Постанова

від 26.08.2024 по справі 201/5094/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6641/24 Справа № 201/5094/24 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення неустойки та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 15 травня 2019 року сторони уклали договір купівлі-продажу техніки та комплектуючих, відповідно до умов якого ОСОБА_1 продає, а ТОВ ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» приймає у власність і оплачує техніку та комплектуючі на загальну суму 40 000 000 грн., яку оплачує у відстрочку протягом 60 днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару. Однак у погоджений сторонами строк покупець не виконав свій обов`язок по оплаті поставленого йому товару.

Тому ОСОБА_1 звернувся до суду та просив стягнути з ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» на його користь неустойку та штрафні санкції у розмірі 34 827 392,35 грн. у зв`язку із невиконанням договору від 15.05.2019 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2024 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для розгляду до Київського районного суду м. Харкова.

Вважав, що суд безпідставно прийшов до висновку, що зазначений позов повинен розглядатись у Дніпровському районному суді міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Харків, вул. Алчевських, буд.39, прим 3-350, а тому справа відповідно до положень ч.2 ст. 27 ЦПК України підсудна Київському районному суду м. Харкова.

Представником ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК». При зверненні до суду він скористався правом подачі позову за альтернативною підсудністю, а саме за місцем виконання договору купівлі-продажу, як і у справі №263/9761/20 щодо стягнення заборгованості за цим договором. Однак суд першої інстанції для ефективного захисту його прав і свобод передав справу до Дніпровського районного суду міста Києва, про що він не заперечує.

ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» надано зауваження на відзив на апеляційну скаргу, в якому він наголошує, що стягнення неустойки та штрафних санкцій не пов`язано із місцем виконання договору. Крім того у договорі купівлі-продажу від 15.05.2019 року не визначено місце виконання відповідачем такого зобов`язання. Також у договорі відсутні банківські реквізити, а тому касові операції за ним повинні здійснюватись за місцем знаходження суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.2 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на ухвали суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що по даній справі оскаржується ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Передаючи справу на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва, суд першої інстанції виходив із того, що місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 .

Такий висновок не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цивільно-процесуальному законодавстві України визначення «належного суду» врегульоване інститутом підсудності та передбачене Розділом 3 Глави 2 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 2 ст. 27 ЦПК України встановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача та визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У частині 8 ст. 28 ЦПК України передбачено альтернативне правило підсудності, відповідно до якого позови, які виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень вказаної норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з наступних умов: в договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Згідно із ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» неустойки та штрафних санкцій у порядку ст. 625 ЦПК України у зв`язку із не оплатою відповідачем вартості товару і з якого у судовому порядку були стягнути ці кошти.

Таким чином підстав для застосування положення п.8 ст. 28 ЦПК України, на які посилався ОСОБА_1 у своєму позові та розгляду справи за правилами альтернативної підсудності не має, оскільки позов стосується застосування штрафних санкцій, а не виконання умов договору купівлі-продажу.

Також слід звернути увагу, що суд першої інстанції, передаючи справу за місцем проживання позивача, зазначеному в позові, не навів обґрунтованих мотивів цього із посиланням на відповідні норми процесуального закону, якими це передбачено.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за місцем проживання позивача, без врахування положень ч.2 ст. 27 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, ухвалу про передачу справи до іншого суду судом постановлено з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам процесуального права, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: