Рішення

від 02.12.2024 по справі 201/5094/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/5094/24

провадження 2/201/4064/2024

УХВАЛА

02 грудня 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення неустойки та штрафних санкцій за договором,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 травня 2024 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення неустойки та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року було відкрито провадження в справі, справа прийнята до провадження та призначено проведення судового засідання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали.

В засідання надійшло клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю на розгляд Київського районного суду міста Харкова в м. Харкові, оскільки місце реєстрації і офіційного знаходження відповідача є місто Харків, зареєстроване ж місце мешкання позивач місто Київ. Заявляючи позов до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська позивач помилково виходив з того, що він є споживачем і правовідносини стосуються умов виконання договору (хоча і в цьому разі позов повинен був би поданим до відповідного суду міста Києва, а не міста Дніпра). Виходячи саме з цього судом і була спочатку прийнята до провадження справа і вона була призначена до розгляду.

З`ясувавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне передачу справи до іншого суду для розгляду по суті, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно доч.2ст.27ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача за цим позовом, є АДРЕСА_1 , приміщення З-350, тобто у Київському районі м. Харкова, а не у Соборному районі м. Дніпро.

Згідно позовної заяви адресою позивача є: АДРЕСА_2 , тобто у Дніпровському районі м. Києва, а не у Соборному районі м. Дніпро, у зв`язку з вище викладеним ця справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, оскільки відсутні передбачені законом підстави для розгляду цієї справи цим судом.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи саме Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передаєсправу нарозгляд іншомусуду,якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Отже, суд вважає за необхідне зазначену справу для ефективногозахисту прав,свобод,інтересів людиниі громадянина передати за підсудністю до Київського районного суду міста Харкова.

Таким чином, враховуючи перелічені обставини, суд вважає можливим дану справу передати на розгляд іншого суду за підсудністю, оскільки не вірно зроблено вибір пред`явлення позову згідно вимог ст. 27-29 ЦПК України, з урахуванням правил підсудності, справу прийнято до провадження з порушення правил підсудності і законних підстав зараз для розгляду справи в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська не має, порушення правил підсудності може викликати сумніви в об`єктивності суду і скасування апеляційною інстанцією ухваленого в справі рішення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно доч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

При цьому суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Отже необхідно зазначену справу передати за підсудністю до Київського районного суду міста Харкова.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27-29, 30, 31, 32, 200, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення неустойки та штрафних санкцій за договором для розгляду по суті до Київського районного суду міста Харкова.

Ухвала набирає законної сили 02 грудня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -