадження 2-з/711/61/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст.178 ЦПК України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з доданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.07.2024 року закрите підготовче провадження у справі, а справа призначена до розгляду по суті.

22.08.2024 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа №711/9672/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Загальна сума заборгованості, що пред`явлена за позовом становить 16650,30 доларів США, еквівалент в гривнях: 603 028,91 грн.

Наразі відповідач усіляко намагається затягнути розгляд цієї справи та уникнути відповідальності з виконання зобов`язань передбачених Договором позики №1 від 13 листопада 2020 року. Про це свідчить поведінка відповідача, яка зумовила необхідність у поданні позовної заяви до суду, так і його діяння під час судового розгляду. Суд неодноразово на прохання відповідача надавав останньому можливість для подання доказів по справі, подання відзиву на позовну заяву та можливість для вчинення інших процесуальних дій з метою висловлення позиції сторони відповідача, її захисту. Попри це відповідач жодних дій не вчинював та навпаки через своїх представників затягує вирішення справи по суті, перешкоджає ухваленню судового рішення постійними відкладеннями розгляду справи. Зокрема маючи одного представника, залучає іншого представника, який відкладає судове засідання для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №391557892 від 19.08.2024 року за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 03.06.2024 року було зареєстровано: 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,3986 га, кадастровий номер: 7120686000:02:001:0343, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 486492371206), адреса: Черкаська обл., Драбівський р-н, Мехедівська сільська рада за межами населеного пункту, загальна вартість земельної ділянки згідно інформації ДЗК: 143 234,24 грн.; 1/3 частки у праві власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 50,6 кв., житловою - 29,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453300771101).

З моменту укладення договору позики №1 від 13.11.2020 року, п.п. 2.1. якого було визначено, що позикодавець зобов`язаний повернути позичальникові суму позики в строк до 13 березня 2021 року, та до 21.08.2024 року, відповідач не повернув суми позики.

Щоразу на вимоги повернути кошти, відповідач обіцяв погасити заборгованість, але щоразу переносив дату проведення розрахунку та навіть частково не погасив свою заборгованість. Наразі сума яка підлягає до стягнення зросла більш ніж в два рази в порівнянні з сумою самої позики, а тому з урахуванням того, що відповідач не повернув йому навіть суму позики, а також маючи сумніви у платоспроможності відповідача, у нього відсутні підстави вважати, що рішення суду буде виконано відповідачем у добровільному порядку. Оскільки рішення суду може бути виконане в примусовому порядку, для цього необхідний час для набрання ним законної сили.

Враховуючи те, що у відповідача є майно, за рахунок якого може бути погашено заборгованість, відповідач може здійснити відчуження такого майна до ухвалення та виконання рішення по справі, щоб уникнути відповідальності, а тому я вбачаю необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Побоювання щодо можливого відчуження відповідачем нерухомого майна для ухилення від обов`язків зі сплати заборгованості не є безпідставними з огляду на наступне:

Щодо відповідача на офіційному вебпорталі Судова влада України, при здійснені пошуку на сторінці Стан розгляду справ за параметром Сторона по справі - ОСОБА_2 , наявна значна кількість судових справ щодо стягнення різного виду заборгованостей. Декілька судових справ стосуються невиконання відповідачем своїх податкових зобов`язань, заборгованості по сплаті страхових внесків, стягненню вартості безпідставно набутого майна. Такими судовими справами встановлено, що відповідач вже не вперше ухиляється від виконання своїх обов`язків. Як наслідок стосовно відповідача відкривались виконавчі провадження, що свідчить про те, що навіть попри ухвалене судове рішення відповідач не виконує їх у добровільному порядку.

А тому просить суд вжити заходів забезпечення позову по справі №711/9672/23 шляхом накладення арешту на майно, що належить та зареєстроване за Відповідачем - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

- на 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,3986 га, кадастровий номер: 7120686000:02:001:0343, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 486492371206), адреса: Черкаська обл., Драбівський р-н, Мехедівська сільська рада за межами населеного пункту, загальна вартість земельної ділянки згідно інформації ДЗК: 143 234,24 грн;

- на 1/3 частки у праві власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 50,6 кв., житловою - 29,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453300771101) в межах суми - 16 650,30 доларів США (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят доларів США тридцять центів), про що винести відповідну ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 152 та ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи і до подання позову, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або поновлення порушених прав. Заява подається до суду, якому територіально підсудний позов, який забезпечується. Види заходів забезпечення цивільного позову передбачені в ст.150 ЦПК України.

Суд розглядає заяву про забезпечення позову відповідно до ст. 153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на зазначене розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється за відсутності сторін.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення боргу за договором позики.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття,навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

З урахуванням вимог, встановлених процесуальним законом до змісту заяви про забезпечення позову, підстав для її подання та застосування судом відповідних заходів, ВС зазначено, що при поданні позову про стягнення заборгованості (коштів) з боржника існує потенційна та беззаперечна можливість його у будь-який період розпоряджатися на власний розсуд коштами, наявними на банківському рахунку або відчужувати майно, яке перебуває у його власності, що в подальшому призведе до ускладнення або взагалі відсутності можливості виконати судове рішення, ухвалене на користь кредитора (стягувача). При цьому, ВС зауважив, що в таких умовах доведення кредитором необхідності застосування заходів забезпечення позову при очевидній відсутності будь-якого обмеження щодо вільного розпорядження боржника майном вказує на завищений/недосяжний стандарт доказування.

Такі висновки КГС ВС відображені в постанові від 03.03.2023 р. (справа за №905/448/22).

Касаційним судом вказано, що гарантії права на справедливий суд поширюються не лише під час судового розгляду справи, а також й під виконання ухваленого судового рішення, тому відповідно під час розгляду заяви про забезпечення позову, суду слід враховувати, що застосування заходів забезпечення позову забезпечить його виконання у разі задоволення позову, а у разі, якщо такі заходи не будуть застосовані судом, його виконання може ускладнитися/виконання стане неможливим (висновки постанови ВП ВС від 15.09.2020 р. по справі № 753/22860/17).

У разі подання позову про стягнення коштів відповідач, якщо немає відповідних обмежень, може у будь-який момент розпорядитися коштами та відчужити майно. І це у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Цю аксіому нещодавно констатував Верховний Суд (постановавід 11.12.2023 у справі №904/1934/23).

Так, у справі № 904/1934/23 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які зберігаються на його рахунках, так і відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За таких обставин у разі звернення з позовом про стягнення коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Зокрема, і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №391557892 від 19.08.2024 року за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 03.06.2024 року було зареєстровано: 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 3,3986 га, кадастровий номер: 7120686000:02:001:0343, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 486492371206), адреса: Черкаська обл., Драбівський р-н, Мехедівська сільська рада за межами населеного пункту, загальна вартість земельної ділянки згідно інформації ДЗК: 143 234,24 грн.; 1/3 частки у праві власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 50,6 кв., житловою - 29,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453300771101).

Враховуючи, що предметом позову є стягнення боргу за договором позикик, і не вирішуючи наперед обґрунтованості заявлених позовних вимог, а виходячи виключно з того, що у разі задоволення позову про стягнення боргу в сумі 16650,30 доларів США, еквівалент в гривнях: 603 028,91 грн., захист порушеного права таким рішенням може стати неефективним у разі відчуження відповідачем належного йому майна на користь третіх осіб, порушені права позивача вимагатимуть додаткового захисту, а виконання такого рішення буде суттєво ускладненим.

На підставі викладеного, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, що між сторонами виник спір, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд приходить до висновку що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та вважає за необхідне накласти арешт на об`єкти нерухомого майна яке на праві власності належить відповідачу.

Керуючись ст.153 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задовольнити.

З метоюзабезпеченняпозовунакласти арешт, на майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ):

- 1/3 частку у праві власності на земельну ділянку площею 3,3986 га, кадастровий номер: 7120686000:02:001:0343, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 486492371206), адреса: Черкаська обл., Драбівський р-н, Мехедівська сільська рада за межами населеного пункту, загальна вартість земельної ділянки згідно інформації ДЗК: 143 234,24 грн.;

- 1/3 частку у праві власності на об`єкт житлової нерухомості - квартиру загальною площею 50,6 кв., житловою - 29,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 453300771101).

Копію ухвали для негайного виконання направити до Другого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, пр-т Хіміків, 50).

Копію ухвали для відома надіслати сторонам по справі.

Застосовані за цією ухвалою заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню об`єктом нерухомого майна.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий: Р. В. Демчик